За інформацією: Суспільне Харків.
Ветеран Антон Сушко дістав поранення на Донеччині, 4 травня 2026 року. Суспільне Харків/Вікторія Якименко
"Ви знаєте який жах був, коли все життя ти міг, і один день — воно все пропало. Але я радий, що кінцівки всі на місцях, і я тут, і далі живу, але я зробив для країни все, що зміг", — розповідає Антон.
Що стосується по-перше, повсякденного обслуговування, тобто все, що можна робити практично, на максимум обмежено для мене. Тобто, роздягання, одягання, помитись, поїсти страви, щось підняти, щось опустити — це неможливо для мене, обмежено. Але я намагаюсь зробити все, що можу на цей час.
Ветеран Антон Сушко виконує вправу на дрібну моторику, 4 травня 2026 року. Суспільне Харків/Вікторія Якименко
Пацієнти реабілітаційного відділення лікарні №17 у Харкові під час занять з ерготерапевтом, 4 травня 2026 року. Суспільне Харків/Вікторія Якименко
Ветеран каже, що неможливість робити звичні речі тисне психологічно.
"Це дрібна моторика для прийому їжі, для обслуговування. Спочатку з малих зусиль треба починати. Прихвати — у мене тільки великі пальці, інші не працюють щось взяти. Спочатку зовсім висіли, а тепер я можу лікті зігнути. Але все це є покращення, мʼязів зовсім не було, руки були худі. Зараз з електроманіпуляцією, стимулюють мʼязи, я бачу, що вони зʼявляються", — розповів Антон Сушко.
Інструменти, які ерготерапевти використовують для реабілітації пацієнтів, 4 травня 2026 року. Суспільне Харків/Вікторія Якименко
"Ветеранів — відсотків 60, а цивільних — відсотків 40"
Валентин Здорик, який допомагає пацієнтам, пояснює: це і є головною метою ерготерапії — повернути людей до звичного життя.
"Допомагаємо пацієнтам з банального — надягати шкарпетки, та закінчуємо дрібною моторикою, після інсультів, з ветеранами працюємо після мінно-вибухових поранень", — говорить асистент ерготерапевта.
Валентин Здорик — асистент ерготерапевта, 4 травня 2026 року. Суспільне Харків/Вікторія Якименко
Здорик каже, до великої війни більшість пацієнтів зверталися до ерготерапевтів після інсультів. Зараз близько 60% людей у цьому відділенні — ветерани або ж цивільні, які зазнали поранень під час обстрілів.
"Запит дуже зріс, бо як цивільні пацієнти, у нас їх багато, а ще більше стало військових, бо хлопці живуть в умовах постійного стресу, перенавантажень, переохолоджень, тому працюємо з такими пацієнтами максимально індивідуально, для того, щоб повернути їх до цивільного життя", — говорить Валентин Здорик.
Ми займаємось з пацієнтами щоденно, тому що, в ерготерапії час грає проти нас, тому маємо можливість кожного дня працювати з пацієнтами для того, щоб максимального допомогти пацієнтам відновитись.
Валентин Здорик — асистент ерготерапевта, 4 травня 2026 року. Суспільне Харків/Вікторія Якименко
"Наша команда працює з кожним пацієнтом індивідуально і задача відновити його не тільки фізично, але й психологічно. Пацієнт приходить, спочатку йде діагностика, лікарі його діагностують, потім ми пишемо план лікування окремо під кожного пацієнта і, виходячи з цього, наша команда спеціалістів наступного дня займається вже реабілітацією", — пояснює Валентин Здорик.
Кабінет для ерготерапії лікарні №17 у Харкові, 4 травня 2026 року. Суспільне Харків/Вікторія Якименко
"Тільки почали цих спеціалістів випускати"
Відділення реабілітацій у 17 лікарні створили три роки тому. За цей час тут пройшли відновлення понад 300 людей. Зараз зайняті 16 із 20 ліжок і починає відчуватися брак фахівців, каже завідувач відділення Микола Волосатов.
"На ерготерапевтів є великий запит не тільки у нашому місті, але й по всій країні, питання зараз вирішується міністерством, але, чесно кажучи, не дуже вистачає, особливо у наших регіонах. Всі їдуть на Захід України працювати, бо там багато фондів. Взагалі на цей час в нас вирішене це питання в нашій лікарні, а запит є, бо важко з цим напрямом, бо тільки почали цих спеціалістів випускати", — говорить Волосатов.
Микола Волосатов, завідувач відділення реабілітації 17 лікарні у Харкові, 4 травня 2026 року. Суспільне Харків/Вікторія Якименко
Волосатов каже, за останній рік кількість пацієнтів, які звертаються до них для реабілітації, зросла на 20%.
"Заняття у нас щодня по два-три рази на день з пацієнтами. Займається психолог, кому потрібен, спеціаліст мови та мовлення, якщо вади з мовним апаратом, і підключається фізичний терапевт, навантаження дає. Плюс нейростимуляція, всілякі фізіотерапевтичні у нас є апарати, щоб зробити фізіотерапію пацієнтам, плюс ерготерапевти включаються", — каже про комплекс реабілітації.
Бізіборд, розроблений за методикою Монтессорі, який допомагає розвивати дрібну моторику, його використовують під час реабілітації, 4 травня 2026 року. Суспільне Харків/Вікторія Якименко
У нас обладнання спеціальне, але ми повинні привчити, щоб він вдома міг піднятись на поверх його потрібно. З військовими — це вже інша справа: на кухні, в туалет сходити, душ прийняти, тобто людині треба адаптувати себе до того життя, яке було до того, як він отримав травму.
