За інформацією: Суспільне Харків.
Держпром за рік після удару авіабомбою, 28 жовтня 2025 року. Суспільне Харків/Валерія Ємець
Рік тому, 28 жовтня 2024 року, національна пам’ятка архітектури у стилі конструктивізму, харківський Держпром, пережив пряме влучання півтонної фугасної авіабомби — це був четвертий російський удар з початку повномасштабної війни, який завдав пошкоджень будівлі. Нині у пам'ятці тривають ремонтні роботи.
Бомба зруйнувала конструкції однієї з башт, вибило сотні автентичних вікон, розповідає заступник директора облдепартаменту культури й туризму Олександр Костін.
Консервацію будівлі почали одразу після удару, нині будівельники перейшли до ремонтів кабінетів всередині будівлі.
Держпром за рік після удару авіабомбою, 28 жовтня 2025 року. Суспільне Харків/Валерія Ємець
"Пошкодження — це, по-перше, віконні пройми. В цілому за весь час в Держпрому було пошкоджено близько тисячі вікон. Були пошкоджені системи опалення, водопостачання, внутрішнє оздоблення. В сьомому під'їзді були пробиті перекриття", — говорить Костін.
Протягом року після влучання на кошти, виділені ОВА, законсервували пошкоджену башту: "Там відсутні потрапляння прямих опадів та інших чинників, які могли надалі завдавати руйнування".
З 2023 року Держпром перебуває під посиленим захистом ЮНЕСКО. Щоб обстежити пошкоджену будівлю, у березні цього року до Харкова приїжджала моніторингова місія цієї організації. За словами Костіна, фахівці оглянули будівлю, зробили 3D-сканування, а також допомогли вставити тимчасові вікна.
Держпром за рік після удару авіабомбою, 28 жовтня 2025 року. Суспільне Харків/Валерія Ємець
"Були надані також з їхнього боку відповідні рекомендації і стосовно подальшої фіксації тих автентичних предметів, які залишилися. Ця будівля перебуває в попередньому переліку ЮНЕСКО, і ми теж проводимо питання щодо включення, щоб Держпром набув повноцінного статусу об'єкта ЮНЕСКО за спрощеною процедурою", — каже Олександр Костін.
За його словами, точну вартість відновлення Держпрому не рахували, орієнтовно йдеться про десятки мільйонів гривень — обладміністрація планує залучати благодійні фонди.
Офіційний статус об’єкта культурної спадщини ЮНЕСКО має забезпечити додатковий захист будівлі й може допомогти із пошуком міжнародних партнерів для фінансування робіт, зазначив Костін.
