Щотижневе скошування трави наносить шкоду екології міста.
Харків’яни підписують петицію проти надмірного скошування трави. Ще одне таке звернення зареєстроване на сайті Кабміну — проти голих газонів протестують всі громадяни України. Відсутність зеленої трави в місті є причиною зникнення птахів, провокує пилові бурі та швидке поширення алергенів, наприклад, амброзії. Але в комунальників є свої причини для того, аби косити траву “під нуль”, головна з яких — відсутність компетентних спеціалістів на підприємствах.
Роками до середини літа в Харкові майже не лишається трави. У мікрорайонах зелені зони косять, починаючи з квітня і майже до морозів, У результаті вже в липні на місці зелених ділянок лишається чорна земля.
Комунальники не знають, як правильно косити
Типовий звук харківських мікрорайонів — гудіння газонокосарок. Жителька 524-го мікрорайону на Салтівці Віра Мациєвська каже, що не може відкривати вікна з середини квітня до глибокої осені, бо у дворі стоїть постійний гул.
“У нас під вікном біля дитячого садочка є невелика зелена ділянка. Там ростуть каштани, а от трави вже майже немає. Косарі в нас постійно, приходять, за моїми підрахунками, кожні 10 днів. Зараз постійний гул під вікнами особливо дратує, бо небезпека в місті зросла через дрони. Нам постійно кажуть, що треба слідкувати за звуками в небі, але як це зробити, якщо під вікном постійно косять траву? Минулого року я через ці косарки не почула шахед в небі, пощастило, що він летів не до нас”, — розповідає харків’янка.
Днями інша жителька міста, Катерина Внукова, зареєструвала на сайті міськради петицію до міського голови. Вона вимагає косити газони за Правилами утримання зелених насаджень. Це означає, що зрізати траву треба не щотижня, як зараз у Харкові, а лише двічі на сезон. Після косіння висота трави має бути 3-5 сантиметрів, а там, де ростуть лугові трави, їх необхідно скошувати лише після цвітіння і дозрівання насіння.
“Просимо припинити практику суцільного викошування трави в Харкові та перейти до сучасного екологічного догляду за зеленими зонами. Регулярне скошування “під нуль” знищує біорізноманіття, пересушує ґрунт, посилює спеку та пил”, — закликає Катерина.
Схоже, що чорна земля замість газонів не подобається багатьом харків’янам — за п’ять днів петиція набрала понад 520 голосів. Для того, аби її розглянув Ігор Терехов, необхідно протягом ще 85 днів набрати 5000.
Скошування трави — не лише харківська проблема. У червні цього року схожу петицію зареєстрували на сайті Кабінету Міністрів України.
Повністю знищена трава в Саржиному яру. Фото: “Харків для людей”
“Сьогодні в більшості українських міст трава регулярно скошується надто низько та надто часто. У результаті зелені зони втрачають свої природні функції, а замість доглянутих газонів мешканці отримують пересушену землю, підвищену запиленість, перегрів міського середовища, шум від постійного косіння та вигорілу рослинність”, — йдеться в тексті петиції.
Така практика склалася тому, що зараз у працівників комунальних підприємств міста просто немає відповідних екологічних знань. Їх навчили створювати партерні газони, косити, підживлювати, садити декоративні рослини, а як зберегти місцеве природне біорізноманіття вони не знають — вважає науковець-ботанік Юрій Бенгус. Він кілька разів консультував працівників “Харківзеленбуду” щодо того, як правильно обрізати дерева та косити траву, аби не нашкодити екосистемам, як правильно сформувати зелену зону із корисних рослин, але вони не завжди можуть застосувати нові знання на практиці.
“Треба просто починати розуміти, що таке біорізноманіття, мати відповідних фахівців (ботаніків, екологів), які могли б обстежити ділянку і сказати, наприклад, на цій ділянці є амброзія — її косимо, а на інший — немає амброзії, тому її косити так часто не має потреби. У “Харківзеленбуді” пару років назад мене спитали, який перелік видів можна використовувати при створенні газонів з місцевих квітучих трав, які не потребують частого косіння, і я такий перелік видів надав. Але косарі — це, здебільшого не “Харківзеленбуд”, а “Харківблагоустрій”, і з ними зовсім немає контакту”, — розповів фахівець KharkovNEWS.info.
На перешкоді стає і законодавство: комунальників та утримувачів придомових територій штрафують за нескошені газони, але ніяк не карають за повністю знищені зелені насадження.
Як міг би виглядати “Зелений Харків”?
Харків має всі шанси стати дійсно зеленим та біорізноманітним містом, якщо змінити підходи до догляду за зеленими зонами. Через постійне неграмотне косіння у середмісті майже не лишилося ділянок з квітучими травами — їх слід посіяти заново. У цьому випадку до міста повернуться комахи, які опилюватимуть квітки плодових дерев, що даватиме добрі урожаї абрикосів, слив, вишень. Разом з комахами до міста повернуться співочі птахи, які майже повністю зникли в останні роки.
“У нас у Харкові зникли співочі птахи (замість них поширилися сороки, ворони, голуби). Люди розуміють, що співочі птахи — це добре, але не розуміють, чому вони зникли. А зникли вони через те, що ми втратили комах. І одна з причин — ми не підтримуємо різноманіття трав. Але нам здається, що комахи – непотрібні, що їх треба винищити. І ми не розуміємо, люди не розуміють, що без комах немає співочих птахів, бо саме комахами вони годують своїх пташенят. Відсутність комах — це також проблема із запиленням дерев. У нас цвітуть вишні, черешні, абрикоси — і немає плодів. Це пов’язане з тим, що ми знищили біорізноманіття диких місцевих запилювачів”, — каже Юрій Бенгус”, — каже Юрій Бенгус.
У Києві існує 73 ділянки, де не скошують трави. Фото: КМДА
Опилювати дерева можуть не тільки бджоли. Більш того, якщо весна холодна — бджоли не вилітають з вуликів, їм треба, аби температура повітря була вищою за +12 градусів. Але в Харківській області є понад 200 видів інших опилювачів, які зникають, бо їм у викошеній до стерні траві просто ніде жити.
На думку Юрія Бенгуса, комунальники могли б відновити екосистему міста з травами, комахами та птахами досить швидко. Для цього достатньо посіяти на придомових територіях “правильні” трави: білу конюшину, що досить добре переносить спеку, люцерну, лядвенець — ця красива трава стелиться землею і не створює хащі, а також шавлію та деревій.
Якщо ці трави густо ростуть на газонах, шкідлива амброзія, що є однорічною рослиною, не матиме шансу широко розростатися — вона сходить пізніше за них і просто не матиме розвитку. Але все ж основна умова — не скошувати їх до того часу, доки не пройде цвітіння і не сформується насіння. Тобто, все впирається в те, що необхідно відучити комунальних працівників міста ходити з газонокосарками у дворах щотижня — а це можливо лише за умови, якщо мер прислухається до закликів у петиції.
Тим часом у столиці вже впроваджують сучасний підхід догляду за зеленими зонами. У Києві, за даними міської адміністрації, збільшили кількість ділянок без скошування трави з 63 до 70. Їхня загальна площа сягне 166 гектарів.
Автор: Олена Павленко
