За інформацією: Суспільне Харків.
Дзюдоїст Хазар Гейдаров під час тренування у Харкові, жовтень 2026 року. Суспільне Харків/Вікторія Якименко
Суперники в мене будуть доволі нові, тому що зараз у мене буде перше змагання в новій ваговій категорії. Буду виступати до 66 кг, до цього виступав до 60 кг. Набрав фізичної маси, почуваюся дуже добре.
Дзюдоїст Хазар Гейдаров під час тренування у Харкові, жовтень 2026 року. Суспільне Харків/Вікторія Якименко
Дзюдо Хазар займається з чотирьох років. Розповідає: на початку повномасштабного вторгнення разом із родиною виїжджав із Харкова. Та вже за два місяці повернувся до рідного міста й продовжив тренування.
«Я вже звик до повітряних тривог, до цих обстрілів. Уже загартувався цим ще з 2022 року, звик до цього. Тренуюся, як завжди, відновлююся за допомогою бані, сауни, ходжу на плавання. Загалом усе добре, але іноді мене застають ці обстріли. Іноді вночі прокидаюся, як знаєте, трохи у мене є ця тривожність, яка дає недосипання. Не можу дуже добре відновлюватися, але що робити, у нас зараз така ситуація», — говорить Хазар Гейдаров.
Дзюдоїст Хазар Гейдаров під час тренування у Харкові, жовтень 2026 року. Суспільне Харків/Вікторія Якименко
Ця нагорода дасть мені дуже сильну мотивацію, щоб прокласти шлях до Олімпійських ігор серед дорослих. Це відчуття, яке неможливо передати. Я дуже хочу завоювати золоту нагороду на цих юнацьких Олімпійських іграх, яка дасть мені поштовх у дорослому житті.
Дзюдоїст Хазар Гейдаров, жовтень 2026 року. Суспільне Харків/Вікторія Якименко
Хазар каже, що представляти Харків — це велика відповідальність.
«Я представлятиму Харків, який перебуває поблизу фронту, зараз зазнає дуже сильних обстрілів. У нас дуже довгі повітряні тривоги, дуже важко займатися під час тривог і обстрілів. Уночі дуже важко спати, немає відновлення. Але це мене загартовує, мотивує перемагати на міжнародних змаганнях. Мене завжди підтримує моя сім’я: батьки, брат. Завжди підтримує мій тренер і друзі. Вони кажуть, що «я зможу, що в мене все попереду, що бути в собі впевненим і все буде добре», — говорить спортсмен.
Дзюдоїст Хазар Гейдаров, жовтень 2026 року. Суспільне Харків/Вікторія Якименко
Дзюдо для мене — це сенс життя, тому що я почав займатися ним із раннього віку. Кожен день я приходжу на тренування з восьмої до десятої ранку, а потім — із шостої до восьмої вечора. Я вже звик, не можу уявити своє життя без дзюдо. Дуже вдячний своїм батькам, тому що вони привели мене в цей спорт, і я дуже його полюбив. Тому в мене є бажання перемагати, і я завжди відчуваю, що можу. Це дає мені впевненість не тільки в дзюдо, а й у житті — бути твердим і стояти на своєму.
