За інформацією: Суспільне Харків.
Начальниця відділу землеробства департаменту агропромрозвитку Харківської ОВА Оксана Федишина. Суспільне Харків
Восени 2025 року аграрії Харківщини посіяли озимі зернові культури на площі 372 тисячі гектарів — це на 2,8% більше, ніж у 2024 році. Погодні умови взимку були здебільшого задовільними для озимих культур, тому негативного впливу на рослини через морози й льодову кірку, за даними фахівців, зафіксовано не було.
Як перезимувала озимина в Харківській області, чи були втрати посівів через погоду, та чи існують програми державної підтримки аграріїв, Суспільне Харків розповіла начальниця відділу землеробства департаменту агропромрозвитку Харківської ОВА Оксана Федишина.
Які озимі культури посіяли аграрії Харківщини восени 2025 року та як на них вплинули погодні умови
Основна культура, яку аграрії Харківщини висівали восени, — озима пшениця, каже Федишина. Її та тритикалеОзима або яра злакова рослина, штучно створена селекціонерами схрещуванням жита з пшеницею аграрії посіяли на площі понад 363 тисячі гектарів. Ще 7,5 тисяч гектарів засіяли озимим ячменем, 1,9 тисяч гектарів — озимим жито. Озимим ріпаком в регіоні, за даними Федишиної, засіяли 17,8 тисяч гектарів.
Погодні умови взимку були здебільшого задовільними для перезимівлі озимих культур, каже фахівчиня.
"Сильні морози, які спостерігалися у січні та в лютому цього року, мали незначний вплив. Морози, які були, компенсувалися сніговим покривом. І рослини в цей період не зазнали негативного впливу, були під надійним захистом від холодів. Незважаючи на складну зиму та наявність льодової кірки — місцями льодова кірка сягала до 10 сантиметрів і тривалість цього явища в деяких місцях відбувалася понад місяць — посіви озимих культур витримали всі складнощі. Наразі ця льодова кірка зруйнована, і негативного впливу не зафіксовано", — розповіла Федишина.
Ті зразки рослин, які відбиралися монолітним способом для діагностики стану рослин, — можна зробити висновок, що всі рослини були життєздатними, відновили ріст і пошкоджень не зазнали.
Начальниця відділу землеробства департаменту агропромрозвитку Харківської ОДА Оксана Федишина. Суспільне Харків
Озима пшениця, яку посадив аграрій Олексій Смиковський у Золочівській громаді, листопад 2025 року. Суспільне Харків/Вікторія Якименко
За словами начальниці відділу землеробства, небезпечним для озимих рослин є і перехідний період від зими до весни, зокрема, чергування низьких температур з тривалими відлигами. Це може призвести до виснаження рослин та їх травмування.
"На сьогодні, на переважній частині території Харківської області, вже спостерігається перехід середньодобової температури через позначку плюс п’ять градусів. Температура йде у бік підвищення, тобто у нас вже розпочався вегетаційний період, за винятком північної частини області. Зараз негативного впливу не спостерігаємо на озимі культури", — зазначила Федишина.
На сьогодні складно ще визначити, які будуть показники, але розраховуємо, що збір врожаю буде на рівні минулого року, тобто не менше.
Чи зафіксовані на Харківщині втрати озимини після зими
На Харківщині втрат озимих культур через погодні умови станом на 18 березня зафіксовано не було, розповіла Оксана Федишина.
"Ще не надходило таких звернень від сільгоспвиробників, і як зазвичай цей період від зими до весни — можливі будуть втрати десь близько до 10%. Площі можуть потребувати підсіву, або пересіву вже пізньою весною через зрідженість та слабкість рослин. Причин загибелі поки що немає", — сказала фахівчиня.
Аграрії будуть спостерігати за станом рослин, відстежувати, як вплинуть температурний режим і водозабезпечення в ґрунті.
Озима пшениця, Золочівська громада, листопад 2025 року. Суспільне Харків/Вікторія Якименко
Агрострахування: нова державна програма підтримки аграріїв, які втратили врожай
У держбюджеті на 2026 рік вперше було передбачено кошти на агрострахування — державну програму підтримки аграріїв, розповіла начальниця відділу землеробства Харківської ОВА.
"Міністерство економіки вже передбачило, що можливі втрати внаслідок складних погодних явищ та викликів воєнного часу. І зараз запускається нова програма державної підтримки, як агрострахування. Метою цієї програми є захист аграріїв від фінансових збитків через втрату врожаю та забезпечення стабільності виробництва", — розказала Федишина.
Програма передбачає диференційований підхід до компенсації залежно від розташування господарства.
Наприклад, для прифронтових територій розмір компенсації страхової ставки буде складати 60% від вартості страхового поліса, а для інших територій України — 45%. Страхування покриватимуть ключові погодні ризики, такі як вимерзання озимих та утворення льодової кірки, загибель рослин внаслідок несприятливих умов, необхідність пересіву, пізні весняні заморозки, посуха та надмірні опади.
Пожежа у полі у Куп’янському районі. Andriy Kanashevych/Facebook
Чи існує програма компенсацій за пальне та якими ще державними програмами підтримки можуть скористатися аграрії Харківщини
Окремої державної програми компенсацій витрат за пальне наразі в Україні не існує, розповіла Оксана Федишина. Але, за її словами, є кілька механізмів підтримки сільгоспвиробників, які фактично можуть покривати витрати на дизель чи бензин під час посівної та жнив.
"Найпоширеніше — це напрямок програми "Доступні кредити 5-7-9%". Через цю програму аграрії можуть отримати кредити на оборотні кошти, в тому числі для закупівлі дизельного пального, бензину, мастильних матеріалів, добрив та насіння", — сказала фахівчиня.
У 2026 році також може запрацювати програма грантів на садівництво та тепличне господарство, додала Федишина. За її словами, держава компенсуватиме до 70% вартості проєктів.
"На сади це буде до 400 тисяч гривень на гектар, а на теплиці — від двох до семи мільйонів гривень", — каже начальниця відділу землеробства Харківської ОВА.
Новим напрямком державної підтримки у цьому році буде будівництво овоче- та фруктосховищ місткістю від трьох тисяч тонн. Держава компенсуватиме до 30% вартості будівництва, а для прифронтових територій — до 50%. Це дозволить аграріям залучати ресурси для модернізації свого виробництва та інвестицій в нові проєкти.
