За інформацією: Суспільне Харків.
Марина Коган. Суспільне Харків/Давид Надворний
"Це була наша історія кохання з чоловіком"
Першу мозаїку Марина Коган зробила разом зі своїм чоловіком Олександром Бондаренком на стіні кухні під час ремонту 11 років тому. Жінка каже, з цього і почалося їхнє спільне захоплення, яке переросло в сімейну справу.
"Це була наша історія кохання з чоловіком. Він допомагав мені робити ремонт, тоді ще не був чоловіком. І ми зробили мозаїку на тему любов, кохання. Зробили за три-чотири дні. І вона досі, вже понад 11 років, радує нас і всіх, хто до нас приходить. І кожного дня там помічають щось нове. Вона нібито жива", — розповідає майстриня.
Марина і Олександр біля мозаїки, яка прикрашає стіну. Фото надала майстриня Марина Коган
Мозаїка “Любов” в кухні, зроблена Мариною та Олександром. Фото надала майстриня Марина КоганЦе той випадок, коли, не знаю, космос чи Бог — хто в що вірить — поєднав майстерність чоловіка, який вмів класти, і мій досвід роботи дизайнером, художником. Він ніколи раніше не робив такі художні речі, а я ніколи не робила мозаїку. І коли ми поєднались, вийшла така гарна ідея.
Олександр і Марина створюють мозаїку в Харкові. Фото надала майстриня Марина Коган
З 2019 року Марина та Олександр почали проводити заняття з мозаїки вже у власній майстерні.
"Сім років вже ми постійно проводимо заняття, навчання різного рівня. І починали ми з волонтерської праці, проводили заняття для волонтерів, для перезавантаження, бо це дуже арттерапевтично. І люди побачили й сказали: «Ми теж хочемо». І ми так поступово почали", — розповідає Марина Коган.
Олександр, Марина та учасники майстер-класу в студії “Файна Мозаїка”, Харків. Фото надала майстриня Марина Коган
Учасники майстер-класу з художньої мозаїки в майстерні “Файна Мозаїка”, Харків. Фото надала майстриня Марина КоганУ 2022-2023 році ми відчували, що людям потрібна підтримка, і ми працювали безплатно або максимум за донат. Але потім трішки вигоріли, почали вже проводити й комерційні майстер-класи, щоб мати можливість теж допомагати тим, хто не може заплатити, і щоб донатити, і щоб самим якось жити.
Майстер-клас з художньої мозаїки в майстерні “Файна Мозаїка”, Харків. Фото надала майстриня Марина Коган
Про заняття з художньої мозаїки для військовослужбовців
Ще з 2023 року Марина Коган хотіла долучити військових до занять з мозаїки та арттерапії, але зробити це змогла лише через два роки. Майстриня каже, рік тому познайомилась з Юрієм Дорошенком, який проводить для військових уроки зі стрільби з лука, і він допоміг організувати заняття з мозаїки.
"Вони проводять реабілітацію військових через стрільбу з лука. Ті, хто не можуть тримати лука руками, вони зубами тримають і стріляють. І це просто неймовірно. І він сказав: "О, тепер ви будете в нашій команді, будемо ще й мозаїку". І він допоміг організувати групу. Психолог привозить групу, ми проводимо, бо сама я — майстер, дизайнерка, але не дуже з організацією у мене", — розповідає майстриня.
Військовослужбовці на занятті з художньої мозаїки у майстерні Марини Коган, Харків, квітень 2026 року. Суспільне Харків/Давид Надворний
Роботи, створені у майстерні Марини Коган з художньої мозаїки, Харків, квітень 2026 року. Суспільне Харків/Давид НадворнийЯкщо до війни це був переважно декор для дому, був акцент на декоративність, красу і функціональність, то зараз основний акцент — це релакс, це арттерапія. І головна наша задача — це простір. Бо люди приходять і кажуть: «Як у вас затишно, як у вас спокійно». У нас навіть, коли зачинені вікна, не чутно тривог, і є можливість перезавантажитись.
Військовослужбовці на занятті з художньої мозаїки у майстерні Марини Коган, Харків, квітень 2026 року. Суспільне Харків/Давид Надворний
Майстерню Марини Коган нині відвідують чотири групи людей, серед них є військові, сім'ї військових, діти, ВПО та багатодітні сім'ї. Постійний відвідувач занять з художньої мозаїки — військовослужбовець Олександр Гиря. Чоловік каже, в майстерні відновлюється після поранення.
Олександр Гиря. Суспільне Харків/Давид Надворний
"Дістав поранення минулого року, коли з позицій виходили з хлопцями. На даний час лікуюся, реабілітуюся. Морально відпочиваєш від усього, і голова ні про що не думає. Лише дивишся, що гарно зробив свою роботу", — говорить Олександр.
Військовослужбовці на занятті з художньої мозаїки у майстерні Марини Коган, Харків, квітень 2026 року. Суспільне Харків/Давид Надворний
Заняття з художньої мозаїки у майстерні Марини Коган, Харків, квітень 2026 року. Суспільне Харків/Давид Надворний
"Я хочу це продовжувати, бо бачила, як для них це важливо"
Родини військовослужбовців також відвідують заняття з художньої мозаїки, говорить Марина Коган. Каже, восени разом із сім'єю загиблого воїна понад два місяці викладали мозаїкою його портрет.
"Зараз головні роботи — це ті, якими допомагаємо військовим або їхнім сім'ям. Восени звернулася до мене жінка загиблого героя. Сказала, що вони хочуть сім'єю — вона і дочки — зробити пам'ятну дошку. І ми робили десь два-два з половиною місяці. І це було дуже складно, бо найскладніше, що можна робити — це людину і портрет", — згадує мисткиня.
Мозаїка, на якій зображений загиблий військовослужбовець, у майстерні Марини Коган у Харкові, квітень 2026 року. Суспільне Харків/Давид НадворнийМолодша донька сказала: «Я хочу, щоб було схоже на тата». І ми переробляли обличчя разів десять, якщо не більше. Крім того, це повинно бути вмонтовано в їхню стінку в будинку. У них приватний будинок. І тому тут особливі вимоги до плитки, до матеріалів. І це керамограніт, і дуже товстий керамограніт, і з ним дуже важко працювати і особливо робити дрібні деталі.
Мозаїка, на якій зображений загиблий військовослужбовець, у майстерні Марини Коган у Харкові, квітень 2026 року. Суспільне Харків/Давид НадворнийВони одразу сказали, що хочуть його на стіні розташувати. Думали, куди він буде дивитися — на альтанку, де сидять, або на ворота. І вони сказали: «Хай дивиться на ворота і нас захищає». Я бачила, як вони під час цієї роботи… Така сублімація, трансформація їхніх емоцій у творчість була. І скільки вони про це розповідали. І тому я й хочу це продовжувати, бо бачила, як для них це важливо.
Роботи, створені у майстерні Марини Коган з художньої мозаїки, Харків, квітень 2026 року. Суспільне Харків/Давид НадворнийЯ стільки взнала про цю людину. Мені хочеться після цієї історії, щоб люди приходили, робили щось — записувати ці історії. З цього я хочу якийсь проект такий зробити, щоб залишалась пам'ять.
"Вони стоять, і я вистою. Я зможу"
У лютому, коли майстерня Марини Коган пережила підтоплення після сильних морозів, мозаїка з зображенням загиблого воїна вціліла, хоча, за словами майстрині, стояла в найбільш небезпечному місці. "Під час затоплення вона пройшла випробування, бо стояла там, де найбільше текло, прямо струмком. І я думала, що треба сховати, а потім думаю: ну вона ж буде стояти на вулиці, ось і спробуємо. Все ціле, ні тріщинки, нічого не розмилося", — згадує мисткиня.
Підтоплена майстерня художньої мозаїки, Харків, березень 2026 року. Фото надала Марина Коган
Підтоплена майстерня художньої мозаїки, Харків, березень 2026 року. Фото надала Марина КоганВона мене дуже підтримувала, коли ці півтора місяця я приходила, я не могла займатись творчістю, тільки прибиранням. Для мене це дуже важко було: темно, вогко. І вона у купі сміття стояла. І я дивилася на цю роботу і думала, що вони стоять, і я вистою. Я зможу.
Підтоплена майстерня художньої мозаїки, Харків, березень 2026 року. Фото надала Марина Коган
Підтоплення майстерні сталося 16 лютого, розповідає Марина Коган. Жінка каже, відновлювали приміщення своїми силами разом з чоловіком, допомагали друзі.
"Двоє наших знайомих прийшли, допомогли хоча б вигребти воду. Вода лилася прямо зі стелі, по стінах. Води було більше, ніж по щиколотку. І все намокало. Я не знала, за що хапатися. Ми тут зібрали понад 50 великих будівельних відер води", — розповідає майстриня.
Ремонт у підтопленій майстерні художньої мозаїки, Харків, березень 2026 року. Фото надала Марина КоганТак співпало, що у Саші якраз була відпустка і він за 10-11 днів зробив неможливе. Був зроблений повний ремонт, і стало ще краще, ніж було. Саша просто справжній чарівник, майстер — робить неможливе.
Ремонт у підтопленій майстерні художньої мозаїки, Харків, березень 2026 року. Фото надала Марина Коган
"Я відчуваю, що я не можу підвести його"
Чоловік Марини Коган Олександр Бондаренко у липні 2025 року пішов служити. Відтоді заняття майстриня проводить сама.
"Ми все одно працюємо разом, і коли мені пишуть або телефонують, я кажу: "Ми працюємо, ми робимо". Хоч він і мобілізований зараз, все одно він тут присутній, він присутній в облаштуванні простору, в думках. І коли на один день його відпускають — до цього дня у мене такий список… Я вже багато чого освоїла тут: лобзик, болгарку, там ще щось, але електрику я боюсь", — розповідає Марина.
Марина і Олександр біля мозаїки, створеної в майстерні “Файна Мозаїка”. Фото надала майстриня Марина КоганЯ пишу список, що він за цей день має зробити. Він приїжджає, і йому не до відпочинку. Він робить те, що треба, і насправді його це дуже тішить, бо він каже: "Нарешті я займаюсь тим, що я люблю". Хоч і втомлюється.
Роботи, створені у майстерні з художньої мозаїки, та фото Марини і Олександра, Харків, квітень 2026 року. Суспільне Харків/Давид НадворнийЗараз це більше моральна відповідальність, бо, особливо, коли був потоп, мені іноді хотілося все кинути, я не бачила перспектив там. Але я розуміла, що це підтримує Сашу. Бо після кожного заняття, особливо з військовими, я йому відсилаю роботи. Я йому пишу, як було, іноді питаю поради. Коли ми з дітьми займаємось, вони записують йому відео. Він каже іноді, що це єдина приємна новина за день. Це його підтримує, і тому я відчуваю, що я не можу підвести його.
Олександр створює мозаїку в майстерні “Файна Мозаїка” в Харкові. Фото надала майстриня Марина Коган
Через затоплення майстерня два місяці не працювала. Вартість ремонту ніхто не відшкодував, хоча Марина Коган, каже, декілька разів подавала заявку. За словами майстрині, не вистачає фінансової допомоги для повноцінної роботи.
"Зараз така ситуація, що комерційних проектів і замовлень майже немає. Іноді бувають майстер-класи, але дуже рідко. Раніше ми все це робили за свої гроші, зараз я буду шукати підтримки, бо я просто не тягну сама. Мені потрібна допомога й інформаційна, щоб люди знали, куди прийти. І хоч маленька матеріальна допомога, щоб я могла закупити хоча б мінімум матеріалів. І якщо я займаюсь переважно соціальними проєктами, щоб мені було на що купити хоча б продукти", — говорить майстриня.
Мозаїка, яка була створена у Львові на початку війни і зараз прикрашає вулицю Мулярську. Фото надала майстриня Марина КоганЯ шукаю весь час знайомих, людей, які можуть достукатися до когось в місті, бо все могло би стати такою соціальною, міською майстернею, де люди робили б не тільки для себе, а можна було б щось прикрашати в місті.
Шматочок керамічної плитки в формі серця, частина майбутньої мозаїки від майстерні “Файна Мозаїка”. Фото надала майстриня Марина КоганМозаїка — вона дуже схожа на наше життя. Особливо зараз, коли воно нібито розбите на шматки. І ми з цих шматочків, з цих залишків зліплюємо щось нове, але щоб нам подобалось. Кожен зліплює так, щоб йому подобалося. І якщо не вистачає якогось шматочка, його треба знайти і доставити. А може щось поставив, а потім треба замінити, воно дуже асоціюється з самим життям. Це така для нас мозаїка — це філософія життя, де ми свій світ складаємо по частинках.
