За інформацією: Суспільне Харків.
Голова Краснокутської громади Ірина Карабут, липень 2026 року. Суспільне Харків/Вікторія Якименко
Наслідки російського удару по Краснокутську, липень 2026 року. Суспільне Харків/Вікторія Якименко
Ірина Карабут каже, що селищна рада звернулася до Ради оборони області щодо повернення громаді статусу зони можливих бойових дій.
«Для чого це було зроблено? Можливо, коли люди будуть виїжджати з території громади, щоб вони могли отримати статус ВПО і державну підтримку. Можливо, трішки зросте відсоток заброньованих людей, які працюють на об’єктах критичної інфраструктури», — сказала Карабут.
Люди на вулицях Краснокутська, липень 2026 року. Суспільне Харків/Вікторія Якименко
Магазин у Краснокутську, липень 2026 року. Суспільне Харків/Вікторія Якименко
Хвиля атак на Козіївський округ Краснокутської громади, який розташований за 35 км від російського кордону, розпочалася в червні. Староста Лариса Заєць, розповіла, що нині переселенці становлять п’яту частину жителів округу, але відтоку людей після атак поки що старостат не спостерігає.
Душа безмежно болить за свій населений пункт, тому що довго трималися. У нас гарна школа, гарний дитячий садок, багато дітей. У нас дуже багато людей внутрішньо переміщених, які знайшли тут прихисток, які залишились, для яких Козіївка стала рідним домом. І думка про те, що цій людині треба знову залишати свій будинок і від’їжджати, нестерпна.
Староста Козіївського старостинського округу Лариса Заєць, липень 2026 року. Суспільне Харків/Вікторія Якименко
Жінки сидять біля магазину в Козіївці, Краснокутська громада, липень 2026 року. Суспільне Харків/Вікторія Якименко
У Козіївці Краснокутської громади майже чотири роки проживає Люся Ворвуль. Вона мешкає у відділенні стаціонарного догляду Центру надання соціальних послуг. У Краснокутську громаду її привезли із прикордонного Золочева — у 2022 році російський снаряд розбив хату самотньої жінки.
«Мені було дуже страшно, оскільки я сама вдома жила, нікого більше не було. А тут я добре відчула себе й стала забувати. Якби не ці останні події, що тут б’ють, я б уже й забула, що там перенесла», — розповіла пенсіонерка.
Переселенка із Золочівської громади Люся Ворвуль, яка живе у Центрі надання соціальної допомоги у Козіївці, липень 2026 року. Суспільне Харків/Вікторія Якименко
Пенсіонери, які продивають у Центрі надання соціальних послуг, Козіївка, липень 2026 року. Суспільне Харків/Вікторія Якименко
Валківська громада
Повернути статус зони можливих бойових дій нині намагається й сусідня Валківська громада, каже її голова Валерій Скрипніченко. Від статусу громада відмовилася, щоб мати змогу організувати змішаний формат навчання, але з кінця травня росіяни посилили дронові удари.
«Значне погіршення ситуації сталося наприкінці травня, коли була розбита автозаправна станція, і причому це були “прильоти” у дві ночі — один і за ним другий. Почалися бомбардування нашої енергетичної системи. І більше того — і дуже страшно про це говорити — по цивільних будинках приватної забудови», — розказав очільник громади.
10 липня був масований наліт реактивних дронів на район електричних мереж, де впритул, буквально поряд розташований приватний сектор, житлові будинки. Один реактивний «Шахед» влучив прямо в будинок, де загинула наша вчителька Лариса.
Голова Валківської громади Валерій Скрипніченко, липень 2026 року. Суспільне Харків/Вікторія Якименко
Розбита внаслідок російського удару АЗС у Валках, липень 2026 року. Суспільне Харків/Вікторія Якименко
Будинок, який був пошкоджений через російський удар, Валки, липень 2026 року. Суспільне Харків/Вікторія Якименко
Жителька Валок Галина Великобрат каже, що загибла вчителька була доброю людиною та вивчила трьох її онуків. Раніше, за словами Галини, ситуація в громаді була спокійнішою.
Наче там стається, а в нас не може бути. Спокійніше жили, і ніхто не думав, що таке буде. Хто думав таке? А тепер отой страх… Дивишся, як Богодухів розбили, як Золочів, і нас жде.
Жителька Валок Галина Великобрат, липень 2026 року. Суспільне Харків/Вікторія Якименко
Наслідки російських ударів по Валках, липень 2026 року. Суспільне Харків/Вікторія Якименко
«Поблизу немає скупчення російських військ»
Валківська і Краснокутська громади входять до Богодухівського району. Нині поблизу немає скупчення російських військ, розповів Суспільному начальник Богодухівської військової райадміністрації Анатолій Рисцов.
«Точно ми, звичайно, планів нашого ворога не знаємо, але, дивлячись на те, що відбувається в Сумській області, — вище від нашого району, і те, що відбувається з правого боку — у Дергачівській громаді, — ми бачимо, що там, звичайно, штурмові дії розпочалися у Козачій Лопані. Можливо, у них є в планах заходити наземно, скажімо так, на нашу територію. Але поки що такого немає, і скупчень теж немає»,– сказав Рисцов.
Начальник Богодухівської РВА Анатолій Рисцов, липень 2026 року. Суспільне Харків/Вікторія Якименко
За інформацією начальника військової обладміністрації Олега Синєгубова, Рада оборони Харківщини розгляне подані Валківською і Краснокутською громадами звернення про повернення до зони можливих бойових дій, але остаточне рішення буде за Міністерством розвитку громад після погодження з Міністерством оборони.
