За інформацією: Суспільне Харків.
Секретар Лозівської міськради Юрій Кушнір. Суспільне Харків/Єлизавета Пшенична
Атака РФ на об’єкт інфраструктури у Лозівській громаді, 4 вересня 2025 року. Сергій Зеленський
Лозова у грудні 2025 року. Суспільне Харків/Єлизавета Пшенична
Людей закликаємо мати мінімальний запас води, мати зарядні пристрої: повербанки, у кого є можливості — Ecoflow, мати генератори. Щоб люди могли у критичній ситуації забезпечити себе всім необхідним на випадок тривалих блекаутів.
З 1 вересня Лозівська громада планувала частково відновити офлайн-навчання у школах, проте через погіршення безпекової ситуації усі школярі залишилися на дистанційці, розповів секретар Лозівської міської ради Юрій Кушнір.
"Ще влітку, після того, як постраждали деякі заклади освіти, це вже було під великим знаком питання, а після того, як почастішали обстріли, вже мови про комбінований формат — як мінімум у першому півріччі навчального року — не йдеться. Збільшили кількість годин онлайн для дітей, такий формат як мінімум до першого січня буде утримуватися, а далі будемо бачити по ситуації й готовності укриттів", — сказав Кушнір.
Наслідки удару по ліцею у Лозовій, Харківська область, 19 червня 2025 року. Сергій Зеленський/Facebook
Що розповідають місцеві жителі про російські атаки на Лозову
Олександра Власюк живе неподалік залізничного вокзалу в Лозовій. Жінка каже, російські військові завдавали точкових ударів по Лозовій з початку повномасштабної війни, але серпнева атака стала наймасштабнішою.
"Було страшно, ніхто не знав, що робити, усі повиходили на вулицю. Сусіди налякані, собака у мене була налякана, не знали як тварин рятувати. У нас укриттів майже немає, найближче укриття у нас дуже далеко, це хвилин п'ять-сім треба йти. На вулицю повиходили в підвал спускатися, але толку від того підвалу, якщо прилетить у будинок, підвал не врятує", — розповіла жителька Лозової.
З серпня як почалися масовані обстріли, ми навіть засікали, що кожного місяця — четверте серпня, з четвертого на пʼяте вересня, і пʼятого жовтня. Тобто, три місяці поспіль у нас були такі масовані обстріли. Зараз вже, здається, звикли, але все одно страшно, неочікувано, кожне влучання дуже сильно впливає на нервову систему.
Жителька Лозової Олександра Власюк. Суспільне Харків/Єлизавета Пшенична
Наслідки масованої атаки російських дронів по Лозовій, 5 серпня 2025 року. Суспільне Харків/Вікторія Якименко
Галина Панченко торгує на ринку у Лозовій. Розповідає, як тільки почалися масовані обстріли, збільшилися попит і ціни на павербанки та ліхтарики.
"Був ажіотаж: брали ліхтарі, павербанки, і діоди брали маленькі, люди самі робили ліхтарі. А зараз вже стало спокійніше, мабуть, усі хто хотів — купили, й ажіотажу немає. І ціни стали нормальними, бо були завищені у наших постачальників. Я бачу по своїй роботі — людей стало на ринку менше. Люди виїжджають в основному за кордон, дуже мало на західну Україну", — розказала продавчиня.
Ми не очікували, що буде так сильно і так гучно. Бо все одно нас влучання турбували, були, але щоб так масово, ми не очікували.
Жителька Лозової Галина Панченко. Суспільне Харків/Єлизавета Пшенична
Жителі Лозівської громади на Харківщині в пункті незламності, 11 листопада 2025 року. Сергій Зеленський
Відкриття транзитного центру для переселенців у Лозовій
У серпні, майже одночасно з початком системних ударів по громаді, у Лозовій запрацював транзитний центр для евакуйованих із Донеччини.
Зараз до пункту, в основному, привозять людей з Костянтинівської та Дружківської громад Донеччини — у середньому 70-100 людей на добу, розповів представник Координаційного гуманітарного центру Дмитро Щербина. Загалом з серпня місяця у транзитному пункті надали допомогу близько 15 тисячам людей.
"Раніше ця цифра була більше і сягала приблизно до 150 людей в день. Сьогоднішніми темпами евакуації ми можемо забезпечити перебування евакуйованих осіб у транзитному центрі не більше ніж три доби. Далі вже розвозимо на поселення", — розказав Щербина.
Представник Координаційного гуманітарного центру Дмитро Щербина. Суспільне Харків/Єлизавета Пшенична
Транзитний центр у Лозовій, куди привозять евакуйованих з Донеччини. Суспільне Харків/Єлизавета Пшенична
За його словами, центру одразу довелося адаптуватися до загроз обстрілів та блекаутів.
"Щодо можливих вимкнень електромереж — центр готовий, є запаси палива, є дизель, генератори, є обігрівачі, які будуть забезпечувати накопичення тепла, де люди перебувають. Ми зі свого боку робимо максимально короткий шлях перебування людей у цьому центрі — від дати реєстрації, наприклад, сьогодні, і вже в цей день ми відправляємо людей до місць тимчасового перебування", — сказав представник Координаційного гуманітарного центру.
