Фонтан запрацював у зміненому вигляді.
Фонтан з мавпами повертається. Найбільш суперечлива скульптура саду Шевченка знову в роботі. Поки що — без головних героїв-музикантів. Свого часу цей витвір маловідомого турецького скульптора поділив Харків. Художники та відомі громадські діячі закликали демонтувати його як взірець несмаку, але перехожі радо фотографувалися біля фонтану. Чи є шанс, що мавпи знову стануть символами харківського стилю?
Фонтан із мавпами з’явився в Харкові в 2019 році і став яскравим втіленням стилю, який в народі іронічно прозвали “кернесанс” на честь тодішнього міського голови. Цей стиль характеризується кітчем та надмірною декоративністю.
У 2022 році почалася повномасштабна війна, але навіть таке велике випробування для міста не зупинило великих витрат бюджетних коштів на прикраси сумнівної якості. І хоча зараз фонтан працює без мавп, немає певності, що їх не повернуть.
“Жахлива річ”: як мавп’ячий бенд потрапив у Харків
Улітку 2019 року міський голова Геннадій Кернес активно готувався до виборів. Аби здобути прихильність електорату, він обрав стратегію реконструкцій: у попередні та цей рік в місті перебудовували парки, реконструювали зоопарк, а також знищували одні фонтани (під час реконструкції таким перестав бути знаменитий Каскад) та запускали інші.
Одного дня перед входом в оновлений зоопарк та біля каскадного фонтану перед ним з’явився ще один дивний фонтан у вигляді високої гори, на якій стояли 13 фігурок мавп-музикантів.
Харків’яни на той час вже були знайомі з так званим стилем “пізнього Кернеса” в організації міського простору: уже рік як стояла в сквері статуя Людмили Гурченко, а по самому парку були розкидані невеликі фігурки видатних харків’ян. Але мавпи перевершили все: навіть скульптори, які завжди співпрацювали з міськрадою, не змогли стримати емоцій.
“Це жахлива річ! Не можу уявити, хто таке зробив. Вони не художні, анатомія відсутня!”, — обурювався харківський скульптор Сейфаддін Гурбанов.
Деякий час ім’я автора тримали в секреті, але згодом з’ясувалося, що це турецький митець Сукру Еренлер. Він працює і зараз, спеціалізується переважно на невеликих статуях тварин та садових гномах.
Одна з останніх робіт Сукру Еренлера. Фото з Instagram скульптора
Доки скульптори критикували естетику, антикорупціонери рахували гроші. За підрахунками Харківського антикорупційного центру, мавп’ячий фонтан обійшовся Харкову майже у 39 млн грн — у цю суму входила сама скульптура, а також вартість її встановлення. Згодом вартість зросла до 51 млн грн — адже територія біля фонтану потребувала впорядкування.
“Це зона відпочинку людей. Життєвий простір. Тому давайте тут не будемо рахувати”, — відповів тоді Геннадій Кернес на звинувачення у марнотратстві.
Мер так і не пояснив, чому обрав саме цю скульптуру, аби прикрасити вхідну групу оновленого зоопарку.
Чи повернуться мавпи?
Невдовзі після відкриття фонтану виявилось, що він непридатний для повноцінної експлуатації в харківському кліматі. Взимку ніжні мавпи потребували спеціального укриття, аби не розмокнути під дощем та снігом. На нього витратили ще 1 мільйон 370 тисяч гривень з бюджету. На зиму фонтан почали ховати під зелену піраміду.
Коли почалося повномасштабне вторгнення, про мавп містяни на деякий час забули: тоді і зеленбудівці, і жителі разом захищали від обстрілів інші пам’ятники, обкладали їх мішками піску. А в 2024 році 13 фігурок раптово зникли. У соцмережах харків’яни висували версію крадіжки, але виявилося, що мавп просто прибрали на ремонт і невдовзі повернуть. Проти цього вже виступив найавторитетніший на сьогоднішній день харківських художник Павло Маков.
Фонтан без мавп. Фото: Сергій Козлов/KharkovNEWS.info
“Ці мавпи — це ж як плювок харків’янам в обличчя. Я за складом особистості взагалі не активіст, але коли дізнався, що цих мавп повернуть, виникло бажання стати там з пікетом. Але найбільше мене хвилює, що, можливо, більшість харків’ян не сприймуть цей протест, бо насправді їм подобаються ці мавпи”, — заявив митець.
Пікетувати фонтан не знадобилося, мавпи не повернулися досі. У “Харківзеленбуді” кажуть, що не планують знову встановлювати фігурки, хіба що на це буде запит від харків’ян.
Тим не менш, навіть під час війни в Харкові продовжуються реконструкції з елементами “кернесансу”, з’являються нові скульптури, які викликають критику професійної спільноти. Наприклад, таким став пам’ятник загиблим дітям, який встановили без проведення конкурсу серед проєктів. Ще більше критики викликало шестиметрове багаття на Університетській гірці: у професійній спільноті архітекторів його назвали вторинним, адже такі самі скульптури вже давно використовують у США та Австралії. Але там вони стоять на узбережжях і пляжах, і аж ніяк не в історичних осередках великих міст.
Багаття на схилах Університетської гірки. Фото: KharkovNEWS.info
Утім є надія, що нескінченний парад прикрас для пляжів та городів у середмісті все ж не триватиме вічно. У сквері Тихонова планують встановити пам’ятник живописцю Сергію Васильківському. Попередньо відомо, що робитиме його відомий харківський скульптор Олександр Рідний — автор “України, що летить” на площі Конституції та Меморіалу жертвам Голодомору. Це дає надію на певний мистецький рівень нового харківського монументу.
Автор: Олена Павленко
