За інформацією: Суспільне Харків.
Спецпризначенці під час проведення «ХарківПрайду», 12 вересня 2026 року. Суспільне Харків/Олександр Манченко
В останній день «ХарківПрайду», 12 вересня, учасники спільноти провели марш. Через безпекову ситуацію він відбувся на одній зі станцій метро, а до охорони порядку були залучені поліцейські та спецпризначенці. У руках учасники маршу тримали плакати з написами «Пропагую свободу», «Я хочу рівні права», «За свободу та права наша боротьба жива», «Кохання не може бути хворобою» тощо.
Як пройшов марш у Харкові, з якими вимогами вийшли його учасники та як поводилися противники ЛГБТ-спільноти, які зібралися на майдані Свободи — у матеріалі Суспільне Харків.
«Україна хоче вступити в ЄС, так нехай вона надасть права людям»
Інесса Д’яченко виходить на марші ЛГБТ-спільноти не вперше. 74-річна харківка каже, що брала участь у таких заходах ще до повномасштабного вторгнення на знак солідарності.
«Я дуже толерантна людина. Я за свободу. Тому я з солідарності з цими людьми вийшла сюди. (Вимоги — ред.) надати права, які є в країнах ЄСЄвропейського Союзу. Україна хоче вступити в ЄС, так нехай вона надасть права людям. Всім, хто цього хоче, хто цього гідний. А гідні — всі. Ось тому я тут», — сказала Інесса.
Учасниця маршу за права ЛГБТ Інесса Д’яченко (в центрі), Харків, 12 вересня 2026 року. Суспільне Харків/Олександр Манченко
Учасниці маршу «ХарківПрайд», 12 вересня 2026 року. Суспільне Харків/Валерія Ємець
Учасники маршу, який відбувся в останній день «ХарківПрайду», 12 вересня 2026 року. Суспільне Харків/Валерія Ємець
Вперше до заходу долучився Володимир Філатов. Він каже, що одна з головних вимог, з якою він вийшов на марш, — це дозвіл на партнерство, який буде закріплений на законодавчому рівні.
«Дуже багато моїх друзів друзів-військових служать. І ці партнерства — це для мене і для них, мабуть, найбільша така вимога, бо ніяких прав немає, багато дуже обмежень. Шлюб не може бути, бо в нас у Конституції прописано, що між чоловіком і жінкою (може бути шлюб — ред.). Але партнерства — це цілком прийнятно, і можна було б прийняти вже давно», — сказав Володимир.
Це якесь дискусійне питання, хоча нічого страшного в цьому немає — ні юридично, ні суспільно. Це не призвело б до якихось страшних наслідків.
Марш за права ЛГБТ-спільноти у Харкові, 12 вересня 2026 року. Суспільне Харків/Валерія Ємець
Спецпризначенці, які охороняли громадський порядок під час проведення маршу «ХарківПрайд», 12 вересня 2026 року. Суспільне Харків/Олександр Манченко
Учасниця маршу тримає в руках плакат «Кохання не може бути хворобою», Харків, 12 вересня 2026 року. Суспільне Харків/Олександр Манченко
«Саме люди змінюють суспільство»
На участь у марші за права ЛГБТ-спільноти зареєструвалися близько 200 людей, розповіла Суспільному співорганізаторка «ХарківПрайд» Віра Чернігина. За її словами, формат пішої ходи у метро запровадили вперше — через безпекову ситуацію.
Обирайте Суспільне як джерело новин в Google Обирайте Суспільне як джерело новин в Google
«На жаль, через те, що в нас ворог — Росія — завжди атакує наше місто, ми це починаємо в метро. З огляду на світовий досвід і з огляду на київський досвід — у якому ми теж беремо участь — ми бачимо, що саме хода, саме люди, саме ноги, саме руки, саме гасла — вони змінюють суспільство», — сказала Чернігина.
Про права людини говорити саме зараз на часі. Тобто, саме коли війна — це найцінніше, що в нас є. Це ми, це наша свобода. Ми за це боремося.
Віра Чернігина (в центрі) та учасники маршу, Харків, 12 вересня 2026 року. Суспільне Харків/Олександр Манченко
Учасниці маршу у рамках «ХарківПрайду», 12 вересня 2026 року. Суспільне Харків/Олександр Манченко
Марш у рамках «ХарківПрайду» на одній зі станцій метро, 12 вересня 2026 року. Суспільне Харків/Олександр Манченко
Учасники маршу з платформи станції «Держпром» підземним переходом перейшли на станцію «Університет» та вийшли на майдан Свободи до будівлі Харківської обладміністрації.
Учасники маршу «ХарківПрайд» виходять з метро на майдан Свободи, 12 вересня 2026 року. Суспільне Харків/Валерія Ємець
Учасники маршу тримають в руках плакат «Наші родини — частина України», Харків, 12 вересня 2026 року. Суспільне Харків/Олександр Манченко
Чоловіки у балаклавах дивляться на учасників маршу «ХарківПрайд», 12 вересня 2026 року. Суспільне Харків/Олександр Манченко
«Ми прийшли, щоб захистити традиційні цінності»
На майдані Свободи, біля будівлі ОДА також зібралися противники ЛГБТ-спільноти, які, за їхніми словами, «виступають за традиційні цінності». Серед них був голова ГО «Основа майбутнього» у Києві Давид Пшеничний.
«Насправді все дуже просто. Ми називаємо чоловіка — чоловіком, жінку — жінкою. Для нас шлюб — це виключно союз між чоловіком та жінкою. ЛГБТ-спільнота нещодавно робила свої мітинги проти нового Цивільного кодексу, бо їм не подобалося, що українська сімʼя — це шлюб між чоловіком та жінкою. Вони за те, щоб там прописали всі їх — не зможу назвати точну кількість — гендерів. Щоб це був шлюб між двома трансгендерами, одним тиранозавром Т-рексом, двома танками Т-34 і чотирма собаками», — сказав Пшеничний.
Ми виступаємо категорично проти цього, бо всім нам відомо, що Україна зараз знаходиться, на жаль, в дуже поганій демографічній ситуації. І такі хворі ініціативи нереально шкодять Україні. Тим паче в ситуації, яку ми зараз маємо — коли на фронті гинуть найкращі представники української нації.
Голова ГО «Основа майбутнього» Давид Пшеничний підпалює прапор ЛГБТ-спільноти, Харків, 12 вересня 2026 року. Суспільне Харків/Єлизавета Пшенична
Противник маршу ЛГБТ-спільноти стоїть на прапорі, Харків, 12 вересня 2026 року. Суспільне Харків/Олександр Манченко
«У нас права для всіх рівні. Вони ж борються за привілеї. За те, аби за протидію їм шили кримінальні справи — людям, які протидіють їм. Тобто, аби вони були вищі за нас — ми проти цього. Ми проти того, аби наших дітей, наше наступне покоління — за яке, у тому числі я, мої побратими боролися на фронті, — аби ця отруйна ідеологія заходила в їхні голови», — додав ветеран 1-го ОШП імені Дмитра Коцюбайла та координатор ГО «Основа майбутнього» Андрій.
Ми — абсолютна більшість військових проти цього. Неважливо, чи це націоналісти, які були проти цього і до, чи це звичайні, прості українські чоловіки та жінки, які пішли воювати — чи по мобілізації, чи самі. Які не були з правого табору. Більшість не приймає цього, ми за це не воюємо. Це не є духом нашої нації, духом нашої держави. Це чужа нашому суспільству ідеологія, яка прийшла з Заходу.
Координатор ГО «Основа майбутнього», ветеран 1-го ОШП імені Дмитра Коцюбайла Андрій, Харків, 12 вересня 2026 року. Суспільне Харків/Валерія Ємець
Противники маршу ЛГБТ-спільноти та поліцейські, 12 вересня 2026 року. Суспільне Харків/Олександр Манченко
Противники маршу ЛГБТ-спільноти у Харкові тримають прапори, 12 вересня 2026 року. Суспільне Харків/Олександр Манченко
Скільки учасників приняли участь у прайді: дані поліції
Протягом маршу «ХарківПрайду» порушень громадського порядку зафіксовано не було, повідомила Суспільному речниця поліції Харкіщини Людмила Прокопенко. За її даними, участь у марші прийняли близько 70 учасників.
Також на заході було близько 35 представників «правої молоді».
Противники ЛГБТ-спільноти пройшли ходою у Харкові, 12 вересня 2026 року. Суспільне Харків/Валерія Ємець
Учасники «ХарківПрайду» з плакатами на майдані Свободи, Харків, 12 вересня 2026 року. Суспільне Харків/Валерія Ємець
Напад на учасника маршу та сутичка з поліцеськими: що відомо про опір «ХарківПрайду»
Наприкінці серпня 2025 року між противниками «ХарківПрайду» та поліцеськими відбулася сутичка. Як повідомляли Суспільному у пресслужбі поліції, група чоловіків із прапорами «Правого Сектору» намагалися прорватися до учасників «Прайду» — молодиків зупинили. На місці працювали офіцери поліції діалогу, нікого не затримували.
Під час маршу у рамках «ХарківПрайду» у харківському метро 25 вересня 2022 року на одного з учасників напали. Співорганізаторки заходу повідомляли Суспільному, що він був у вишиванці й фотографував великий прапор України, тож напад, за словами співорганізаторок, міг ґрунтуватися як на гомофобії, так і на українофобії.
