За інформацією: Суспільне Харків.
Жнива почалися у всій Харківській області. Суспільне Харків/Вікторія Якименко
Під озиминою у підприємства — понад чотириста гектарів землі, розповів керівник Олександр Мельник.
"Види на врожай були непогані. Але ж весна дала свої виклики. У травні ми на наших полях спостерігали заморозки і їхній негативний вплив. Вважаю, що вже сьогодні можна впевнено зробити висновок, що десь на півтори-дві тонни врожайності ми менше взяли", — розказав Олександр Мельник.
Озима пшениця на полі в Харківській області у липні 2025 року. Суспільне Харків/Вікторія Якименко
З гектара пшениці мають на дві тонни меншу врожайність від очікуваної, говорить директор — це при тому, що наслідки заморозків пом’якшили дощі.
"Останні три роки нам не вдавалося отримати зерно продовольчої якості, але цього року ми бачимо, як Господь благословив. Воно гарної якості".
На полях Інституту рослинництва імені Юр’єва в передмісті Харкова весняні заморозки припали на час, коли в озимих культур починали формуватися стебла, говорить керівник інституту Олег Леонов. За його словами, на пшениці через заморозки "пригоріло" листя.
Директор Інституту рослинництва ім. Юр’єва Олег Леонов. Суспільне Харків/Вікторія Якименко
Озима пшениця на полі в Харківській області у липні 2025 року. Суспільне Харків/Вікторія Якименко
"Загальмувало розвиток. Можливо, озерненість колосу трошки менша вийшла. Але рослина — пластична. І коли надалі склалися більш сприятливі умови, вона компенсувала ці негативні чинники", — пояснив Олег Леонов.
Через посуху пшениця виросла невисокою, каже директор Інституту рослинництва імені Юр’єва Олег Леонов. Суспільне Харків/Вікторія Якименко
Головною проблемою для врожаю Леонов називає недостатні опади. Зокрема, пояснив, навесні, коли було кущення озимих — через це пшениця виросла невисокою.
"Не така райдужна ситуація. Але без хлібу не залишимося. Тих посівних площ навіть при суттєвому скороченні площ під озимими культурами, порівняно з довоєнними роками, в цілому для продовольчих потреб вистачить".
Збирати ранні зернові аграрії почали майже на всій території області, але масово — тільки в Лозівській громаді на півдні.
Озимина на Харківщині, 7 липня 2025 року. Суспільне Харків/Вікторія Якименко
Горох на на полях Інституту рослинництва ім. Юр’єва. Суспільне Харків/Вікторія Якименко
За даними начальниці відділу землеробства обласного департаменту агропромрозвитку Оксана Федишина, на Лозівщині прибрали майже три тисячі гектарів, дві третини з них — це озима пшениця.
"Врожайність — 26 центнерів з гектара. Це невисокий показник, але добрий для погодних умов цього року. Цього року від негативного впливу погодно-кліматичних умов загинули зернові культури на площі близько восьми тисяч гектарів. Тобто аграріям довелося їх пересівати. Це невеликий відсоток — лише 1% від загальної площі".
Озима пшениця на полі в Харківській області у липні 2025 року. Суспільне Харків/Вікторія Якименко
За словами Федишиної, нині державної програми компенсацій за загиблі посіви для сільгоспвиробників немає.
Олег Леонов додає, аграрії нині через війну обмежені у ресурсах і це також впливає на посіви, наприклад, добрива витрачають тільки за потребою.
"Матеріальна база в аграріїв в умовах воєнного стану не така, щоб жирувати. Підживлення робили по мінімуму — 30 кілограмів азоту. Захист рослин також — базовий, те, що було вкрай необхідний. Можливо, якби трішки більше дати, воно б краще відгукнулося. Але всі ж зараз розраховують відповідно до економіки. На добрива і пальне — ціни світові, але на сільгоспсировину — поки що ні. Хоча сподіваємося, що ціни на пшеницю цього року, судячи з тенденцій, будуть вищі, ніж торік, що, можливо, стимулюватиме аграрії сіяти більше озимої пшениці", — сказав керівник Інституту рослинництва.
