Новини Харкова

“Ріпак не сильно люблять, але гектара півтора-два вже з’їли”. Як аграрій з Лозівщини ділить поля з бабаками

За інформацією: Суспільне Харків.

Аграрій з Лозівського району Дмитро Конончук. Cуспільне

Дмитро Конончук — приватний підприємець із Лозівського району, на полі якого живуть бабаки. Разом із батьком та братом Дмитро обробляє землю вже понад 20 років, вирощуючи пшеницю, соняшник та ріпак. Каже, з початку повномасштабної війни на їхніх полях господарюють не лише вони, а й червонокнижні бабаки.

Дмитро розповів Українському Радіо Харкова, що історія господарства Конончуків розпочалася на початку 2000-х.

"Коли колгоспи порозвалювалися, батько свою землю забрав. Потихеньку люди бачили, що ми працюємо, вкладаємо всю душу в землю, почали підходити й пропонувати: "Беріть і нашу землю, ми з вами хочемо працювати", — згадує Дмитро.

Аграрій з Лозівського району Дмитро Конончук. Дмитро Конончук/Facebook

Сусідство з бабаками

Вже близько п'яти років на полях Конончуків господарюють і бабаки.

"Почали розмножуватися, їх ніхто не чіпає. Ми їх захищаємо, щоб ніхто не полював. Вони занесені до Червоної книги, тож є свої нюанси. Виїдають посіви — ми підсіваємо, а вони знову їдять. Ріпак не сильно люблять, але гектара півтора-два вже з'їли. Соняшник теж полюбляють", — каже Дмитро.

Бабак, який живе на полі Дмитра Конончука у Лозівському районі. Фото надав Дмитро Конончук

Попри збитки від "гастрономічних вподобань" гризунів, фермери ставляться до ситуації з гумором та захопленням, розповідає Конончук.

"Кожного дня їдемо на них дивитися — цікаво спостерігати. Бачили, як вони там бої влаштовують між собою, якісь розваги, бігають. Проїжджаєш зі своєю дитиною, дивишся — їй це подобається. Як їх можна чіпати? Можна вже відкривати якийсь заповідник. Вони в норах, самі собі копають. Живуть сім'ями — видно, що по чотири-п'ять. Не знаю, коли саме в них починається цей шлюбний період, але розмножуються вони досить активно", — говорить аграрій.

"Все йде по плану", — Дмитро Конончук про посівну у 2026 році

Дмитро зазначає, що цього року польові роботи в господарстві розпочали раніше, ніж зазвичай.

"Зрозуміло, що погодні умови вносять свої корективи, але все йде по плану. Готуємося сіяти соняшник, кукурудзу, ріпак, йде гербіцидна обробка. Будемо починати сіяти трішки раніше, бо люди вже розпочинають. Не знаємо, що буде далі з погодними умовами. Будуть чи не будуть дощі — невідомо", — ділиться Дмитро Конончук.

Поле Дмитра Конончука. Фото з особистої сторінки Дмитра Конончука у TikTokЦіни на дизельне паливо та азотні добрива сильно вплинули. Зрозуміло, що все це разом — трішки важкувато. Але нічого, ми тримаємось, усе, в принципі, йде, як повинно бути. Ми закупилися раніше, то нас це не торкнулося сильно фінансово. Дизельне паливо не встигли закупити — це таке вже.

Дмитро Конончук працює на полі. Фото надав Дмитро Конончук

Попри спокусу засіяти все прибутковим соняшником, фермери дотримуються правил сівозміни, розповідає Дмитро.

"Пшениці у нас до 300 гектарів, ріпаку 105 гектарів посіяно, соняшнику буде понад 200 гектарів. Намагаємося розділити на сівозміни, щоб усього було порівну. Не граємося з соняшником кожного року. У нас такого немає взагалі, щоб щороку був лише соняшник. Люди це практикують — на ньому є можливість заробити, але ми над землею не знущаємося", — каже аграрій.

Трактор працює на полі Дмитра Конончука. Фото надав Дмитро Конончук

У 2026 році у господарстві Конончуків ставку роблять на ріпак. Попри великі витрати, Дмитро вважає цю культуру перспективною не лише для технічних потреб, а й для харчової промисловості.

"Дивлюся — на поличках з'являється вже ріпакова олія. Бачу, люди рекламують, пробують і кажуть, що вона непогана для споживання і корисна. Вже два роки пробували, потім один рік не змогли посіяти. В принципі, заробити на ньому можна. Багато, звісно, зусиль потрібно докласти, але нічого — у нас є все для того, щоб це зробити", — ділиться аграрій.

Що відомо про бабаків на Харківщині

Бабаки у Харківській області живуть, зокрема на території Куп'янського району. Війна та бойові дії вплинули на популяцію тварин.

У 2021 році бабаків внесли до Червоної книги України.

"Так, це заслуга Тимка. Але розумієте, ми якось звикли іноді волею-неволею сприймати це як радісну подію — "внесли до Червоної книги". Насправді це катастрофа! Все, що внесли до Червоної книги, це види, яким загрожують. Це означає, що саме ми призвели до того, ніхто інший, що їх довелося внести до Червоної книги. Це каже про те, що ці види можуть зникнути будь-якої миті", — коментував біолог Володимир Ронкін.

Після початку повномасштабного вторгнення Росії бабаки з біостанції Харківського національного університету імені Каразіна опинилися під російською окупацією у Великобурлуцькій громаді. Серед них — бабак-віщун Тимко. У вересні 2022 року село, де жив бабак, звільнили Сили оборони.

Бабак Тимко у 2026 році віщував, якою буде весна, у дистанційному форматі.

Shares: