За інформацією: Суспільне Харків.
Житель Костянтинівки Валентин Надь, який евакуювався з міста наприкінці березня, Лозова, 30 березня 2026 року. Суспільне Харків
Костянтинівка на Донеччині, березень 2026 року. 24 ОМБр імені короля Данила
Його син Олексій каже, разом з ними від ударів росіян переховувалися й сусідки — чоловік однієї з них також загинув через російську атаку.
"Сиділи в одному будинку вп’ятьох, прилетіла ракета — вбила мати. І одразу вирішили виходити, сиділи теж до останнього, думали якось обійдеться. Вбило — похоронили, речі зібрали, вирішили виходити. Тільки кинули речі, пішли у сусідній будинок, там теж руїни, але більш-менш переночувати, а зранку йти. Тільки пішли, і знову дрон туди ж, у будинок, прилетів. Забрали речі і вийшли о пʼятій ранку", — пригадав Олексій.
Житель Костянтинівки Олексій Надь, Лозова, 30 березня 2026 року. Суспільне Харків
Зруйновані російськими обстрілами багатоповерхівки в Костянтинівці на Донеччині, березень 2026 року. 24 ОМБр імені короля Данила
Валентин Надь каже, дорогою з міста навколо лежали тіла вбитих людей.
"Я їх гнав, як пастух, кажу: «Дівчата, давайте, бо будь-яке зволікання — життя вартує». Вони кажуть: «Уже не можу». Коли вийшли на Олексія Тихого, там вже офігіли. Я не звертав уваги на людей, які лежали, на трупи. Я оце, що потрапляло під ноги — переступав. Розумієте, стояв — ні краплі (сліз — ред.), просто стресовий стан. Я на себе у дзеркало не дивився, за сім місяців ні разу не подивився", — розказав Валентин.
"Там узагалі немає цілих будинків, усе стирають"
Дорогу з Костянтинівки до Дружківки батько з сином та їхні сусідки подолали приблизно за чотири години, розповів Олексій Надь.
Ми в девʼять чи о пів на десяту прийшли до Дружківки. Ми йшли, все побито, все місто. Там узагалі немає цілих будинків, усе стирають, страшне.
Жителі Костянтинівки, які йдуть з ємностями для води, березень 2026 року. 24 ОМБр імені короля Данила
Зруйновані багатоповерхівки у Костянтинівці, березень 2026 року. 24 ОМБр імені короля Данила
Дорогою до Олексієво-Дружківки, де на жителів Костянтинівки чекали поліцейські, Валентин Надь дістав поранення — його атакував російський дрон, каже чоловік.
"Головне, було тихо, а потім чую: «Жух». Я обертаюсь, і він метра три і вже йде на зниження. Це, мабуть, «ждун» стояв, бо він підіймається тихо. Я кинув «кравчучку» в бік, і підстрибнув. Слава богу, що уламків не було. Але дірки набив, одразу з пʼяти дірок — струменем кров. Я притиснув, із сином замотали рушником і еластичним бинтом", — розказав житель Костянтинівки.
З Олексієво-Дружківки родину Надів та їхніх сусідок поліцейські відвезли спочатку до Краматорська, а потім волонтери доставили їх до транзитного центру в Лозовій, що на Харківщині. Олексій розповів, після отримання допомоги в центрі поїдуть до Харкова — там родичі мають допомогти знайти житло й роботу.
Транзитний центр у Лозовій, куди привозять евакуйованих з Донеччини. Суспільне Харків/Єлизавета Пшенична
Переселенці з Донеччини у транзитному центрі в Лозовій, 30 березня 2026 року. Суспільне Харків/Єлизавета Пшенична
Як жителі Костянтинівки виживали в місті під обстрілами
З літа 2025 року у Костянтинівці відсутні світло, газ, вода та зв'язок, розповів Олексій Надь. Він каже, вижити допомогла гуманітарна допомога, яку видавали в місті раніше.
"Хтось їздив за продуктами у Дружківку, купував і привозив щось. Ну били, страшно звісно, але виїжджали, пенсію отримували. Сиділи чекали, бо господарство: собаки, коти, гуси, кури. Запаси, що готували: консерви усілякі, картопля у підвалі, ми заощаджували, їли по трохи", — розказав костянтинівець.
Били, дронів там сила-силенна взагалі, виходити у двір не можна було. Під навісом десь почекав, щоб затихло — побіг. А так там страшне, там стільки людей поховано, просто в городах ховають. А де? Нікого ж немає взагалі.
Костянтинівка на Донеччині, березень 2026 року. 24 ОМБр імені короля Данила
Могила у дворі, Костянтинівка, березень 2026 року. 24 ОМБр імені короля Данила
Також родина опікувалася собаками й котами, яких покинули господарі під час евакуації.
"Тварини теж хочуть їсти, не кинеш же їх, всі коти навколо, усі до мене годуватись (приходили — ред.). Дві каструлі по 25 літрів варив, і одна «десятка», і це тільки для собак. Коли приходить кіт чи собака — ну як не нагодувати? Він же дивиться тобі в очі. Я їм насипав і вони ж приходили більше, більше і більше", — пригадав Валентин.
Військовий біля руїн багатоповерхівки у Костянтинівці, а біля нього сидять покинуті коти, Донеччина, березень 2026 року. 24 ОМБр імені короля Данила
