За інформацією: Суспільне Харків.

Колаж з фото Маргарити Чепелюк. Суспільне Харків
Маргарита Чепелюк — докторка економічних наук, викладачка у Харківському національному економічному університеті. Рік тому вона висадила перші саджанці спаржі на своїй ділянці у Зміївській громаді — так народився проєкт "Спаржава". Нині Маргарита вже має постійних клієнтів, планує розширити свої угіддя та вирощувати не тільки спаржу, а й інші овочі.
Як виникла ідея займатися агробізнесом, як спаржа пережила квітневі заморозки та що означає назва "Спаржава" — читайте у матеріалі Суспільне Харків.
Історія створення "Спаржави"
Ідея вирощувати спаржу у Маргарити Чепелюк виникла ще до повномасштабного вторгнення. У 2019 році вона була за кордоном і вперше скуштувала там спаржу на грилі, розповіла жінка.
"Я була шокована, що вона там продається у кожному супермаркеті. Це як у нас сезонна полуниця чи молода картопля, тобто, такий базовий продукт. І вона мені тоді дуже полюбилася, я приїхала й сказала своєму батьку, який займається сільським господарством, що я мрію, щоб українці, і ми тут, вживали спаржу", — каже Маргарита.
У мене ця думка довго сиділа, я тоді займалася науковою діяльністю. Потім почалася повномасштабна війна, я волонтерила, придбала п'ять чи шість автівок для Збройних сил України, різних дронів, гаджетів. Спаржу я замовляла тоді з Херсону — на жаль, вони зараз не працюють. І ось ця думка мене не відпускала й не відпускала.

Власниця проєкту “Спаржава” Маргарита Чепелюк фасує спаржу. Фото надала Маргарита Чепелюк
У 2024 році Маргарита дізналася про державну програму "Власна справа". У грудні їй затвердили грант, а на початку 2025 року — вона вже замовила перші саджанці у сертифікованого поставника, їх привезли з Голландії.
"У квітні вони прибули й ось 1 травня, рік тому, ми їх висадили. Також за грантові кошти придбали систему крапельного поливу. Все інше — добрива, а якщо працювати на біодобривах, це дуже дорого, робота людей — своїм коштом. У цьому році ми виграли ще один грант від іноземного донора — ми збільшили на 5 тисяч саджанців наші угіддя спаржі, побудували дві теплиці й висадили туди солодку кукурудзу", — додала Чепелюк.
Що означає назва "Спаржава"
Назву для свого бізнесу обирала довго, розповіла підприємиця, навіть залучала студентів, у яких викладала в університеті.
"Минулого року у мене була група магістрів, і у нас був один проєкт — потрібно було розробити бренд з нуля. І я їм дала спеціально тему спаржі — по-перше, вона така нетипова, її не скопіюєш, треба трошки подумати. І вони готували презентації, і було багато ідей, але щось мене нічого не зацікавило", — розповіла Чепелюк.
У мене був асоціативний ряд. Я дуже люблю Україну, державу, в якій ми живемо. І у мене було формулювання — держава, спаржава. Я питала і у чоловіка, і у батьків, і у друзів. Деякі сказали, що ні. А чоловік, він у мене військовий, у нас дуже патріотична позиція, і він сказав, що це класна назва.

Торт з написом “Спаржава”. Фото надала Маргарита Чепелюк
"Я покрутила її, як вона пишеться англійською мовою, якось вона у мене засіла. І коли я вже робила сторінку в Instagram, всі пакувальні наліпки, картки, історію бренду, у мене вже було точне відчуття, що ця назва — вона моя, вона мені відгукується й подобається", — додала підприємиця.
Як правильно посадити спаржу та коли можна збирати перший врожай
Спаржа — овоч, який сходить буквально через декілька тижнів після того, як його посадили, каже Маргарита Чепелюк.
"Коренева система має прижитися, укорінитися, має набратися поживних речовин. Тобто, ми її садимо й перший рік ми її годуємо. Ми її відпустили в ріст, утворилися такі пухнасті кущі. Ми пололи, доглядали, поклали крапельний полив, удобрювали різними добривами — ми використовуємо тільки біодобрива, тому що нам важливо, щоб все було натуральне", — розказала власниця проєкту "Спаржава".
У перший рік спаржу можна зрізати, але якщо це зробити, вона буде ставати тоншою. Й у цьому році її дуже довго зрізати не можна, тому що вона в нас ще дуже юна. Й звичайно, обробляти від жуків, шкідників. Загалом то жуки, то шкідники, то заморозки, то спека — й спаржа від усього дуже страждає.

Спаржа на полі в Змївській громаді. Фото надала Маргарита Чепелюк
Про квітневі заморозки, вплив погоди на спаржу та розуміючих клієнтів
Заморозки у квітні вплинули на саджанці спаржі, які вирощує Маргарита Чепелюк. Вона каже, що намагалася врятувати овочі від низьких температур й накривала їх агроволокном.
"Спаржа реагує на ці всі зниження температур, спочатку вона у нас замерзла. Тиждень ми не працювали й чекали, коли вона відійде. Та, що над землею, вона померзла. На жаль, дуже багато її померзло", — розказала Чепелюк.

Ящики зі спаржею, які Маргарита Чепелюк зібрала зі своїх угідь. Фото надала Маргарита Чепелюк

Спаржа, яка виросла на угіддях Маргарити Чепелюк. Фото надала Маргарита Чепелюк
Маргарита каже, у цей період у неї було багато замовлень на спаржу — щонайменше 15 клієнтів очікували на свої посилки. Але коли спаржу, а це близько 20 кілограмів, зрізали, виявилося, що її побив мороз.
"Ми її зрізали, помили, посортували і я бачу, що спаржа прихвачена морозом, точково. Я розумію, що це не критично, але я не хочу це відправляти людям, тому що я не хочу їхню довіру підривати. Я вийшла в прямий ефір, пояснила ситуацію, сказала, що вона гарна, пофасована, але точково вона не окей, бо морози були понад тиждень. Я дуже нервувала, але більшість покупців написала, що почекає, щоб я не повертала гроші", — розповіла власниця "Спаржави".
Мене це вразило у саме серце, і ось ми знову відправляємо спаржу — люди чекають своєї черги, всі з великим розумінням віднеслися. І мене це дуже підбадьорює.

Маргарита Чепелюк фасує спаржу для відправки клієнтам. Фото надала Маргарита Чепелюк
"Ми хочемо зробити повноцінний овочевий портфель"
Маргарита Чепелюк каже, окрім спаржі у цьому році посадила цукрову кукурудзу, далі планує вирощувати інші овочеві культури, наприклад, огірки й помідори.
"Ми хочемо зробити повноцінний овочевий портфель — розібратися з овочевими культурами, на що є попит, як з ними поводитися, тому що кожна культура — це як індивідуальність, вона потребує до себе особливого підходу. З осені-зими плануємо спробувати зайнятися помідором, огірком, зараз ми дивимося багато відео, спілкуємося з людьми, які цим займаються, щоб трошки набратися інформації. І вирішити для себе, як ми далі будемо розширюватися", — розказала підприємиця.

Спаржа бренду “Спаржава”. Фото надала Маргарита Чепелюк
За словами власниці "Спаржави", наразі у неї одна з найнижчих цін на спаржу й підіймати її вона не планує.
"Завдяки тому, що ми отримали грантові кошти, у нас дуже лояльна ціна. Це наша і перевага на ринку, і наша місія. Наші колеги із Закарпаття, Київщини продають її по 600-700 гривень за кілограм. У нас ціна стала — 450 гривень. Вона була такою і на початку квітня, коли спаржі не було майже ні у кого", — сказала Чепелюк.
У нас ціль — щоб спаржа була доступною для будь-якої людини. Щоб це не було продуктом з ресторану, який ти спробуєш раз за сезон. Щоб люди мали змогу три, чотири, п'ять разів замовляти й наїстися її. Тому що вона дуже багата на вітаміни.











