За інформацією: Суспільне Харків.
Людина з інвалідністю працює за комп’ютером. Getty Images
В Україні готують зміни до законодавства про працевлаштування людей з інвалідністю. Законопроєкт має врегулювати механізм "розумного пристосування" робочого місця, коли працівник сам визначатиме свої потреби, а роботодавцю спростять процедуру отримання компенсації.
На Харківщині у 2026 році через службу зайнятості працевлаштувалися 188 людей з інвалідністю, а роботодавці можуть отримати до 129,7 тисячі гривень на облаштування робочого місця, розповіли Українському Радіо Харкова у
Які зміни пропонують автори законопроєкту, розповів Українському Радіо Харкова юридичний радник та аналітик громадської спілки "Ліга Сильних", керівник адвокаційного напряму Ігор Бевх.
Юридичний радник та аналітик громадської спілки “Ліга Сильних”, керівник адвокаційного напряму Ігор Бевх. Фото надали в громадській спілці “Ліга Сильних”
Яка зараз ситуація з облаштуванням робочих місць для людей з інвалідністю
Закон, який набув чинності з 1 січня 2026 року, встановив обов'язок роботодавців забезпечувати "розумне пристосування" для людей з інвалідністю, розповідає Ігор Бевх. Проте, за його словами, нині потребу в "розумному пристосуванні" визначає роботодавець, і це варто змінити.
"За своєю суттю, "розумне пристосування", — це все ж таки індивідуальна річ, і тому ніхто краще людини з інвалідністю не може знати, що їй потрібно для того, щоб комфортно виконувати свої робочі обов'язки на рівні з іншими. Чинний закон говорить про те, що роботодавець сам визначає потребу в "розумному пристосуванні". Ми вважаємо, що це в корні неправильно, тому що, по-перше, він не може визначити це без консультації з людиною, і по-друге, закон там не дає чітких рамок, коли він це має зробити, протягом якого строку", — говорить Ігор Бевх.
Люди на протезах. Суспільне Новини/Ліля ГончарукМи пропонуємо підтримати ті зміни, які вдосконалюють цей механізм, коли людина з інвалідністю безпосередньо сама виступає ініціатором, щоб вона могла звернутися до роботодавця з ініціацією процесу забезпечення її таким "розумним пристосуванням".
Що входить у "розумне пристосування" робочих місць
Облаштування робочого простору для людей з інвалідністю — це безбар'єрність самої будівлі та робочого місця, а також підлаштування графіку роботи під потреби працівника, говорить юрист Ігор Бевх.
"Доступність будівель — це пандуси, підіймачі, контрастне маркування, розширення дверей і так далі. Але якщо, наприклад, облаштований доступний вхід у будівлю для людини на колісному кріслі, але недоступний ліфт, приміром, на третій поверх, то можна просто перенести її робоче місце на перший поверх. І, фактично, це не буде коштувати чогось, не треба змінювати ліфт. Це не завжди про капітальні видатки", — каже юрист.
Ми у 2025 році проводили опитування, і найбільше там люди з інвалідністю зазначали про гнучкий графік роботи та віддалене місце роботи.
Хто фінансує "розумне пристосування" робочих місць та на яких умовах
Служба зайнятості може компенсувати роботодавцю облаштування робочих місць для людей з інвалідністю I групи — 129 700 гривень, II групи — 86 470 гривень, повідомили Українському Радіо Харкова у пресслужбі обласного центру зайнятості.
За даними юридичного радника та аналітика громадської спілки "Ліга Сильних" Ігоря Бевха, роботодавці України вже отримали компенсацію за облаштування робочих місць для понад 2200 людей з інвалідністю.
Людина з протезом ноги та чоловік на кріслі колісному в Львові. Пресслужба Львівської міської ради
В той час, як Закон України "Про основи соціальної захищеності осіб з інвалідністю в Україні" декларує рівні права на працевлаштування, чинна редакція Постанови КМУ № 893 обмежує право на отримання компенсації за облаштування робочих місць лише I та II групами інвалідності, а роботодавці або самозайняті особи з III групою залишаються без фінансового відшкодування, говорить Ігор Бевх.
За його словами, зараз готується постанова Кабінету Міністрів України про компенсацію вартості "розумного пристосування", яка включатиме також і III групу інвалідності.
"Постанова №893 дійсно обмежена першою і другою групою, а відповідно до закону, компенсацію вартості такого розумного пристосування можна отримати для третьої групи. У Мінекономіки зараз на громадському обговоренні є проєкт змін до Постанови №893. І ми якраз підсвічували цей момент, що фактично їхня постанова зараз вступає в колізію з законом основним. І тому вимагали розширити дію цієї постанови і на людей з третьої групою інвалідності", — говорить юрист.
Ветеран Сергій Кошельніков у Харкові пересувається на кріслі колісному. Суспільне Харків/Валерія Ємець
За його словами, нині немає чіткого регулювання, хто саме має відшкодовувати роботодавцям облаштування робочих місць для людей з інвалідністю.
"За чинним законом, фінансує Фонд соціального захисту людей з інвалідністю, але, з іншої сторони, у нас є Фонд на випадок безробіття, і, фактично, він теж здійснює зараз такі видатки. У нас є в законі чітка норма, що це належить до "розумного пристосування". І виходить, що зараз у нас фактично може це компенсуватися коштом двох державних фондів", — говорить юрист.
Потрібно врегулювати на рівні закону, щоб не було дублювання фінансування, і щоб роботодавці знали, до кого звертатися у разі цієї потреби компенсації або дотації. І в тому ж законі ми пропонуємо, щоб єдиним вікном була Служба зайнятості, тому що у неї вже є напрацьовані механізми.
Які зміни в законодавство щодо регулювання прав людей з інвалідністю пропонує громадська спілка "Ліга Сильних"
Діяльність "Ліги Сильних" в частині гуманітарної допомоги розповсюджується, зокрема й на Харківську область, розповідає Ігор Бевх. За його словами, їхня задача зараз — переведення законодавства у відповідність до Конвенції ООН про права людей з інвалідністю, зокрема внесення правок в Постанову №893, що включатиме такі питання:
- можливість для працівника самостійно визначати необхідність в "розумному пристосуванні" та те, яким саме воно має бути;
- спрощення бюрократичного механізму перевірки роботодавців для того, щоб вони мали змогу звернутися за компенсаціями та дотаціями при облаштуванні робочих місць;
- поширення відшкодування вартості облаштування робочого місця на фізичних осіб підприємців та самозайнятих осіб.
"Ми розглядаємо зайнятість людини з інвалідністю не тільки як найманого працівника. Чому, наприклад, фізичні особи-підприємці, які мають інвалідність, самозайняті особи, сплачуючи податки, не можуть отримати від держави компенсацію для того, щоб займатися своєю справою? Тому ми там теж пропонуємо розширити дію закону для цього. Якщо людина не хоче бути найманим працівником, хоче займатися бізнесом, то чому вона не може реалізувати своє право таким шляхом", — говорить Бевх.
"Розумне пристосування", якщо це індивідуальне, воно не передбачає перебування у роботодавця, наприклад, скрінрідера це допоміжні технології, які розпізнають візуальну інформацію на екрані комп'ютера чи смартфона та перетворюють її на синтезоване мовлення або виводять на спеціальний брайлівський дисплейдля людей з порушенням зору, щоб вони його могли забирати і використовувати на новому робочому місці, якщо вирішать його змінити.
Яка ситуація з працевлаштуванням людей з інвалідністю на Харківщині
Станом на червень 2025 року за сприяння служби зайнятості на Харківщині працевлаштували 171 людину з інвалідністю. Станом на 23 червня з початку 2026 року вже знайшли роботу 188 людей. Цьогоріч ситуація краща завдяки більшій кількості вакансій, повідомили Українському Радіо Харкова у пресслужбі обласного центру зайнятості. Якщо за п'ять місяців минулого року було 873 вакансії для людей з інвалідністю, то в цьому році їх понад тисяча.
Найбільша кількість пропозицій для шукачів роботи, які мають інвалідність: фармацевти, асистенти фармацевтів, продавці, покоївки, швачки, водії, менеджери, адміністратори та економісти, повідомили у центрі зайнятості.
За даними обласного департаменту соціального захисту населення, станом на 31 травня 2026 року чисельність працівників з інвалідністю по області склала 1984 людини — це 3% від загальної кількості працівників регіону.
