За інформацією: Суспільне Харків.
Дружина загиблого волонтера В’ячеслава Ільченка Лілія. Суспільне Харків/Валерія Ємець
Могила загиблого волонтера В’ячеслава Ільченка на кладовище у Харкові. Суспільне Харків/Валерія Ємець
У жовтні 2024 року на Донеччині загинув волонтер благодійної організації "Троянда на руці" Тігран Галустян. Він разом з колегами їхав на евакуацію родини з дитиною.
"Це була дуже самовіддана людина — Тігран Галустян. І це важко, це справді важко. Це була дорога до Гірника. Вони разом з «Білими Янголами» Донецької області вирушили на евакуацію родини з маленькою дитиною. І дорогою туди FPV-дрон вдарив по нашій автівці", — розповів керівник організації Олександр Гуманюк.
Керівник благодійної організації “Троянда на руці” Олександр Гуманюк. Суспільне Харків/Вікторія Якименко
Могила волонтера Тиграна Галустяна, який загинув у жовтні 2024 року на Донеччині. Суспільне Харків/Валерія Ємець
Кладовище у Харкові. Суспільне Харків/Валерія Ємець
У 2023 році друга і колегу, волонтера Євгена Саніна, що вивозив людей з Дворічної, втратив голова Координаційного гуманітарного центру Євген Коляда.
"Ми ніколи не почули від нього слова «ні». Він завжди виконував поставлені задачі, неважливо, яка територія, неважливо, як небезпечно, неважливо, куди треба їхати, важливо — це люди, яких треба рятувати", — розповів Коляда.
Нещодавно тільки в нашій організації було обстріляно дві броньовані автівки. Одна — в Запорізькій області, одна — в Донецькій області. Жоден уламок не потрапив всередину капсули. Але це не єдиний виклик. Виклик — це те, що нам не дозволяють ставити РЕБи на машини
Голова координаційного гуманітарного центру Євген Коляда. Суспільне Харків/Вікторія Якименко
Могила загиблого волонтера Євгена Саніна. Суспільне Харків/Валерія Ємець
Могила загиблих волонтерів Артура та Дарини Виноградових. Суспільне Харків/Валерія Ємець
"Офіційно ми не можемо використовувати РЕБ, бо підпорядковуємося міжнародному гуманітарному праву"
Спочатку повномасштабного вторгнення найбільшими загрозами під час евакуацій були реактивна артилерія та ракетні удари, тепер — це дрони, говорить керівник "Троянди на руці" Олександр Гуманюк. За його словами, нині кожна евакуація нагадує спецоперацію — потрібно детально пропрацювати маршрути, координацію та безпекову ситуацію.
"У тому ж 2024 році і раніше ми дозволяли собі перебувати у населеному пункті, де є російські військові. Зараз ми собі такого дозволити не можемо, бо кількість FPV-дронів збільшилася в рази. Способи, якими ці дрони доставляються на більш дальні відстані завдяки «Молніям», теж постійна загроза", — каже Гуманюк.
Евакуація жителів Харківщини. Суспільне Харків/Вікторія Якименко
Евакуйовані жителі Харківщини в Координаційному гуманітарному центрі, Харків. Суспільне Харків/Вікторія Якименко
Щоб захиститися від російських дронів, волонтери можуть використовувати засоби радіоелектронної боротьби, розповідає Гуманюк. Але в такому разі, згідно з міжнародним гуманітарним правом, волонтери втрачають цивільний статус, стають комбатантами — і лишаються без підтримки іноземних донорів.
"Офіційно ми не можемо використовувати РЕБ, бо підпорядковуємося міжнародному гуманітарному праву. РЕБ гасить цей FPV-дрон. Виходить, що я якось вплинув на війну: цей снаряд не долетів до його цілі. У нас є декілька РЕБів, але ми не дозволяємо собі, бо дуже часто паливо нам надають саме міжнародні донори", — додав керівник "Троянди на руці".
Доки ми продавимо це міжнародне гуманітарне право, РЕБи можуть стати вже неактуальними. Війна змінюється не те, що кожного року, а кожного місяця. І тут треба приймати швидкі рішення.
"Уряд Швейцарії пообіцяв нам, що він порушить це питання на всіх вищих рівнях. І ми насправді маємо такий обережний оптимізм з приводу цього. Вони вже погодили нам використання аналізаторів дронів, і це дуже збільшило ймовірність виживання волонтерів", — додав голова Координаційного гуманітарного центру Євген Коляда.
Алея пам’яті волонтерів у Молодіжному парку, Харків. Суспільне Харків/Вікторія Якименко
"Ми напрацювали нову постанову, яка регламентує компенсації у розмірі двох мільйонів гривень для сімей волонтерів"
Ще одна проблема, з якою стикаються волонтери, за словами Євгена Коляди, — це відсутність державних компенсацій у разі загибелі або поранення волонтера.
"Ми напрацювали нову постанову, яка регламентує компенсації у розмірі двох мільйонів гривень для сім'ї. Для нас критично важливо, щоб ця постанова була ретроактивною, щоб вона працювала хоча б з початку повномасштабного вторгнення і вона покрила всі компенсації сім'ям волонтерів, які вже загинули, на жаль, але яка і дала б гарантії на майбутні випадки", — розповів голова Координаційного гумцентру.
Коляда каже, зараз волонтери мають лише страхування, яке родина може отримати у випадку загибелі або отримання першої групи інвалідності.
"Сім'я може отримати 300 тисяч гривень. Або, якщо інші поранення, пошкодження або нещасні випадки, то відповідно до обсягу поранення отримують компенсацію. Для мене важлива не кількість застрахованих волонтерів, для мене важлива кількість компенсованих випадків. У нас на зараз 97% успішних компенсованих випадків. Це дуже важливо", — сказав Євген Коляда.
Кожен волонтер для нас, для мене — це, перш за все, сім'я. Це рідні, які мені дзвонять, і ми з ними підтримуємо зв'язок. Зараз вони мені дзвонять з одного питання — коли буде компенсація їхнім сім'ям?
Чоловік, якого евакуювали, у Координаційному гуманітарному центрі. Суспільне Харків/Вікторія Якименко
Ще одна проблема, з якою стикаються у Координаційному гуманітарному центрі — це бронювання волонтерів, каже Коляда.
"Ми маємо бронювання, але не всім організаціям будуть погоджувати бронювання більше ніж 50%. Для нас критично мати більший відсоток бронювання, бо у нас заброньовані саме ті люди, які працюють на евакуаціях, у прифронті, сапери, тому що ми є операторами протимінної діяльності — тобто всі ці польові, дуже критичні категорії, у які інвестовано дуже багато ресурсів, які мають унікальну експертизу", — зазначив голова гуманітарного центру.
Дуже складно знайти людину з ринку, яка просто прийде і почне займатися евакуацією. Ми не у 2022 році. Для того щоб зараз людина почала займатися евакуацією, треба пройти низку різноманітних тренінгів — це не тільки з домедичної допомоги: там розписано понад 100 годин тренінгів, які треба пройти, плюс навчання, злагодження і співпраця в роботі з органами місцевого самоврядування, цивільним і військовим співробітництвом. Це час. Люди, які зараз працюють, — це великий золотий ресурс для країни і для громадянського суспільства.
Чоловік з собакою, якого евакуювали волонтери, Харків. Суспільне Харків/Вікторія Якименко
Відкриття національної Алеї слави у Києві
У пам’ять про загиблих волонтерів Координаційний центр планує відкрити національну Алею слави у Києві, говорить Коляда. За його словами, проєкт ще у розробці, але відкрити її планують вже цього року.
"Хочемо зробити це (відкрити Алею слави, — ред.), щоб була тепла погода, і щоб ми змогли зібратися і поговорити, віддати шану. Амбітне бажання — зробити це на День Незалежності. Дуже хочеться це зробити саме в цю дату", — сказав Коляда.
Тема волонтерів і їхній внесок у цю війну, у допомогу людям, є критично важливою. І критично важливо, щоб цей сектор не був забутий ніколи.
