За інформацією: Суспільне Харків.
Колаж. Борис Шестопалов та фото меду й сот. Суспільне Харків
З 2021 року родина Шестопалових проживає в екопоселенні у Верхньому Бишкині Лозівського району. Минулого сезону вони почали проводити екскурсії для дітей та підлітків на пасіку, щоб познайомити їх з бджільництвом, у цьому році планують проводити майстер-класи з викачування меду, а згодом — ще й побудувати на пасіці апібудиночок. Також родина відновила виробництво ферментованих чаїв з трав, яке припинило роботу після початку повномасштабного вторгнення.
Про пасіку, бджіл, користь ферментованих чаїв Борис Шестопалов розповів Суспільне Харків.
"Це, напевно, більше пасіка для екскурсій"
У 2021 році Борис Шестопалов з родиною переїхав з Харкова до екопоселення у Верхньому Бишкині. Вони придбали напівзруйновану хату, відремонтували її та почали облаштовувати простір навколо, зокрема, відкрили центр ремесл "Добра майстерня", проводять заняття з їзди на конях для дітей, а також висаджують дерева.
Перші бджолині сім'ї Борис Шестопалов завів, коли переїхав до екопоселення. Він каже, що тоді не мав наміру будувати промислову пасіку й продавати мед. Сьогодні на пасіці Бориса шість вуликів.
У 2025 році він почав проводити екскурсії на пасіку для школярів зі Златополя. У цьому році планують долучити і дітей з Олексіївської громади, до якої входить Верхній Бишкин.
"Почали проводити екскурсії для дітей та підлітків, щоб знайомити із бджільництвом, розповідати, як влаштоване життя бджіл, яка користь від запилювачів, проводити майстер-класи. У цьому році плануємо майстер-клас з викачування меду зробити", — розповів Шестопалов.
Надалі є плани зробити частину пасіки кочовою, для того, щоб можна було виїжджати на медозбір акації або липи — це називається монофлорний мед, тобто в якому понад 70% однієї культури. І під час цих виїздів на кочівлю ми плануємо також залучати дітей, молодь, щоб вони побачили, як це все працює.
Борис Шестопалов проводить екскурсію на пасіці для школярів, Верхній Бишкин. Фото надала Світлана Шестопалова
Вулики на пасіці Бориса Шестопалова у Верхньому Бишкині. Фото надала Світлана Шестопалова
Для того щоб показати звичайне життя бджіл дітям, Борис почав виготовляти демонстраційний вулик.
"Звичайний вулик, зазвичай, закритий, тому що звичне середовище бджіл — це темрява. Демонстраційний вулик також закритий більшу частину часу, але коли приїжджає екскурсія, підіймається дерев'яний каркас, залишається скло, скрізь яке можна побачити, як бджоли живуть і працюють", — розказав керівник громадської організації.
На одній з екскурсій минулого року на пасіку, за словами Бориса, прилетіла бджолина родина.
"Я був у захваті від вчительки, яка мала гарний контакт з дітьми, тому що ви ж розумієте, що це таке — над тобою летить 20 тисяч комах, це чорне небо, гул такий стоїть. І вона так дітей заспокоїла, ніхто не постраждав. І тепер у нас вже є вулик, який називається "Лідер-2025" — діти придумали таку назву", — розказав Шестопалов.
Бджоли на сотах. Фото надала Світлана Шестопалова
У другій половині травня Борис Шестопалов планує запросити учнів зі шкіл Златополя, щоб робити разом з ними пастки для бджіл.
"Як розмножується природним чином родина бджіл? Коли сім'я вже розрослася, частина бджіл залишається у вулику, а друга частина вилітає й летить шукати собі новий будиночок. Так от ми з дітьми будемо робити такі будиночки, які розвісимо на деревах. І таким чином будемо починати комунікацію з дітьми — чия пастка спрацювала, тобто пробуємо вести таку ще й освітньо-дослідницьку діяльність", — сказав власник пасіки.
Це, напевно, більше пасіка для своїх та для екскурсій. Коли приїжджає екскурсія, ми можемо почаювати, взяти свіженького медку. І більше навіть для задоволення, тому що, не дивлячись на те, що бджоли такі кусючі, але з ними мені подобається працювати
Соти з медом. Фото надала Світлана Шестопалова
"Коли перший раз торкаєшся питання бджіл, здається, що це якась інша цивілізація"
На своїй пасіці Борис Шестопалов планує побудувати апібудиночокСпеціально обладнана споруда на пасіці для оздоровлення, де вулики з бджолами вмонтовані безпосередньо під лежаками, в якому можна буде спати на вуликах.
"У ньому можна буде відчути і аромати, які йдуть від вулика, і гудіння бджіл, і найголовніше — вібрацію бджіл. Такий сон — для відновлення здоров'я й сил", — розказав пасічник.
Взагалі, коли перший раз торкаєшся оцього питання бджіл, здається, що це якась інша цивілізація, тому що вони живуть по своїх законах, вони всі знають, що робити, у них є чіткі правила — бджілка тільки народилася, вона робить оце, потім через тиждень вона починає вилітати з вулика. І наскільки це системна робота, і коли ти бачиш, як вони користуються будь-якою миттю…
Вулики на пасіці Бориса Шестопалова у Верхньому Бишкині. Фото надала Світлана Шестопалова
Соти з медом в банці. Фото надала Світлана Шестопалова
"Ми також займаємося створенням умов для поодиноких бджіл осмійДикі бджоли-одиначки (переважно весняні), які відіграють ключову роль у запиленні садів. На відміну від медоносних бджіл, вони не мають поділу на касти та не роблять запасів меду, тому що це запилювачі, які починають працювати при температурі вже вище п'яти градусів. І таким чином ми сподіваємося поліпшити запилення абрикос та інших фруктових дерев, які рано квітнуть", — додав Борис Шестопалов.
Працювати на пасіці Борису допомагає його п'ятирічний син.
"Дехто побоюється бджіл, а я за ним спостерігаю й у нього немає такого страху. Він ходив десь, дивився квітки, знайшов бджолу, вона його вкусила, але він з таким інтересом до цього придивляється, що я дивлюся на нього й думаю — оце клас, підростає маленький бджоляр", — каже Шестопалов.
П’ятирічний син Бориса Шестопалова, який допомагає йому на пасіці. Скриншот з відео Бориса Шестопалова/Facebook
Як бджоли на пасіці родини Шестопалових пережили зиму
Зимові морози та квітневі заморозки, які були в цьому році, бджоли на пасіці пережили добре, розповів Борис Шестопалов. Він каже, вулики взимку залишаються на тому ж самому місці, де були і влітку, та додає, що для бджіл страшний не холод, а голод. Тому потрібно слідкувати, щоб у них завжди була достатня кількість корму.
"Бджолина родина так влаштована, що вони не впадають у сплячку, а просто уповільнюють свої процеси життєдіяльності. Вони збираються в такий клуб, в середині якого перебуває бджолина матка, і таким чином зимують. Головне — щоб у них не було шкідників, наприклад, миша забігла у вулик, і щоб була достатня кількість їжі. І тоді вони можуть підтримувати всередині цього клуба необхідну температуру для того, щоб всі вижили", — розказав власник пасіки.
Існує така практика, це називається омшаник — приміщення, яке, зазвичай, заглиблене, куди переносять вулики для кращої зимівлі. Але в такий зимівник переносять тільки слабкі сім'ї, для того, щоб їх підтримати. А якщо це здорова родина бджіл, то вона може бути просто неба.
Бджоли на сотах. Фото надала Світлана Шестопалова
"Найбільша складність була — це отруєння бджіл, коли фермери обробляли поля"
Борис Шестопалов каже, для заняття бджільництвом у Верхньому Бишкині гарна медоносна база — поруч ліс, луки, багато різних трав та акації. Але декілька років тому частина його бджіл загинула. За словами пасічника, це могло статися через те, що фермери оприскували горох під час цвітіння та не попередили про це бджолярів.
"Там така історія, що бджіл у вулику не стримаєш, особливо, коли спека. Якщо закрити бджіл у вулику, у цьому дерев'яному ящику, у них починається хвилювання, така собі паніка, вони починають активно себе проявляти й у вулику підіймається температура, тому вони можуть загинути. Тому тут найголовніше, щоб обробка проводилася рано вранці або пізнього вечора, тобто коли бджоли не літають, й щоб не обробляли квітучі рослини, з яких бджоли збирають пилок", — пояснив Борис.
Хоча у цьому році фермери перед тим, як обробляти поля, повідомили. Агроном перед обробкою подзвонив, ми узгодили час обробки, і таким чином перестрахувалися й у цьому році з бджолами все гаразд.
Банки з медом з пасіки родини Шестопалових. Фото надала Світлана Шестопалова
"Пробуємо продавати перші пробні партії"
У 2026 році родина Шестопалових почала виготовляти та продавати ферментовані чаї, зокрема, з Іван-чаю. Борис каже, виробництво належало не його родині, а людині, якій довелося покинути Україну через повномасштабну війну.
"Ситуація така, що багато людей виїхало з України, і саме так сталося з цим чайним проєктом. Людина його започаткувала перед початком повномасштабного вторгнення, налагодила й відпрацювала технологію, а потім довелося виїхати, а бізнес тут залишився. Ми провели перемовини та спробуємо налагодити виробництво ще раз. Тому що була розроблена вже й торговельна марка, і технологія виробництва, і обладнання, і все інше", — розповів Шестопалов.
Зараз це все перебуває на стадії вивчення попиту, ми пробуємо продавати перші пробні партії — це Іван-чай або в чистому вигляді, ферментований, пресований, або з різними домішками, наприклад, соняшник, квітка мальви, лаванда, меліса та інші.
Виробництво ферментованих чаїв з іван-чаю, яким займається родина Шестопалових з Верхнього Бишкину. Фото надала Світлана Шестопалова
Ферментований чай, на якому зображений Тризуб. Фото надала Світлана Шестопалова
Борис каже, іван-чай — рослина, яку здавна українці використовували для приготування трав'яних напоїв.
"Це рослина, яка росте саме там, де ми живемо. І є така думка, що людині дуже корисно вживати в їжу саме ті рослини, які ростуть там, де вона живе. Іван-чай має гарну дію на організм. І потрібно розуміти, це не для лікування, це для приємної чайної церемонії", — зазначив керівник ГО "Щасливі люди України".
Ферментовані чаї, які виготовляє родина Шестопалових з Верхнього Бишкину. Фото надала Світлана Шестопалова
Ферметований чай, на якому зображена ластівка. Фото надала Світлана Шестопалова
Шестопалов додав, хоча виробництво вже налагоджене, продовжує вивчати попит та надалі планує розширювати асортимент чаїв.
Можна робити подібні чаї, наприклад, з квітки груші, або молодого листя фруктових дерев. Тому ми вивчаємо, плануємо, яким чином це розвивати, тому що насправді це дуже цікавий напрямок. Цікавий і корисний. Можу сказати по собі — є велика кількість кави, яку випиваю за день, можливо, навіть, більше ніж потрібно. А цей чай — це приємно, корисно, і менше п'єш кави.
