За інформацією: Суспільне Харків.
Марина Воронцова. Фото з особистої сторінки у Facebook
До того, як долучитися до війська, Марина Воронцова, що загинула на передовій під Покровськом, була волонтеркою. Зокрема, вона опікувалася вимушеними переселенцями.
Своїми спогадами про загиблу волонтерку та військову поділилася із Суспільним голова правління благодійного фонду "Станція Харків" Алла Фещенко.
Марина Воронцова та Алла Фещенко. Фото надала співрозмовниця
За словами Фещенко, Марина у 2014 році дуже швидко стала частиною волонтерського колективу. "Я намагалася згадати, як саме ми з нею познайомились, а потім зрозуміла, що ми не знайомилися: в один із днів 2014 року Марина просто прийшла на вокзал подивитися, що ж там роблять волонтери, що то за дивні такі люди, і тут вже побачила, що тут треба бутерброди якісь робити, ще чимось допомогти, когось кудись відвести. І вона просто стала за стійку і почала це все робити", — пригадує Алла Фещенко.
Вона не питала, чи можна, чи треба — вона розуміла, що треба. Вона побачила, що ми падаємо з ніг, валимося, і вона стала на допомогу. І потім у якийсь момент я зрозуміла, що Марина — вже частина всього цього процесу, тому в нас як такого знайомства якогось офіційного з нею не було. Просто я завжди знала, що це Марина, і що вона з нами.
Марина Воронцова (крайня праворуч) та Алла Фещенко (посередині). Фото надала співрозмовниця
Марина Воронцова була переселенкою, тому їй було легко порозумітися з людьми, які були вимушені покинути власні домівки, говорить Фещенко.
"Вона була справжньою волонтеркою, щиро захищала права переселенців, але при цьому не дозволяла і їм щось робити або говорили таке, що, на її думку, не було правильно, або якось по-хамськи себе поводити. Бувало, і такі люди зустрічалися. Тож Марина, оскільки сама була переселенкою, легко їх вгамовувала та знаходила спільну мову з усіма", — розказує голова правління фонду.
Вона сама була переселенкою, при цьому чомусь я її ніколи не сприймала як вразливу категорію. В ній було настільки багато сили і, знаєте, такої впевненості. Зазвичай, коли люди перебувають у скрутному чи вразливому становищі, від них віє якоюсь невпевненістю, трохи сором'язливістю. Від Марини ж — ні. Марина завжди була впевнена, завжди мала чітку позицію, і її дотримувалася. Навіть переконати її в чомусь іншому — це було дуже складно.
Марина Воронцова (у центрі) разом з іншими волонтерами. Фото надала співрозмовниця
Марина Воронцова, говорить Алла, хотіла долучитися до допомоги війську, а 90% діяльності "Станції Харків" була пов'язана із цивільним життям.
"В один момент наші дороги трохи розійшлися, хоча ми й продовжували іноді тримати зв’язок. А одного дня Марина долучилася до війська. Марина, коли вже була волонтеркою військовою, часто зверталася до "Станції" за допомогою для своїх побратимів-військових — не для себе, звичайно. Але саме з того моменту, коли вона вирішила піти до війська, ми вже не мали такого контакту, як раніше. Зараз дуже шкодую про це. Хочеться сказати їй багато всього, а вже не скажеш", — розповіла Алла Фещенко.
