За інформацією: Суспільне Харків.
41-річного Джосефа Кабугі взяли в полон у Куп’янську. Скеля
У Куп'янську взяли в полон російського найманця з Кенії Джосефа Кабугі. 41-річний іноземець стверджує, що приїхав до РФ працювати комп'ютерним спеціалістом, але за три тижні його відправили на фронт у Харківську область.
Відео з розповіддю полоненого оприлюднив полк "Скеля" у Telegram.
Про вербування: "Обіцяли, що ви не потрапите на війну"
Джосеф розповідає, що знайти роботу в Росії йому допомогло агентство в Кенії. Йому обіцяли працевлаштування за професією.
"Це було агентство, що запропонувало весь процес. Тобі не треба служити в російській армії, тобі не треба нічого платити — вони про все подбають, навіть про витрати на документи і дорогу", — розповів військовим кенієць.
Обіцяли, що ви не потрапите на війну, ви будете працювати за своєю професією. Я — спеціаліст з комп'ютерів, я більше розуміюся на гаджетах, я монтував системи відеоспостереження, радіостанції.
Кабугі каже, що і він, і більшість з тих, хто приїхав до Росії разом з ним, не знали, що їх завербували на війну.
Як громадян Кенії готували у Росії до участі у війні проти України
Після підписання контракту, розповідає полонений, його й інших чоловіків відправили на три тижні у тренувальний центр.
"Вчили користуватися зброєю. Як на мене, я не був дійсно готовим, бо як можна підготуватися йти у бій за три тижні? Я злякався", — розповів Джосеф Кабугі.
Перебування у Куп'янську на Харківщині: "Більшість часу ми шукали їжу"
У полон завербований громадянин Кенії потрапив у Куп'янську. Він згадує, що до міста по двоє переправлялися на човні. На той момент, вони не знали, каже полонений, з якою метою пливли.
"По дорозі я побачив мертвих солдатів. Тоді я подумав, що я мрець теж. Потім я зазнав поранення внаслідок удару дрона. Коли я потрапив у Куп'янськ, мені сказали, що заберуть мене назад. Коли я повертався з завдання, я думав, що повертаюся в тил, але цього не сталося", — розповів кенієць.
41-річного Джосефа Кабугі взяли в полон у Куп’янську. Скеля
За його словами, з командиром він не спілкувався через мовний бар'єр.
"Лише декілька слів — "давай", "пішли". Минали дні, бойові дії ставали активнішими. Близько 14 лютого нас вдруге атакували дрони, ми перебігли в інше укриття. Оскільки я мало сплю, я пішов подивитися. Я знав, що російські солдати пішли принести воду й їжу, бо більшість часу ми шукали їжу. Переважно ми не стріляли, нічого не робили", — розповів окупант.
Кенієць каже, що вперше його побратим знайшов їжу, коли вийшов вдруге на пошуки — потрапив у полон.
"Він був змушений привести їх (українських військових — ред.) до мене, так я потрапив у полон. Я нічого не розумів, солдат сказав мені йти за ним, я пішов. Дуже вічливий. Нам могли не давати їжу, але дали", — розповів кенієць.
Я змерз, бо в Африці зими практично немає. Мені дали куртку та все інше.
