За інформацією: Суспільне Харків.
Очільник Шевченківської громади Сергій Старіков. Суспільне Харків/Валерія Ємець
"Окремі населені пункти — їх сім — вже входять в зону обов'язкової евакуації й відстань від них до лінії розмежування — 10-15 км. Тому там є небезпека для людей. Останнім часом обстріли почастішали. Перед цим, зазвичай, завдавалися поодинокі удари ракетами — навіть прилітали сюди "Іскандери" касетного типу, люди гинули. А зараз удари комбіновані", — говорить Старіков.
Зруйнована крамниця на ринку у Шевченковому, Харківська область, вересень 2025 року. Суспільне Харків/Валерія ЄмецьЗвичайно, я переживаю так, як і інші мешканці. Мене лякає. Лякають обстріли, лякає небезпека. Я проживаю недалеко від об'єкта, який нещодавно був атакований "Шахедами" — за 300 метрів. Бажання виїхати є, але я не можу покинути громаду, покинути людей. Тому що вони орієнтуються на роботу адміністрації, на мою роботу, і вважаю, поки тут на місці всі служби, все працює, тут можна перебувати.
Стінопис у Шевченковому, Харківська області, вересень 2025 року. Суспільне Харків/Валерія Ємець
Знищений Будинок культури
Завідувачка сектору культури Шевченківської селищної ради Тамара Талалаєнко розказує, що Будинок культури, від якого нині лишилися руїни, у 2022 році слугував укриттям.
Завідувачка сектору культури Шевченківської селищної ради Тамара Талалаєнко. Суспільне Харків/Валерія Ємець
"Тут розташовувалися п'ять закладів культури: публічна бібліотека, бібліотека для дітей, дитяча музична школа, краєзнавчий музей, спортивний зал і боксерський зал. У 2022 році наші працівники тут були лише для того, щоб забезпечити сховок для нашого населення. У нас було єдине повноцінне сховище, таке, де можна було прихистити більше сотні людей. І наші працівники працювали тоді цілодобово: забезпечували питну воду, постійно приймали людей, забезпечували їхнє життя", — говорить Талалаєнко.
Будинок культури у Шевченковому, Харківська область, вересень 2025 року. Суспільне Харків/Валерія Ємець
Будинок культури у Шевченковому, Харківська область, вересень 2025 року. Суспільне Харків/Валерія Ємець
Будинок культури у Шевченковому, Харківська область, вересень 2025 року. Суспільне Харків/Валерія Ємець
Нині, за її словами, зруйновано 80% будівлі. Росіяни завдавали ударів двічі: у 2022 році — ракетами, цьогоріч, у серпні, — "Шахедами".
Будинок культури у Шевченковому, Харківська область, вересень 2025 року. Суспільне Харків/Валерія Ємець
Будинок культури у Шевченковому, Харківська область, вересень 2025 року. Суспільне Харків/Валерія Ємець
"Знищено дитячу музичну школу, кафе тут було "Журавка", і спортивну залу, де був розміщений боксерський зал. Було знищено наш основний корпус, де розташовувалася сцена, було пробито над сценою, був пробитий дах над центральним входом. Після першого влучання ми сподівалися, що ще якось уціліє ця сторона, але зараз… Що таке пробитий дах? Невеликі дощі — і все з другого поверху вже на першому. А попереду у нас холоди, зима, буде рвати стіни", — каже завідувачка сектору культури селищної ради.
Будинок культури у Шевченковому, Харківська область, вересень 2025 року. Суспільне Харків/Валерія Ємець
"Не можна говорити, що ми звикли — ми адаптувалися"
Очільник громади Сергій Старіков зазначає, що останнім часом ціллю РФ в основному є об'єкти соціальної структури — це заклади освіти, заклади культури. З 11 шкіл у Шевченківській громаді неушкодженими залишилися дві.
Ліцей у Шевченковому до влучань, Харківська область. Фото надала Тетяна Шмігельська
Ліцей у Шевченковому після російських ударів, Харківська область, вересень 2025 року. Суспільне Харків/Валерія Ємець
Найбільший же ліцей громади росіяни розбили у листопаді 2022, розповідає його директорка Тетяна Шмігельська. Тоді ракети зруйнували старший корпус.
Директорка ліцею Тетяна Шмігельська. Суспільне Харків/Валерія Ємець
"Наскільки я розумію, відновити його фактично неможливо. За результатами експертизи, його потрібно тільки розбирати повністю. До війни у нас навчалося 537 учнів, функціонували класи з першого по одинадцятий і ми мали надзвичайно потужну матеріально-технічну базу. Дякуючи вчительці української мови, було облаштовано народознавчу світлицю, там були зібрані унікальні експонати: вишиванки, килими, рушники, була стилізована українська піч, колиска, ліжка", — говорить директорка.
Народознавча світлиця у ліцеї до руйнувань. Фото надала Тетяна ШмігельськаЦе страшно, боляче, це жаль за тим, скільки зроблено, скільки вкладено — і це буквально за декілька секунд зруйновано. Відчай навіть якийсь своєрідний. На сьогодні — не можна говорити, що ми звикли — ми адаптувалися до цієї ситуації. Коли приходиш на роботу і кожного дня бачиш це зруйноване приміщення, воно вже не так болісно сприймається, як у перші дні, коли ми приходили до зруйнованої школи. Але ми тримаємося.
Ліцей у Шевченковому після російських ударів, Харківська область, вересень 2025 року. Суспільне Харків/Валерія Ємець
Ліцей у Шевченковому після російських ударів, Харківська область, вересень 2025 року. Суспільне Харків/Валерія Ємець
Ліцей у Шевченковому після російських ударів, Харківська область, вересень 2025 року. Суспільне Харків/Валерія Ємець
Нині діти навчаються онлайн, а для надолуження знань у громаді для школярів працюють підземні освітні простори.
Ліцей у Шевченковому після російських ударів, Харківська область, вересень 2025 року. Суспільне Харків/Валерія Ємець
"Життя вже ніколи не буде таким, як було"
Місцева жителька Анжела Менчарова розповідає, що обстріли Куп'янська та громади чує щодня.
Анжела Менчарова. Суспільне Харків/Валерія Ємець
"Все одно не хочеться виїжджати з дому. Ми були з дітьми у Словаччині, волонтери нас возили на відпочинок на два тижні. Там дуже гарно, але вдома краще. Життя вже ніколи не буде таким, як було. Можливо, буде краще після закінчення, але психологічно дуже важко буде переналаштуватися", — говорить Анжела.
Двоє дітей: дівчинці два роки, хлопчику — шість. Вони, мабуть, звикли. Ми стараємося обігрувати це в ігровій формі, не реагувати різко, щоб у них не було стресу. Син пішов у перший клас онлайн. Буває інколи таке, що або у вчителів пропадає світло. У садочок також онлайн ходили. Або у нас працює укриття — дитячі заняття від міжнародного фонду. Вони зробили укриття і там розвивальні заняття для дітей.
Ринок у Шевченковому, Харківська область, вересень 2025 року. Суспільне Харків/Валерія Ємець
Житель Аркадівки — села за 15 кілометрів від Шевченкового — Сергій Меланєв привозить до центру громади домашні продукти.
Сергій Меланєв. Суспільне Харків/Валерія Ємець
"Із села приїжджаємо [на базар] на сьому ранку. Люди чекають на нас: товар, молочка, сир — все свіженьке. Люди куштують, і у нас є клієнтура. Людей поменшало після деяких влучань, які тут трапилися. Багато "прильотів" було дуже поруч, Шевченкове дуже постраждало. Коли у нас пройшла деокупація, люди почали вертатися, надія повернулася, всі оптимістично почали на це дивитися. Люди були, а потім якось воно… Фронт все ближче, все ж на вухах у людей. Раніше не було чутно [Куп’янськ], а зараз чути й дуже добре", — говорить Меланєв.
Держимо худобу: у нас чотири голови корів, телята. Не знаємо, що з ними робити, якщо щось трапиться. Поки тримаємося, ми оптимістично дивимося на це. Думаю, Європа все-таки нас не покине.
Жителька Шевченкового Олена Челомбітько каже, що "триматися" людям допомагає робота.
Олена Челомбітько. Суспільне Харків/Валерія Ємець
"Я на вулицю [під час обстрілів] не виходжу, розумієте? Куди виходити? Це ж просто жах. Розумієте, якби не трималися, якби не займалися роботою, можна було зійти з розуму. У нас людей поменшало. Йдеш по селищу і страшно, тому що в основному одні пенсіонери", — каже Олена.
Дійсно, якесь нашестя, коли дрони тут літають. Раніше вони пролетіли повз, ми не так боялися. А зараз, коли пишуть: "Один на Шевченкове" — їх прилітає п'ять. Пишуть про чотири, а їх пролетіло 13, розумієте?
Ринок у Шевченковому, Харківська область, вересень 2025 року. Суспільне Харків/Валерія Ємець
За словами начальника місцевої адміністрації Старікова, у Шевченківській громаді нині залишається 1,5 тисячі дітей та 9 тисяч дорослих — це удвічі менше, ніж було до повномасштабної війни.
