За інформацією: Суспільне Харків.
Лицарський бій, який провела громадська організація “Бугурт Січ” на одній з локацій проєкту. Фото з архіву громадської організації “Бугурт Січ”
У Харкові запрацював осередок громадської організації "Бугурт Січ", яка займається фізичною, соціальною та психологічною реабілітацією ветеранів через адаптивний середньовічний бій — бугуртБугурт — це групова середньовічна битва, у якій дві команди учасників б'ються захищеною зброєю на лицарському турнірі.. До безплатних тренувань за місяць долучилися близько 50 людей, серед них — військові після поранень, контузій, полону та ампутацій.
Як відновлюються ветерани в лицарському бою, розповів Суспільне Харків військовий і тренер проєкту "Бугурт Січ" Максим Петріщев.
Про проєкт та його осередки в містах України
Бугурт — це командний середньовічний бій у захисному спорядженні з використанням затупленої зброї та чітких правил безпеки. У спортивних форматах учасник вибуває після падіння, однак у ветеранських і реабілітаційних тренуваннях акцент роблять не на жорстких зіткненнях, а на фізичному відновленні, взаємодії та підтримці. Для занять часто використовують полегшене спорядження, контрольовані удари та адаптовані правила.
Ідея створення "Бугурт Січ" виникла ще у 2021 році, але активно проєкт не стартував через початок повномасштабного вторгнення, говорить Максим Петріщев. Лише у 2023 році його вдалося запустити.
Тренер Максим Петріщев на одній з локацій проєкту “Бугурт Січ” в обладунках для лицарського бою у Києві, квітень 2026 року. Фото з архіву громадської організації “Бугурт Січ”
"Мій побратим Ігор, котрого я знаю понад 20 років, почав розвивати проєкт. Оскільки ми разом служили, я перейнявся цим і мені стало цікаво долучитися. Ігор познайомився з Оленою — очільницею нашого проєкту, яка займається розвитком і організацією програми. Ми зібрали команду. Починалося все на волонтерських засадах, але потихеньку ми познайомилися з психологами, нас підтримала медична спільнота, і ми почали розвиватися", — розповів тренер.
Команда громадської організації “Бугурт Січ”. Фото з сайту громадської організації “Бугурт Січ”
Тренери "Бугурт Січ" співпрацюють з психологами та реабілітологами, перетворюючи частково видозмінений середньовічний бій в метод боротьби зі стресом та в спосіб відновлення для ветеранів. Сьогодні осередки та тренери організації, за словами Максима Петріщева, вже працюють у Києві та Київській області, в Житомирі, Звягелі, Вінниці, Одесі та Івано-Франківську. Локації доукомплектовують за наявності ресурсу.
"Плануємо за два тижні в Одесі в реабілітаційному центрі відкривати осередок. В Рівному також в реабілітаційному центрі відкривається осередок за кілька тижнів. У нас є запит на Дніпро та Запоріжжя", — розповів Петріщев.
Максим Петріщев на одній з локацій проєкту “Бугурт Січ”в обладунках для середньовічного бою у Києві, квітень 2026 року. Фото з архіву громадської організації “Бугурт Січ”
Харківський осередок відкрився місяць тому за підтримки благодійного фонду "Фундація Множина".
"У Харкові за цей місяць прийшли близько 50 людей, 20 з них ходять на постійній основі. Це зі здоров'ям, зі службою пов'язане. Деякі люди ходять постійно, систематично. Деякі приходять раз на тиждень, у вихідні, по буднях інший графік — робочий. Я — чинний військовослужбовець, у вільний від служби час допомагаю розвивати проєкт. І оскільки Харків — моє рідне місто, то намагаюся долучатися максимально активно", — говорить Петріщев.
Відкриття харківського осередку проєкту “Бугурт Січ”, квітень 2026 року. Фото надав Максим Петріщев
Тренування в харківському осередку проєкту “Бугурт Січ”, квітень 2026 року. Фото надали “Бугурт Січ” та М13Проєкт розрахований на те, що військові, ветерани, члени їхніх родин, діти можуть доєднатися до тренувань. Це безплатно, наш проєкт спрямований на залучення мілітарного ком'юніті до цього виду спорту для його популяризації в суспільстві, а також для реабілітації й інтеграції ветеранів до суспільства.
Лицарський бій, який провела громадська організація “Бугурт Січ” на одній з локацій проєкту. Фото з архіву громадської організації “Бугурт Січ”
За словами Максима Петріщева, у Харкові заняття проходять три рази на тиждень: у вівторок, четвер та суботу. Всі охочі можуть заповнити форму на сайті організації, з ними зв'яжеться кейс-менеджер і повідомить про місце проведення тренування, засекречене з міркувань безпеки.
Максим Петріщев на одній з локацій проєкту “Бугурт Січ” в обладунках для лицарського бою, Київ, квітень 2026 року. Фото з архіву громадської організації “Бугурт Січ”
З якими запитами приходять люди в "Бугурт Січ"
Україна першою у світі зареєструвала бугурт як вид спорту у 2016 році. Максим Петріщев познайомився з цим видом спорту ще у восьмому класі школи, а з 17 років почав ним займатися на постійній основі, каже тренер.
"Вже близько 25 років у мене це хобі всього життя, яке підтримує під час війни, підтримує фізично і морально. Це стало мрією і шляхом життя. Я розумію, бачу, наскільки воно мені допомагає відновлюватися, в першу чергу, ментально. І бачу ефект для хлопців, котрі починають займатися, чи навіть просто приходять на одне-два тренування — і наскільки їм стає легше", — говорить Петріщев.
Лицарський бій в м’яких обладунках, який провела громадська організація “Бугурт Січ” на одній з локацій проєкту. Alina Belogolova Це дуже потужний стрес-реліз. Ми навіть використовуємо його після того, як змінилися з позиції та повернулися в зону відпочинку. Ми там відіспалися, взяли обладунки, побилися — відпускаємо ці негативні накопичені емоції, вивільняємо стрес. Це дуже дієва штука.
Організатор проєкту “Бугурт Січ” проводить тренування з лицарського бою. Alina Belogolova
Лицарський бій допомагає боротися зі стресом військовим і ветеранам, які приходять на тренування в осередки "Бугурт Січ", каже Максим Петріщев. За його словами, це найперший запит, з яким до них звертаються.
"Буває по-різному, іноді хлопці приходять, кажуть: "Просто хочемо побитися. Накипіло, вже все дістало, хочемо побитися". А деякі навпаки — в іншому стані, кажуть: "Хочемо, щоб нас побили". Це контрольоване середовище, безпечне середовище, де бій відбувається під наглядом тренера і в обладунках, які дають захист. Можна працювати в повну силу, і людина не буде відчувати болю, страждання", — розповідає тренер.
Лицарський бій, який провела громадська організація “Бугурт Січ” на одній з локацій проєкту. Фото з архіву громадської організації “Бугурт Січ”А ще бувають люди, які приходять до нас, бо цікавляться історією, їм цікаві такі вау-обладунки, хочуть спробувати. Ну і пробують, б'ються.
Учасник лицарського бою в м’яких обладунках від “Бугурт Січ” на одній з локацій проєкту. Фото з архіву громадської організації “Бугурт Січ”Приходять хлопці після полону. Нещодавно прийшов хлопець, якого палками били, і тепер він палиць боїться. Коли лежить, а у когось в руці палка — його трусити починає. А тут він сам в обладунках, бере цей спортивний меч , який на вигляд як палиця. І він каже: "Я стою зараз і не знаю, зможу чи не зможу". Я кажу: "Просто заспокойся, поміркуй над тим, що це — твій робочий інструмент. І у тебе є такий самий інструмент, як у твого опонента". І він провів бій: перший, другий. Здається, разів п'ять він побився — усміхається і каже: "Я — щаслива людина. Це саме те, що я шукав. Це те, чого я хотів.
Як лицарський бій впливає на психологічний та фізичний стан
Покращення психологічного стану учасників тренувань в осередках "Бугурт Січ" відзначає психологиня проєкту Дана Мурзова, яка доєдналась до команди у 2023 році.
Нині фахівчиня надає психологічний супровід організації, проводить навчання персоналу, збирає дані, готує матеріали та допомагає створити систему, яка буде комфортною і безпечною для ветеранів під час тренувань.
"Те, що ми найчастіше відмічаємо — це позитивна динаміка зі сном. Велика кількість людей, які приїжджають до нас на тренування, мають скарги на те, що їм важко заснути, або вони часто прокидаються вночі, або є будь-які інші проблеми зі сном. Після тренування вони дають нам фідбек про те, що сон стає кращим", — говорить Дана Мурзова.
Учасник лицарського бою в м’яких обладунках від “Бугурт Січ” на одній з локацій проєкту. Фото з архіву громадської організації “Бугурт Січ”Другий аспект, який би я точно виділила — це робота з агресією, яка може бути у пацієнтів. В бугурті багато агресії, але вона там не хаотична, а контрольована. І це допомагає розуміти, коли саме її необхідно і доречно проявляти. Учасники боїв дають фідбек про те, що цих спалахів агресивності у них стає менше або вони стають більш контрольовані.
Лицарський бій, який провела громадська організація “Бугурт Січ” на одній з локацій проєкту. Фото з архіву громадської організації “Бугурт Січ”
За словами психологині, ветерани більш охоче обирають бугурт ніж традиційні методи реабілітації через певну стигматизацію останніх у суспільстві.
"Стандартні методи психології допомагають, але часом є стигматизація або якісь упередження у людини, тому вона не хоче звертатися за цією допомогою. В цьому випадку якраз перевага бугурту в тому, що ти не йдеш на нього заради психологічної допомоги. Ти йдеш туди побитися. Запит йде зовсім інший, але формально це підтягує і роботу з психологічними питаннями, які виникають у людини", — каже Мурзова.
Лицарський бій, який провела громадська організація “Бугурт Січ” на одній з локацій проєкту. Фото з архіву громадської організації “Бугурт Січ”Одна справа — казати людині, що їй потрібні техніки дихання для того, щоб заспокоїти свої панічні напади — вони можуть упереджено до цього ставитися, казати: "Ні, зі мною все нормально, я — не псих". Інша справа — коли ми говоримо про техніки дихання, наприклад, для спорту. Ці техніки дихання особливо нічим не відрізняються, їх можуть починати використовувати з іншою метою, але це буде впливати й на психологічний стан.
Лицарський бій в м’яких обладунках, який провела громадська організація “Бугурт Січ” на одній з локацій проєкту. Фото з архіву громадської організації “Бугурт Січ”
Лицарський бій за умови регулярних тренувань допомагає покращити й фізичний стан, що особливо важливо для військових після полону, вважає Максим Петріщев.
"У нас хлопці після полону займаються. У них дуже швидко відновлюється форма. У нас один хлопець після двох боїв вже більше не міг провести, а через три тижні він вже міг провести вісім боїв. Причому не треба мати гарну фізичну форму, щоб почати, що дуже важливо", — говорить тренер.
Учасник лицарського бою в м’яких обладунках від “Бугурт Січ” на одній з локацій проєкту. Фото з архіву громадської організації “Бугурт Січ”
Кому протипоказаний бугурт та як тренуються ветерани з інвалідністю
Засновники "Бугурт Січ" на початку свого шляху радилися з професором-патофізіологом Віктором Досенком, який вивчає посттравматичний стресовий розлад, говорить тренер Максим Петріщев.
"Він пояснив нам з медичного погляду, як це працює. Він каже, що бугурт відбувається в контрольованому середовищі, тому він досить безпечний. І саме людині з посттравматичним синдромом дуже підходить. Я зі свого боку бачу, наскільки хлопцям та дівчатам це допомагає. У нас працює ціла команда психологів, лікарів", — говорить Петріщев.
Здається, коли б'ють у щит чи по шолому попадають гучно — це як вибухи. Але за рахунок контрольованого середовища це допомагає людині адаптуватися до цих гучних звуків. І люди потім менше на них реагують.
“Бугурт Січ” на заході для ветеранів Iron Warriors fest, квітень 2025 року. Ольга Симоненко
Посттравматичний стресовий розлад не є протипоказанням для занять бугуртом, говорить психологиня Дана Мурзова. Проте, за її словами, бувають випадки на тренуваннях, коли учасникам необхідна допомога фахівця.
"Тригером може бути будь-що, від кольору очей і гучних звуків до бою загалом. Звісно, що є пацієнти, яким не підходить цей вид спорту, як і будь-яка інша активність. Ми працюємо з тими, хто базово має до цього зацікавленість. Тригером може стати будь-що і це може статися раптово. І тут, власне, наша робота як фахівців, а також навчання тренерів і персоналу, щоб вони вміли на цей тригер реагувати, знали, як стабілізувати людину, надати їй першу психологічну допомогу", — говорить психологиня.
“Бугурт Січ” на заході для ветеранів Iron Warriors fest, квітень 2025 року. Ольга СимоненкоЯкщо є потреба, ми направляємо людину, наприклад, на проходження медичної реабілітації. Якщо це разова ситуація — в таких випадках можуть працювати або тренери, навчені надати першу психологічну допомогу, або ми працюємо. Ми самі інформуємо людину про те, що вона має змогу попрацювати вже далі з фахівцем, який допоможе це повністю опрацювати і зрозуміти, що відбувається з її психікою.
“Бугурт Січ” на заході для ветеранів Iron Warriors fest, квітень 2025 року. Ольга СимоненкоДинаміка може бути різна. Можна піти гуляти в парк — і стане погано, але це не від того, що ти гуляєш в парку. Бували випадки, коли у хлопців паморочилось в голові від того, що вони в шоломі. Шолом закривається, і це нагадувало їм певні бойові дії. Опрацювали, стабілізували — і зараз займаються. В одного з тренерів, коли він перші рази приходив на тренування, були складнощі. Зараз він вже є тренером і він класно працює. Тобто це не завжди історія про те, що бугурт повністю не підходить. Деколи треба докласти зусилля.
Ветеран з ампутацією на занятті з бугурту від громадської організації “Бугурт Січ” в Києві. Фото надали “Бугурт Січ” та М13
Людям, які нещодавно дістали контузії, займатися бугуртом не можна, говорить Максим Петріщев.
"Ми наразі запроваджуємо бій в м'яких обладунках. Вони адаптивні, гнучкі й легкі. У нас люди після травм можуть займатися. Всі, у кого немає контузій, у нас займаються. Шолом забезпечує досить хороший рівень захисту, і якщо це не свіжа контузія, то цілком спокійно можна займатися. Це інклюзивний вид спорту. У нас хлопці на протезах б'ються в кріслах колісних", — розповідає тренер.
Заняття з бугурту для ветеранів з ампутаціями від громадської організації “Бугурт Січ” у Києві. Фото надали “Бугурт Січ” та М13Ми урівнюємо можливості: якщо людина втратила руку, то інший боєць буде битися теж однією рукою. Якщо людина в кріслі колісному, то його опонент буде битися, сидячи проти нього.
"Бугурт — це місточок між військовим і цивільним життям, це шлях мирного воїна"
Участь у ком'юніті, де можна знайти людей, близьких по духу, з якими є спільні інтереси, дуже важлива для реабілітації ветеранів, вважає психологиня проєкту Дана Мурзова.
Військовий розпалює вогонь під час проведення лицарського бою на одній з локацій “Бугурт Січ”. Фото з архіву громадської організації “Бугурт Січ”
"Велика кількість ветеранів скаржаться, що їхні побратими залишилися далі служити, а комусь з них довелося змінити місце проживання, або, наприклад, вони були з тимчасово окупованих територій, і зараз в новій місцевості, де у них немає близьких товаришів або друзів. Це ком'юніті й дає їм таке безпечне коло людей, з якими вони можуть бути на зв'язку", — говорить психологиня.
Організатор проєкту “Бугурт Січ” грає на гітарі під час проведення лицарського бою на одній з локацій. Alina Belogolova
Учасники лицарського бою на одній з локацій “Бугурт Січ”. Alina Belogolova
"Бугурт Січ" — це ветеранське ком'юніті, де працює принцип "рівний рівному", розповідає Максим Петріщев. Тренери проєкту – це часто ветерани, які проходили реабілітацію за допомогою лицарських боїв.
"Бугурт Січ" — це ветеранська спільнота, ветеранське ком'юніті. Люди, коли потрапляють назад до цивільного життя, вони на війні отримали унікальний досвід, і їм іноді буває не зовсім просто повернутися до суспільного життя. І саме спілкування з побратимами під час тренування, це єднання, коли можна ділитися якимись переживаннями цивільного життя — бо хто краще зрозуміє, ніж побратим — воно таки працює", — розповідає військовий.
Учасники “Бугурт Січ” обнімаються під час проведення лицарського бою на одній із локацій. Фото з архіву громадської організації “Бугурт Січ”Вже почали досить інтенсивно розвивати бугурт, суспільство сприйняло це як не щось маргінальне, коли кажуть: "Військові приходять з війни, а їх б'ють по голові, ще й палками, ой боже, який жах". Але насправді це не жах, це дієва штука, люди виходять з тренування щасливі. Людина, ставши воїном, стає воїном назавжди. А бугурт — це такий місточок між військовим і цивільним життям, це шлях мирного воїна.
