За інформацією: Суспільне Харків.
Начальник відділу тваринництва Департаменту агропромислового комплексу обласної військової адміністрації Олександр Масюк. Суспільне Харків/Роман КриивкоЯкісь підприємства знищені повністю, якісь підприємства релокувалися, є ще тимчсово окуповані території і, звичайно, що оцінити стан тих підприємств на сьогодні неможливо.
Чисельність корів падає, тому від показників минулого року — понад 55 тонн молока, за даними Держстату, — на Харківщині виготовили на 4,5% менше, каже начальник відділу тваринництва.
Відновлена ферма у Гусарівці на Харківщині, квітень 2024 року. Суспільне Харків/Лариса Говина
М'яса ж, за його словами, виготовили навпаки більше на 5%. Торік цей показник був на рівні понад 18 тонн.
"Виробництво м'яса — це такий динамічний показник, він сьогодні може йти в плюс, завтра в мінус. Можна сказати, що це все одно на рівні минулого року", — зазначає Масюк.
Птахофабрики у Харківській області у порівнянні з 2025 роком дещо збільшили обсяги виробництва.
Дослідна станція птахівництва на Харківщині, листопад 2024 року. Суспільне Харків/Євген Гертнер
"Через те, що перед повномасштабним вторгненням галузь птахівництва була у кризовому стані, ми навіть маємо зростання: виробництво яєць збільшилося майже у півтора раза, а поголів'я — на 15%. Птиця не так постраждала від війни. Птахофабрики оминули масових влучань. На сьогодні ще є сприятлива ситуація з експортом", — розказує Олександр Масюк.
Залежність Харківщини від інших регіонів стосовно забезпечення населення м'ясом з початку повномасштабного вторгнення зросла.
"Після 2022 року вона суттєво зросла через те, що в нас дуже багато пошкоджених ферм, втратили багато поголів'я. Наша внутрішня забезпеченість м'ясом близько 30%. Завозимо більше яловичину. Завозимо і свинину — у нас є потужний агрокомплекс, але один — "Світанок" у Нововодолазькій громаді, який давав чверть свинини області — ми втратили", — каже начальник відділу.
Агрофірма у Нововодолазькій громаді після російської атаки, 3 жовтня 2025 року. Суспільне Харків/Вікторія Якименко
Релокація ферм та підприємств
Релокувалася незначна кількість підприємств через складність процесу і логістики, стверджує Олександр Масюк.
"Частина з них повернулися назад. Виїжджали, коли були території окуповані, вони встигли. І знову ж таки релокація тваринництва — складна штука, бо взяти вивести поголів'я, то необхідно знайти ферму, яка буде здатна прийняти таку кількість і здатна забезпечити цю технологію, яка використовувалася в цьому господарстві", — пояснює він.
Корови на фермі в селі Мокра Рокитна, 28 квітня 2025 року. Суспільне Харків/Олександр Ставицький
Релокації фіксували переважно у межах Харківщини.
"З районів активних бойових дій чи за окупації підприємство забирало тварин, знаходили якісь колись існуючі підприємства, але на сьогоднішній день непрацюючі. Інші аграрії деяким своїм колегам допомагали, надавали приміщення, тобто вони працюють на єдину мету, вони одне одному допомагають. Це дуже важливо під час війни. А деякі, звичайно, просто ліквідували галузь, не бачили можливості кудись виїхати", — говорить Масюк.
Профільне міністерство з нашою допомогою зібрало перелік усіх підприємств, що не діють на цей час, які могли б надати свої потужності після якоїсь базової реконструкції. Цей перелік міністерство зібрало, надіслало всім регіонам. Ми його через громади розповсюдили. Кому цікаво, можна звернутися до територіальної громади чи районної адміністрації, до фахівця, який відповідальний за галузь АПК в районі адміністрації.
Ціни на м'ясо-молочну продукцію й яйця
На здорожчання м'яса впливає низка економічних факторів, говорить очільник відділу тваринництва Департаменту агропромислового комплексу ОВА.
"Зокрема, це корми, які здорожчали через логістику і енергоресурси. Фактори різні. Починаючи від погоди, завершуючи технологією. У кожному господарстві буде своя цифра. Логістика, енергоресурси, вартість ветеринарних препаратів. Вартість всього цього може зростати навіть і вдвічі", — пояснює Олександр Масюк.
Ринок у Харкові, лютий 2026 року. Суспільне Харків/Вікторія ЯкименкоНаприклад, у молочному виробництві це найяскравіше видно — диспаритет ціни, по якій реалізують сире молоко на переробку і ціни на промислові товари. Все це призводить до здорожчання звичайної продукції через суттєве підвищення собівартості. До того ж падає закупівельна ціна. У аграріїв почали дешевше закуповувати молоко. А ціна кінцева реалізації готової продукції зростає.
За словами Масюка, найближчим часом не прогнозується здешевлення продукції.
"Може бути рівномірне здорожчання м'яса до кінця року. Єдине — це ціна на яйця. Зазвичай в літній період суттєво збільшуються обсяги виробництва яєць в господарствах населення. Тому ціна на яйця може коливатися в літній період дещо в мінус", — розповідає він.
Підтримка аграріїв
Обласних програм щодо підтримки власникам ферм немає, але кошти виділяються з державного бюджету.
"Наймасовіша програма, в якій можуть брати участь як юридичні особи, так і фізичні особи — це дотація на утримання корів і маточного поголів'я овець та кіз. 7000 грн за голову корови і 2000 грн за маточне поголів'я овець та кіз за наявне. Умова: від трьох до 100 корів та до 500 голів маточного поголів'я овець й кіз. Існує ще одна програма тільки для юридичних осіб. Щодо відшкодування вартості робіт з будівництва та реконструкції тваринницьких комплексів", — каже Олександр Масюк.
Корови на фермі. Фото ілюстративне: Юлія Токар/Суспільне Харків
На цей день, говорить Масюк, не існує прямої програми компенсації пошкоджень ферм для юридичних осіб.
За його словами, існує затверджена методика визначення шкоди і збитків для фізосіб та ФОПів, однак за понад два роки як діє програма, з Харківської області ніхто не звертався по оформлення компенсації: "Може, немає достатньої у людей доказової бази".
Інші програми підтримки аграріїв можна знайти на сайті Державного аграрного реєстру.
