За інформацією: Суспільне Харків.
Писанки у кошику. Фото надала Ольга Тимошенко
На Харківщині розписані до Великодня писанки використовують як обереги, що можуть зберігатися роками, а орнамент "40 клинців" вважають прадавнім способом планування успішного року.
Про відмінність між крашанками та писанками та про відмову від сучасного декору на користь автентичних оберегів Українському Радіо Харкова розповіла директорка комунального закладу "Валківська школа мистецтв" Ольга Тимошенко.
Крашанка — для їжі, писанка — для захисту
Підготовка великодніх яєць — це обрядова дія, а не лише кулінарна традиція, каже краєзнавиця. Вона пояснює: крашанки символізують відродження життя і призначені для вживання в їжу, тоді як писанку, створену на сирому яйці, зберігають як оберіг.
"Писанки, які виготовляються на сирому яйці, висихають всередині і можуть зберігатися не один рік. Є традиція, що писанку можна зберігати рік, а далі починається новий рік, який має отримати свої писанки. У мене наразі є минулорічна писанка на оберіг дому, оберіг сім'ї, родини. Вона у мене просто лежить на клумбі або під стріхою", — розповідає Ольга Тимошенко.
Краєзнавиця Ольга Тимошенко. Фото надала Ольга ТимошенкоЄ оберегові писанки для пасічників, які клалися під дашок вулика. Все має своє призначення.
Окремим видом великодніх яєць є дряпанки, технологія виготовлення яких поширена як в Україні, так і в Польщі, розповідає краєзнавиця. На відміну від класичної писанки, малюнок на них не наносять фарбою, а видряпують на вже пофарбованій поверхні.
Учениця Ольги Тимошенко виготовляє дряпанку. Фото надала Ольга Тимошенко
"Прадавня флешка" для планування року: краєзнавиця — про орнамент "40 клинців"
Для планування майбутнього у традиційному розписі використовують орнамент "40 клинців", розповідає Ольга Тимошенко.
Ольга Тимошенко разом з учнями прикрашає яйця до Великодня. Фото надала Ольга Тимошенко
"Поверхня яйця ділиться на 40 маленьких трикутничків. Це така собі "прадавня флешка", на яку компонували всі ті побажання, які хотіли, щоб здійснилися. Той, хто малює цю писанку, на кожен трикутник може загадати бажання. Тобто це не просто "хочу айфон" і "хочу мікрофон", а це глобальна програма року. На певній частині кутиків ви позбуваєтесь того, що у вас було зайве в вашому прожитому році. Потім приймаєте те, що у вас буде, і програмуєте позитивні моменти, які вам потрібні", — пояснює краєзнавиця.
Писанка “40 клинців”. Фото надала Ольга ТимошенкоЯ для себе це називаю "символікою роду". Віра є в кожної людини, але генетика родової пам'яті і символіка прослідковується з первісних часів. Якщо говорити про писанкарство, то ромб з крапочками всередині — це вже у слов’ян, у нас, в українців закладено як символ засіяного поля. Коли цей символ зображується — це щедрість, це багатство і символ засіяного поля. Зигзаги — можливо, це вода.
Традиційний оберіг замість помпезних прикрас
Традиційна символіка, за словами майстрині, базується на давніх уявленнях про добробут.
Великодні писанки. Фото надала Ольга Тимошенко
"Зазвичай на писанках дуже фільтруються символи, які варто зображувати. Не тому, що "ай-яй-яй не можна", а тому, що якщо символи зображуються і компонуються неправильно, то це просто прикрашена поверхня яйця, а не оберіг", — наголошує Ольга Тимошенко.
На певному етапі ми звикли не просто життя прикрашати, а робити його помпезно прикрашеним. Не так давно у нас почали широко побутувати оці обліплені яйця з іконками й різними образами. Це вже був, як сучасна молодь говорить, крінж.
Учениця Ольги Тимошенко виготовляє великоднє яйце. Фото надала Ольга Тимошенко
За словами краєзнавиці, повномасштабне вторгнення вплинуло і на вибір символів для розпису: традиційні орнаменти дедалі частіше доповнюють державними знаками.
"З початку повномасштабного вторгнення наша патріотичність перемістилась і на писанки. Тризуб — це вже сучасність. Це вже частина нашого життя. Тризуб, попри те, що він не такий далекий дохристиянський символ, він містить в собі ту семантику, яка дійсно відгукується на оберегову історію", — говорить Ольга Тимошенко.
Підготовка у Страсний тиждень
До підготовки оберегів та святкових страв за традицією ставали у Страсний тиждень, розповідає Ольга Тимошенко. Цей період вважався часом духовного та фізичного очищення, коли до роботи над писанками долучалася вся родина.
"У цей тиждень готували оселю, готували душу і, звичайно ж, готували писанки і різні страви, якими хотілося відзначити це свято. Збиралися родиною й робили писанки і дряпанки. В давні часи це були природні барвники з різних рослин", — ділиться Тимошенко.
Ольга Тимошенко разом з учнями. Фото надала Ольга ТимошенкоМені дуже тепло від того, що зараз величезний попит і цікавість у дітей і в дорослих не про те, щоб з'їсти і як це все зробити, а про те, яка база, яка основа тієї чи іншої традиції. Люди не просто хочуть дізнатися, що це таке, а й створити.
Майстри з Харківщини відтворили колекцію писанок Миколи Сумцова
Краєзнавиця каже, що у Харкові діє єдиний в Україні клуб писанкарства імені Алли Овчаренко, учасники якого займаються поширенням інформації про місцеві традиції розпису. За словами Ольги Тимошенко, майстри відтворили понад 100 експонатів із музейних фондів.
Писанки. Фото надала Ольга Тимошенко
"Наш клуб відтворив колекцію Миколи Сумцова, яка зберігається в історичному музеї, там більше 100 писанок. Ми відписали ці писанки і видали власним коштом буклет-альбом з цими писанками та інформацією про дослідження Миколи Сумцова", — говорить Тимошенко.
Їхня особливість, по-перше, — в мінімалізмі, по-друге, напрямки такі ж самі, як і в писанкарстві по Україні — це зооморфні, геометричні орнаменти. Особливість — та ж сама регіональна символіка. Писанка "40 клинців" є у всіх регіонах, а у нас вона — своя. Це певний колір: червона, жовта, чорна колористика там присутня. Це вже ознака Харківщини, Слобожанщини.
