Новини Харкова

“Він завжди хотів жити в Україні, заради цього все і робив”: історія загиблого бійця з Харківщини Віталія Зіньковського

За інформацією: Суспільне Харків.

Віталій Зіньковський на позиції. Фото надала дружина захисника Аліна Зіньковська

Віталій Зіньковський із позивним "Рахова" брав участь в антитерористичній операції, під час повномасштабного вторгнення був штурмовиком підрозділу "Кракен", а згодом — оператором БпЛА. Він пройшов бої на Харківщині, Донеччині, Запоріжжі та Сумщині. Вдома на нього чекали дружина Аліна та маленька донька Мія, але 15 липня 2025 року військовий загинув — російський дрон влучив у його бліндаж.

На момент загибелі Віталію мало виповнитися 30 років, розповіла Суспільне Харків дружина захисника Аліна Зіньковська.

"Майстер на всі руки був"

Віталій Зіньковський у 2016 році пішов на строкову службу, а з 2017 по 2020 рік брав участь у АТО в 5-й окремій Слобожанській бригаді Національної гвардії України. У цей період отримав статус учасника бойових дій та дві нагороди. Після демобілізації працював у службі безпеки торгово-розважального центру.

В мирному житті чоловік цікавився футболом та ножовим боєм, любив майструвати руками, згадує дружина Віталія Аліна.

Віталій Зіньковський з дружиною Аліною. Фото надала дружина захисника Аліна Зіньковська

"Він був футбольним фанатом, звісно ж, нашого клубу "Металіст", ультрас. Він дуже любив робити своїми руками різні речі. Він з гільзи 120 попільничку сам робив, з патронів — брелоки різні. А ще до повномасштабної війни він займався ножовим боєм і сам ножі робив. Майстер на всі руки був", — розповідає дружина воїна.

Вироби ВІталія Зіньковського. Фото надала дружина захисника Аліна Зіньковська

Жінка каже, що вони з Віталієм познайомилися у 2022 році, ще до повномасштабного вторгнення. Це сталося на зустрічі спільних друзів, і з того часу Віталій та Аліна почали спілкуватися як друзі.

"Він доньку більше не бачив, ніж бачив"

На початку повномасштабного вторгнення Аліна займалась волонтерством у Дніпрі, а Віталій був у Харкові. Жінка каже, весь цей час підтримувала із ним зв'язок — з 24 лютого Віталій зібрав речі і сам пішов обороняти місто.

"Вони були на Салтівці, от якраз зустріли там увесь цей жах. Тоді ще "Кракена" не було, вони тільки формувалися, це були добровольці. Я чим могла, тим допомагала. З магазину йому відправляла все, що можна було на той момент. Тоді пошта не працювала, нічого не працювало", — згадує Аліна Зіньковська.

Віталій Зіньковський під час військової служби. Фото надала дружина захисника Аліна Зіньковська

У жовтні 2022 року Аліна переїхала до Харкова. Каже, що з того часу вони з Віталієм почали зустрічатися, а згодом одружилися. У серпні 2024 року в пари народилася донька Мія.

"Він доньку, на жаль, більше не бачив, ніж бачив. Коли приїздив, він такий тато-тато завжди був. Він і нагодує, і погуляє. Він завжди додому сюрпризами приїздив, не попереджував. Мені каже: "Так, їдь по своїх справах". А він же на завданні був. Я питаю: "А ти коли додому приїдеш?" Він каже: "Як вийде, так і приїду". Приїхав додому раніше, ніж я, скидає мені в Telegram відео з донькою. І так ось кожного разу сюрпризом", — говорить Аліна.

Віталій Зіньковський з сім’єю. Фото надала дружина захисника Аліна ЗіньковськаА на день народження мій, вони взагалі тоді виїхали на Запоріжжя. І я засмучена, що чоловіка на день народження не буде взагалі. А він домовився з подружкою, вони все організували. Приїхав, обдурив мене, що вони там машину ремонтують. Відправили мене зайти в заклад, типу за подарунком — а самі там сиділи.

Віталій Зіньковський з дружиною Аліною. Фото надала дружина захисника Аліна Зіньковська

"Донька його пам'ятає, фотографії цілує"

Віталій "Рахова" воював у Харківській області, брав участь у звільненні Вільхівки, також був на Донецькому та Запорізькому напрямках, згадує дружина воїна. Останнім для нього став Сумський напрямок.

"Спочатку вони брали участь у штурмах — це перші два роки. Останній рік він сам дрони паяв, він вже був оператором БпЛА. Коли він був на позиції, він виходив на зв'язок і по відеозв'язку спілкувався. У нього багато поранень, контузій було. До вагітності я за ним їздила у госпіталь в Краматорськ. У мене щодо нього завжди було якесь передчуття. Був випадок, коли їх сильно накрили, у нього черепно-мозкова травма була і поранення у скроню. А після народження дитини, під час догляду за дитиною якось притупилося все, навіть і передчуття не було", — згадує Аліна.

У той день, коли зв'язку не було, мені ніхто не відповів одразу. Відповіли тільки через декілька годин. Російський БпЛА залетів у бліндаж, загинув лише він.

Віталій Зіньковський на позиції. Фото надала дружина захисника Аліна Зіньковська

Аліна каже, що чоловік був на позиціях по два-три дні, йому вдавалося приїздити додому. Востаннє він приїхав 13 липня, за два дні до загибелі.

"Коли він їхав, каже: "Так, Мія, наступного разу приїду — щоб ти вже пішла". Якраз коли він мав приїхати, вона пішла, 18 липня, на свої 11 місяців", — каже дружина захисника.

Я їй ще поки не пояснювала. Вона, коли бачить чоловіка з бородою, вона біжить, проситься на руки. Іноді когось татом називає. Донька його пам'ятає, фотографії цілує.

"Він завжди хотів жити в Україні"

Віталій Зіньковський вірив у перемогу України, говорить дружина захисника.

"Він заради цього все і робив. Він завжди хотів жити в Україні, ніколи не планував, не думав нікуди виїжджати. Він дуже любив Харків. У Харкові тільки хотів жити. Заради цього все і робив. Він мене називав Вікторівна, а я його називала Вікторович. Він завжди говорив: "Вікторівна, все буде в порядку, все буде добре. Коли це все закінчиться, у нас ще буде багато роботи". Він дуже хотів, щоб все закінчилося, хотів свій будинок збудувати", — розповідає Аліна.

Віталій Зіньковський з донькою Мією. Фото надала дружина захисника Аліна Зіньковська

Жінка каже, що чоловік любив тварин, допомагав людям, чим міг.

"Віталій був дуже добрий, ніхто його ніколи злим не бачив. Він жартував завжди. На виїздах котів, собак — усіх збирає, усіх нагодує. У бліндажі завжди з ним коти були. До магазину йдемо — він бачить, що жінка стоїть з дитиною — він пішов просто без слів купив продукти і віддав. Бабусі теж так", — згадує дружина захисника.

Рибку зі Слов'янська вивіз. Вони заселилися там на якесь підприємство, а у кабінеті була рибка. Каже: "Мені так шкода її". Він полагодив повітряний компресор у акваріумі. А потім хтось ще мав до нього приїхати, він попросив, щоб привезли корм для рибки. Потім пішли на вихід, Віталій потрапив в лікарню. Він мені телефонує, каже, що в лікарні — я в паніці. А він каже: "Я ж рибку хотів вивезти".

Нагороди Віталія Зіньковського. Фото надала дружина захисника Аліна ЗіньковськаІ він все одно туди повернувся потім. Він забрав цю рибку з цим акваріумом. І їхав додому щасливий — контужений, але з рибкою.

Shares: