За інформацією: Суспільне Харків.

Колаж з фото спортсменів, які займаються боксом та скриншоту допису Тетяни Соломадіної у соцмережі Threads. Суспільне Харків

Після публікації матеріалу про приїзд Анджеліни Джолі до Харкова та відвідування голлівудською акторкою одного з міських боксерських залів, читачі Суспільного звернули увагу, що власник залу у серпні потрапив у скандал щодо дотримання норм мовного законодавства та мав конфлікт з жителькою міста.
Суспільне Харків публікує позиції сторін, а також коментарі обласного управління Держпродспоживслужби і представниці Уповноваженого із захисту державної мови.
Також Суспільне розпитало в юриста, що має робити споживач у разі, якщо його права отримувати послуги українською порушують.
«Я відчувала себе незахищеною»: що про конфлікт розповіла харківка Тетяна Соломадіна
Жителька Харкова Тетяна Соломадіна на початку серпня шукала заклад, де проводять заняття з боротьби чи боксу на Салтівці. Поруч з її будинком розташований спортивний клуб Spadkoyemets — саме в нього на початку вересня завітала голлівудська акторка Анджеліна Джолі.
Тетяна каже, що для неї було принципово, щоб заняття проводилися українською мовою, тому написала в особисті повідомлення на сторінці клубу в Instagram і запитала про це. Її повідомлення, додає жінка, проігнорували.
«Вони прочитали і не відповіли. За два дні я написала їм знак питання, вони прочитали і не відповіли, і я зрозуміла, що це не просто помилка. Я заскрінила наше, скажімо так, листування і написала у Threads, чи може хтось порадити заняття з боксу на Салтівці українською. Бо в одному клубі мені сказали, що в них російською, а в іншому — взагалі не відповіли, і прикріпила, власне, оцей скрін. Це все, що я написала, це вся взаємодія з мого боку», — розповіла Тетяна.

Жителька Харкова Тетяна Соломадіна. Фото надала Тетяна Соломадіна
Після цього допису, за словами харківки, їй почали писати люди, дотичні до клубу, і називати її дії провокацією.
На цей допис у Threads почало приходити дуже багато людей, які почали писати мені: «Їдь до Львова», «зніми каструлю», і все інше. А потім я побачила на сторінці власника, що він зробив сторіс про мене. Він сказав, що «от написала нам у повідомленні клубу одна мразюка — оце провокація».

Допис Тетяни Соломадіної у соціальній мережі Threads. Скриншот допису Тетяни Соломадіної
«Насправді фізично я відчувала себе незахищеною, тому що я перебувала в тому ж районі, що і вони. Через це я спочатку і хотіла туди піти. І потім воно неслося вже далі, він записував сторіс, його подруга почала записувати сторіс. Я навіть не можу переказати, просто якась маячня — “мовнюки”, “провокатори″, оце все. І так ця історія на той момент закінчилась нічим», — додала Тетяна.
Жінка каже, що після інциденту не зверталася ні до поліції, ні до мовного омбудсмена.
Я думала про це, але мене ця ситуація настільки виснажила, що в мене не вистачило моральних, психологічних ресурсів це зробити. У коментарях писали, що хтось скинув скаргу мовному омбудсмену, але це була не я, не мої знайомі — просто якась людина, яка це побачила.


Обирайте Суспільне як джерело новин в Google Обирайте Суспільне як джерело новин в Google

«Я бачила, що приїжджала Джолі в той клуб, і мені стало дуже сумно, що інституту репутації не існує. Буквально місяць тому, на початку серпня, сталася ця історія. І тут виходить так, що класний клуб, класний Павло і все так прикольно», — додала Тетяна.
«Я вважаю, що це провокація, спланована конкурентами»: позиція власника клубу Павла Чишка
Власник спортивного клубу Spadkoyemets Павло Чишко у коментарі Суспільному розповів, що запит із повідомленням про мову спілкування на тренуваннях надійшов з «фейкової» сторінки.
«Я, чесно кажучи, взагалі вважаю, що це — провокація, спланована конкурентами. Тому що коли ми виклали фото з Анжеліною Джолі, такий самий запит прийшов нам через 10 хвилин в Instagram. Збіг? Я так не думаю. Хтось дуже хоче завдати шкоду нашій репутації. Коли швидко рухаєшся, завжди є люди, які заздрять», — сказав Павло Чишко.
Я зі свого особистого Instagram — не з клубного — відреагував на ситуацію емоційно і від своїх слів не відмовляюся. Це справді було. Вони скопіювали це відео з моєї сторінки — це приватна власність, умовно. Вони скопіювали мою приватну власність, десь там розмістили і з цього роздули конфлікт. І про що я казав у своєму Instagram: «Як сильно задрали ці провокатори». Що в принципі потім і виявилося.

Власник спортивного клубу Павло Чишко. Павло Чишко/Instagram
На питання Суспільного, якою мовою проводять заняття у його спортивному клубі, Павло Чишко відповів, що українською, але є випадки, коли тренери і клієнти спілкуються за домовленістю тією мовою, якою їм зручно.
«Є особисті відносини в усіх хлопців, наставників з вихованцями. Як вони спілкуються між собою — я ні на чому не наполягаю. Але якби ця дівчина сказала: “Мені потрібне тренування українською мовою”, питань би не було. Дівчата-менеджерки сказали б: “Добре, давайте вам підберемо наставника, щоб вам було комфортно”», — сказав Чишко.
Клуб постійно контактує з великою кількістю людей. Я всім казав — є правове поле, якщо хтось хоче зафіксувати факт — йдіть до поліції, викликайте поліцію, фіксуйте, накладайте штрафи. Я просто чітко розумію, що все це спровоковано конкурентами.

Візит Анджеліни Джолі до боксерського клубу у Харкові. Федерація боксу України/Facebook
«Мовою обслуговування у Харкові є тільки українська мова»: як ситуацію прокоментувала представниця Уповноваженого із захисту державної мови
Будь-який спортивний заклад — будь-то великий мережевий фітнес-центр, комунальна ДЮСШ чи приватний боксерський клуб — має дотримуватися вимог законодавства про державну мову, сказала у коментарі Суспільному представниця Уповноваженого із захисту державної мови Вікторія Меренкова.
«Форма власності або місце проведення тренувань не звільняють від виконання цих норм. Приватний спортивний або фітнес-клуб є суб’єктом господарювання у сфері обслуговування. Тут діє стаття 30 Закону: споживач має право отримувати інформацію та послуги українською мовою. Перехід на іншу мову можливий на прохання самого клієнта та за згодою сторін», — пояснила Меренкова.
Незалежно від того, де дитина чи дорослий займається спортом, українська має бути мовою, яка забезпечує належне функціонування відповідного закладу та захищене законом право людини. За недотримання мовного законодавства передбачена й адміністративна відповідальність. Але, як на мене, значно важливіший не розмір штрафу, а мовне середовище, яке ми створюємо навколо. Бо спортивний зал — це не лише місце, де тренують м’язи, витривалість і силу волі. Це простір, де формується характер, дисципліна, повага до себе і своєї країни.

Представниця Уповноваженого із захисту державної мови Вікторія Меренкова. Фото надала Вікторія Меренкова
«Заяв щодо обслуговування у боксерському клубі російською мовою не було», — Держпродспожислужба
До Держпродспоживслужби не було звернень — ні в усному, ні у письмовому вигляді — щодо обслуговування клієнтів російською у боксерському клубі, розповіла Суспільному начальниця управління захисту прав споживачів та контролю за регульованими цінами Головного управління Держпродспоживслужби в Харківській області Світлана Манець.
«За дев’ять місяців було всього чотири звернення щодо обслуговування російською мовою. Це були магазини — продаж м’яса, магазин хліба. Однак ми ці звернення пересилали уповноваженій із захисту державної мови», — сказала Манець.
Що стосується наших повноважень, то це контроль за додержанням закону України про рекламу, шоста стаття, що мова реклами є українська.

Начальниця управління захисту прав споживачів та контролю за регульованими цінами ГУ Держпродспоживслужби в Харківській області Світлана Манець. Фото надала Світлана Манець
«Законодавство чітко регламентує, що обслуговування здійснюється виключно українською мовою», — адвокат Роман Чумак
Обслуговування іншою мовою, ніж українська, на будь-яких підприємствах, в установах чи організаціях може здійснюватися лише на прохання клієнта та за умови надання згоди обох сторін, розповів Суспільному адвокат Роман Чумак.
«Це практично означає, що українська мова застосовується за замовчуванням. Якщо ж, власне, будь-яка організація надає послуги російською мовою — це є прямим порушенням мовного законодавства. Безумовно, це є підставою застосування санкцій», — сказав Чумак.
Якщо казати загалом про ситуацію, надавати оцінку — це дуже дивно, коли споживач просить і питає про те, якою мовою здійснюється обслуговування: українською чи іншою.

Адвокат Роман Чумак. Суспільне Харків/Валерія Ємець
Споживачі можуть звернутися зі скаргою про порушення мовного законодавства до представника Уповноваженого із захисту державної мови. Після цього на підприємстві чи у закладі мають провести перевірку та видати припис про усунення порушень, зазначив адвокат. Якщо власники не виконають цю умову, до підприємства можуть застосувати штрафні санкції.
Це десь від 300 до 400 неоподатковуваних мінімумів — відповідно до п’яти тисяч гривень.









