За інформацією: Суспільне Харків.
Прикордонник “Уран” з підрозділу “Стрікс”, квітень 2026 року. Суспільне Харків/Вікторія Якименко
"У грудні, коли вони починали проводити штурмові дії, вони збиралися купками до 15-20 людей. Ми спостерігаємо це все через «Мавік». Я зі своїми заступниками перебував на пункті управління, і в моменті просто 15 людей з'являються з нір, з погребів, і вони починають рухатися. Це був, напевно, найемоційніший момент роботи підрозділу і взагалі всіх нас, тому що полетіли «Вампіри», працювати допомагала артилерія, FPV-дрони, і вони (росіяни — ред.) пройшли 20-50 метрів. Там і залишилися", — згадує "Уран".
Прикордонник “Оскар”, квітень 2026 року. Суспільне Харків/Вікторія Якименко
"Оскар" говорить, що росіяни використовують тактику навали дронів "Молнія" — по одному місцю вони можуть запускати кілька десятків таких безпілотників.
“Молнія” — це дешевий виріб. Для них це досить дешево, тому що це до 1000 доларів за один. І вони можуть досить багато їх випускати і багато застосовувати наразі.
"У росіян загалом одна важлива тактика — це зруйнувати логістику і зробити життя місцевого населення досить нестерпним для того, щоб зробити так звану буферну зону, в якій немає цивільного населення, яке обробляє, наприклад, землі, не приносить доходу державі. Тому вони працюють по місцевих підприємствах і по логістичних дорогах для того, щоб ніхто не міг там їздити, привозити, відвозити якесь майно", — каже військовий.
Протидія дронам, таким, як, наприклад, «Молнія», — це комплексне питання. Держава розбудовує систему радіоелектронної боротьби, і також ми, як підрозділ, який займається постійним перехопленням таких засобів ураження, розбудовуємо кількість екіпажів, які протидіють саме «Молніям», збиваючи їх іншими дронами. Таким чином, можна боротися досить ефективно, але треба трошки більше забезпечення для того, щоб зменшити кількість ефективних уражень їхніми засобами.
Чим завдає росіянам уражень "Стрікс"
Щоб протистояти російським атакам, у "Стріксі" використовують малі FPV-дрони та важкі бомбардувальники, розповідає побратим "Уран".
"У 2022 році, коли нам давали «Мавік», ми всі дивилися на нього і перші дні взагалі не розуміли, що робити. Потім з часом ми почали рухатись. І я тоді вже почав розуміти для себе, що дрони — це майбутнє. Тому що без дрона ми б не були обізнані взагалі про противника", — каже прикордонник.
Перше — це були просто вильоти, потім були вильоти: «А давайте «ефочку» (граната F-1 — ред.) причепимо, комусь скинемо?», а потім вже пішли FPV-дрони.
"Потім у піхотному підрозділі з'явилися «крила», тому ми вже проводили дальню розвідку на «крилах», а сьогодні це все дуже швидко рухається вперед, і ми повинні брати і вижимати із технологічного прогресу максимум для того, щоб бути кращими від нашого ворога", — говорить "Уран".
Дрони-перехоплювачі використовуємо. Є розрахунки, які перебувають на прикритті Харківської області, і хлопці доволі успішно їх опанували. Працюємо по будь-яких «крилах» від «Молній» до «Шахедів». Два тижні тому ми збили «крило» противника, і ціна його 300 тисяч доларів.
Дрони можуть використовувати не за призначенням: досвід "Стрікса"
Інколи застосування дронів відбувається не за їхнім прямим призначенням, розповідає "Оскар".
"Наприклад, якщо взяти дрон «Вампір», то раніше він застосовувався тільки для ураження ворожих цілей, руйнування їхніх бліндажів. Зараз «Вампір» часто використовується для доставки вантажів на наші позиції, а не тільки для ураження. Раніше FPV був засобом тільки для ураження якоїсь ворожої техніки або піхоти. Зараз FPV інколи використовується, щоб доставити воду на передову позицію, куди нічого не може доїхати", — каже військовий.
FPV-дрон підрозділу “Стрікс”, квітень 2026 року. Суспільне Харків/Валерія ЄмецьТакож, наприклад, дрон «Мавік», який призначений для того, щоб знаходити ворожі цілі, інколи використовується для того, щоб збивати інші ворожі «Мавіки» різними способами: скидання сітки, заплутування за нитку або просто тараном, якщо це потрібно. Наприклад, якщо ворожий «Мавік» наводить артилерію, ми розуміємо: якщо ми його зараз не знайдемо і не знищимо, то, можливо, наша позиція буде мати вогневе ураження, і це буде не дуже добре. І буває таке, що «Мавік» збиває «Мавік», і втрачається і той, і наш «Мавік».
Ми можемо думати, що потенціал дронів відкритий вже на 50-60%, але ні. Скоріш за все, ми тільки на початку цього розвитку, і куди далі будемо рухатися — незрозуміло. Далі ще є питання штучного інтелекту. Дрони часто виконують ті задачі, на які раніше витрачалися сили і засоби. Наприклад, елементарно на позиції немає масла для генератора — раніше туди їхала машина. Поїздка автомобіля на позицію зараз — це величезний ризик. Доставити зараз масло для генератора може будь-який FPV-дрон, або «Вампір», або ще й НРК.
Втратити дрон — це не втратити людину за кермом. Людина безцінна. Дрон можна купити.
"Я для себе ставлю задачу і в загальному для підрозділу — за основу. Тому що піхота не має брати участі в боях. Вони мають безпосередньо перебувати на позиціях. Наша задача і безпілотна складова — це виявити завчасно і знищити до підходу до наших позицій", — каже "Уран".
Я — кадровий військовий, для мене немає такого розуміння, як виснажитись і закінчити боротьбу. У мене така робота, я її обрав свідомо, обрав її, бувши молодим, і зараз залишати службу точно не хочу.
Яке майбутнє дронів після завершення війни
Після перемоги, каже "Оскар", прикордонники застосовуватимуть дрони для охорони державного кордону.
"Тому що ми маємо розуміти, що кордон такий, як у нас був з Росією, він таким уже не буде. Навіть якщо війна закінчиться якимось перемир’ям або заморозкою конфлікту, кордон охороняти треба буде саме дронами, тому що весь кордон, по-перше, замінований. Там насичення вибухових засобів — контрольованих і неконтрольованих — настільки велике, що ходити або їздити там точно не буде можливо ще дуже довгий термін. Тому буде застосування дронів для моніторингу і охорони державного кордону, і це буде досить цікаво для подальшої роботи", — говорить прикордонник.
