За інформацією: Суспільне Харків.
Когенераційна установка. Харківська міськрада
Гроші будуть надані за державною програмою «Доступні кредити 5-7-9» — за особливими умовами для прифронтових територій, говорить міський голова Ігор Терехов: під 1% річних на придбання обладнання та під 3% на поповнення обігових коштів.
Міський голова Харкова Ігор Терехов, 4 червня 2026 року. Суспільне Харків/Вікторія Якименко
«Два напрямки: перший напрямок — це медицина: МРТ, КТ, яких катастрофічно не вистачає в наших лікарнях. Другий напрямок — виключно енергетичний. Більше нічого казати не буду, ви побачите нову енергетику в місті», — говорить Терехов.
Сьогодні держава не могла нам поставити в такому обсязі обладнання. Раніше у нас не було МРТ, КТ і так далі. Це дуже важливо сьогодні, особливо під час війни. Ми потім за кошти НСЗУНаціональна служба здоров’я України будемо закривати ці кредитні ресурси, тобто для міста воно нічого не коштуватиме — дали дозвіл, все, крапка. Але ми отримаємо обладнання, необхідне сьогодні.
Хто отримає гроші від «Укргазбанку»
- Комплекс побутових відходів — 150 млн грн;
- Харківспецбуд — 120 млн грн;
- Харківське ремонтно-будівельне підприємство — 103 млн грн;
- Харківжитлобуд — 60 млн грн;
- Жовтневе трамвайне депо — 150 млн грн;
- Харківсигнал — 150 млн грн;
- Тролейбусне депо №3 — 150 млн грн;
- Комплекс з експлуатації об’єктів водозниження та зливової каналізації — 150 млн грн;
- Міська молочна фабрика-кухня дитячого харчування — 10 млн грн;
- Харківзеленбуд — 150 млн грн;
- Лікарня №17 — 60 млн грн;
- Лікарня №25 — 60 млн грн;
- Лікарня №18 — 60 млн грн;
- Лікарня №27 — 10 млн грн;
- Лікарня №31 — 30 млн грн;
- Лікарня №13 — 40 млн грг.
Яким підприємствам надасть кредитні кошти «Європейський банк реконструкції та розвитку»
- Харківські тепломережі;
- Харківський метрополітен;
- Салтівське трамвайне депо;
- Тролейбусне депо №3.
15 мільйонів євро кредиту від Європейського банку реконструкції та розвитку спрямують «на екстрену підтримку ліквідності Харкова», повідомили в міськраді. Ці гроші підуть на виплату заробітної плати комунальним підприємствам, які здійснюють пасажироперевезення у Харкові. Саме їм пасажири не платять за проїзд з початку повномасштабного вторгнення.
«Ми зможемо надавати людям безоплатну всебічну допомогу»
Кредити «Укргазбанку» беруть 10 комунальних підприємств та шість лікарень. Одна з них — міська лікарня №17. Цього року вона планує придбати магнітно-резонансний томограф, говорить головний лікар Дмитро Черепов.
Дослідження на магнітно-резонансному томографі в лікарні. Суспільне Харків/Давид Надворний
«Ми подали заявку на кредитування на 60 мільйонів гривень, але це — гранична цифра кредитування. Ми визначимося з обладнанням, проведемо торги, визначимося з поставником цього обладнання, і буде зрозуміло, яка саме цифра буде потрібна для придбання цього дорогого обладнання», — говорить лікар.
Магнітно-резонансний томограф є невід’ємною частиною амбулаторного спостереження пацієнта. Людям, які потрапляють до нашої лікарні з невідкладними станами, треба робити обстеження, в тому числі й на магнітно-резонансному томографі. На сьогодні ми цього зробити не можемо, що ускладнює подальше лікування пацієнтів, які до нас потрапили.
Результати дослідження, проведеного на магнітно-резонансному томографі в лікарні. Суспільне Харків/Давид Надворний
Такого рівня томографа в лікарні не було. На теперішній час у нас є гарна можливість рентгенівського обстеження пацієнтів, у нас багато сучасних рентгенівських апаратів. У нас є за програмою державних гарантій комп’ютерний томограф — сучасний, модернізований, у нас є ангіографічне обладнанняСучасна рентгенівська система для детального дослідження судинної системи (артерій та вен) за допомогою контрастної речовини, а саме магнітно-резонансного томографа у нас не було.
Лікарка проводить дослідження на магнітно-резонансному томографі в лікарні. Суспільне Харків/Давид Надворний
За словами лікаря, новий томограф дасть можливість скоротити термін перебування пацієнтів у лікарні, допоможе швидше визначати діагнози, щоб надалі адекватно і швидко проводити лікування.
«Якщо у нас буде свій балансовий комп’ютерний томограф, магнітно-резонансний томограф, то ми зможемо надавати людям безоплатну всебічну допомогу. Люди на це витрачати кошти не будуть. На теперішній час, під час війни, ми дуже ретельно вивчаємо проблему як в наданні допомоги, так і в оцінюванні ситуації, щоб люди отримували дорогу послугу абсолютно безплатно», — каже головний лікар.
Про ризики кредитування та недоцільні витрати
Депутат міськради Дмитро Булах каже, що голосував «за», коли йшлося про обладнання, і «проти» — коли рішення стосувалося поповнення обігових коштів комунальних підприємств. За його словами, спочатку місту треба скоротити ті витрати, без яких можна обійтися.
«Мені хотілося б більш відповідального споживання ресурсів відповідно до умов війни, і тоді, якщо навіть за умови відповідального споживання ресурсів нам не вистачає, ми можемо ухвалювати рішення про додаткові якісь кредити. А ми так само продовжуємо жити своє щасливе життя на вулицях, як ми бачимо, й паралельно з цим брати кредити. Це досить безвідповідально, на мій погляд», — говорить Булах.
Тролейбус №11 у Харкові. Суспільне Харків/Ганна Цьомик
Я чув, що у нас немає грошей, тому нам треба взяти кредити на повсякденну діяльність. Я розумію, що в країні війна і, звісно, що це все через війну, але мені здалося, що ця історія була недостатньо пояснена не тільки мені або моїм колегам, а й загалом. Воно дуже контрастує з підходом, який ми бачимо на вулиці. Тобто оці всі прикраси і умовні сосни по одному мільйону, які висаджуються в нашому місті з однієї сторони, і кредити на якісь обігові кошти, на поточну діяльність. Мені здається, що треба трішки прикрутити в прикрасах з однієї сторони, і тоді вже дивитися, чи дійсно потрібні ці кредити.
Сосни, які висадили у зеленій зоні біля “Градусника” у Харкові, 27 листопада 2025 року. Суспільне Харків/Давид Надворний
На думку Дмитра Булаха, місто могло б обійтися без кредитів, якщо обмежити витрати.
«Вважаю, що треба більш широко подивитися на наші витрати. На що ми витрачаємо наші міські кошти, де є у нас джерела, які можна хоча б на воєнний час прикрутити, відрізати і почекати на кращий час, а не витрачатися на якісь необов’язкові речі. І, оптимізувавши ці витрати, ми могли б не брати кредити, у нас ще й залишилися б кошти на військові потреби якісь», — каже депутат.
Є ризики того, що це буде висіти над нами як «Дамоклів меч». Бо ви пам’ятаєте історію про реконструкцію парку тоді Горького, зараз Центрального, і що в заставу було закладено частково майно метрополітену, Палац спорту і так далі — багато об’єктів, які потім були під питанням, були постійні проблеми з тим, що їх могли відібрати у міста. Ось тому такі ризики теж можливі.
Святкові ілюмінації у центрі Харкова, грудень 2024 року. Суспільне Харків/Євген Гертнер
Я вважаю, що треба трішки все ж таки відповідальніше це робити, тому що у нас є безкоштовний проїзд, у нас є якісь постійні інсталяції в центрі міста, якісь реконструкції не завжди вдалі і так далі, з однієї сторони. З іншої сторони, якщо у нас все так гаразд, і все так класно, і ми позиціонуємо, що все так класно, то навіщо ці кредити? А якщо ми беремо кредити, то навіщо тоді ці витрати?
Станція метро «Перемога» у Харкові. Харківський метрополітен
Кредитні кошти, за даними Харківської міськради, потрібно буде повернути впродовж п’яти років. За словами співзасновника «Харківського антикорупційного центру» Євгена Лісічкіна, нині місто щорічно спрямовує близько двох мільярдів гривень на компенсацію за безплатний проїзд. А кредити тільки збільшать навантаження на міський бюджет.
«Цей самий кредит ЄБРР — це просто на покриття збитків, які приносить місту фактично безплатне надання послуг. Ці кредити треба віддавати. Коли кредит ще на модернізацію медичного обладнання або спецтехніки, це ще можна сприйняти: по-перше, там нижчий відсоток — 1%, а по-друге, це може працювати на майбутнє, на користь міста. А коли це поповнення обігових коштів. і тим більше консервація безплатного проїзду в місті, — дуже дискусійна тема», — говорить Лісічкін.
Останнє інтерв’ю міського голови було таким, що два головні напрямки — це соціальна наша місія, і робити таку психологічну розрядку, щоб навколо місто було живе. Ну, це його шлях. На нашу думку, це помилковий шлях в більшості своїй, тому що зараз основна мета — допомога ЗСУ, підтримка, у тому числі, з бюджету. Бюджет дефіцитний, але водночас реконструюють сквер «Вічного вогню», Лопанську набережну роблять пішохідною, і водночас там просто колосальні збитки.
Трамвай №3 у Харкові. Суспільне Харків/Ганна Цьомик
Ми бачимо дуже погану роботу транспорту через те, що він безкоштовний. Звісно, там великі інтервали, не можна планувати поїздки мешканцям. Тобто місто себе, на нашу думку, заганяє в таку пастку. Була нещодавно стаття про те, що дуже багато мільярдів гривень боргів є у міста, у комунальних підприємств. І кредити не допоможуть владнати ситуацію.
