Третю весну поспіль місто Вовчанськ — поле бою.
Два роки тому, 10 травня 2024 року, російська армія прорвала позиції Сил оборони та за добу зайшла у Вовчанськ, окупувала прикордонні села та докотилася майже до Липців. З того часу Вовчанська громада лишається лінією фронту. Місто повністю зруйноване, а в уцілілих селах на південь неможливо пересуватися через засилля ворожих дронів.
Вовчанськ, розташований лише за п’ять кілометрів від кордону з Росією, був одним з перших українських міст, які опинилися в окупації у 2022 році. Російські війська вже у вересні того року у ході Харківського контрнаступу Сили оборони витіснили за кордон, але ворог не полишив спроб знову захопити Вовчанськ. Боротьба за контроль над містом триває досі, хоча самого міста вже давно немає.
З кожним днем людей все менше
Днями бійці 57-ї окремої мотопіхотної бригади ім. Костя Гордієнка показали, який вигляд має місцевість, яка ще два роки тому була містом Вовчанськом — з житловими кварталами, магазинами, відділеннями банків, поліцією та міською адміністрацією, ринком і підприємствами. У бетонних остовах колишніх багатоповерхівок важко впізнати вулиці, а фундаменти приватних будинків заростають травою. За два роки росіяни скинули на Вовчанськ тисячі авіабомб, що вщент зруйнували місто.
До повномасштабної війни у Вовчанській громаді проживали понад 36 000 людей. Після звільнення з окупації та напередодні повторного наступу там лишалося лиже 4,5 тисячі мешканців, причому з них у самому Вовчанську жили 3 —3,5 тисячі. За перші два дні травневого наступу росіян в місті лишилося близько 300 чоловік — це була наймасштабніша евакуація на Харківщині за всі роки війни: людей вивозили автобусами, жителі їхали власним транспортом та навіть йшли пішки під обстрілами.
Травень 2024 року — центр прийому біженців із Вовчанська у Харкові. Фото: Сергій Козлов
Зараз Вовчанськ вже повністю не придатний до життя, але евакуація із сіл та селищ громади триває досі.
“По всій території громади проживає приблизно 1600 чоловік. З кожним днем все менше і менше населення, але є ті, що лишаються, це переважно люди похилого віку, які не хочуть полишати свої домівки. Ситуація різна: в тих населених пунктах, що вздовж кордону, звісно вже немає ні газу, ні електрики, але в таких селах, як Білий Колодязь, Новоолександрівка, Бугаївка поки що маємо можливість все це забезпечувати”, — повідомив KharkovNEWS.info голова Вовчанської громади Тамаз Гамбарашвілі.
Пересуватися громадою доволі небезпечно, бо ворожі дрони дістають на всій території. Адміністрація громади, амбулаторія та інші служби з 2024 року працюють у Харкові — переважна більшість переселенців лишилася в обласному центрі. З початку цього року вовчанці можуть отримати компенсацію за зруйновані будинки за програмою “єВідновлення”, але для цього необхідно мати супутникові знімки, які б підтверджували, що будинки дійсно зруйновані. Комісія при адміністрації працює, але робота йде повільно, бо докази руйнувань в умовах живої лінії фронту збирати важко.
Що зараз відбувається у Вовчанську та околицях?
Зараз колишнє місто та навколишні села — територія, де і на землі, і в повітрі панують роботи. І військові Сил оборони, і росіяни змушені ховатися по нечисельних вцілілих підземеллях, а будь-яке пересування по місту стало фактично неможливим — операторам дронів видно всі рухи противника. Єдина можлива тактика, яку можуть застосовувати росіяни — просочуватись у темряві або в сутінках по одному або по двоє, і лише пішки, і так потихеньку, довгий час, збиратися в якомусь підвалі ближче до українських позицій.
Дрони зупинили лінію фронту там, де вона стала рік тому — по річці Вовча. Ворог не може наступати через безпілотники, але й бійці українських бригад так само не можуть іти в атаку та вибити противника за кордон.
У руїнах Вовчанська пересуватися практично неможливо. Фото: стопкадр відео 57-ї бригади
“Вже кілька років ворог топчеться у Вовчанську, незважаючи на те, що йому вдалося зайти в місто буквально відразу. Місто стало для нього перепоною, і досі воно нею залишається. Досі ворог не може повністю контролювати його територію. Активно намагаються при цьому обходити українські сили. У своїй пропаганді противник розповідає, що він взяв Вовчанські хутори, що не відповідає дійсності”, — розповів в ефірі телемарафону речник Угруповання об’єднаних сил Віктор Трегубов.
За його словами, останнім часом росіяни дещо пожвавилися. Відтоді, як на деревах з’явилися зелені листя, збільшилась кількість атак, але, на думку пресфіцера, інтенсивні спроби зайти в тили не зможуть кардинально змінити ситуацію. Проте нещодавно з’явилася обережна надія на те, що “мертвий” Вовчанський фронт можна буде зрушити на користь України. На початку травня бійці 23-го штурмового полку “Р.У.Г” 2-го корпусу НГУ “Хартія” штурмували позиції ворога на захід від Вовчанська, у районі села Стариця. Штурмові групи перетнули лінію бойового зіткнення та провели зачистку переднього краю оборони противника вглибину до ротного опорного пункту. Таких успішних операцій поблизу Вовчанська давно не було.
Автор: Олена Павленко
