Новини Харкова

У Харкові запрацювала перша лабораторія протезів на базі держклініки на сході України, яка адаптує до життя з ампутацією

За інформацією: Суспільне Харків.

Керівниця центру реабілітації університетської клініки Олена Марковська. Суспільне Харків/Лариса Говина

Ідея створити лабораторію з’явилася після початку повномасштабного вторгнення — із фінансуванням допоміг Міжнародний комітет Червоного Хреста. З липня 2024 року, поки тривав ремонт у реабілітаційному відділенні, медики працювали у мобільних будиночках.

З моменту початку роботи мобільних будиночків запротезовано більш як 20 пацієнтів. Це пацієнти не тільки Харківської області.

Перша лабораторія протезування на сході України, яка адаптує до життя з ампутацією, запрацювала у Харкові. Суспільне Харків

"Цей комплекс послуг важливий насамперед тому, що багато людей, які мають ампутації, які мають проблеми із рухливістю, вони перебувають тут, дуже близько до бойових дій, тоді як більшість реабілітаційних послуг зосереджені в інших частинах країни. Тому важливо мати також повний комплекс реабілітаційних послуг тут, щоб люди могли отримувати ці послуги у їхньому місті, регіоні, щоб це було для них доступно", — говорить керівник групи відділу фізичної реабілітації Оскар Бермудес.

Керівник групи відділу фізичної реабілітації Оскар Бермудес. Суспільне Харків

"Це дуже важливо. Нас навіть тут й одягли"

Протез у реабілітаційному відділенні нині опановує Григорій Степюк. Розповідає, тяжке осколкове поранення дістав у Вовчанських Хуторах — це прикордонне село під Вовчанськом на півночі Харківщини.

"І медичну, і реабілітаційну — ось зараз реабілітацію проходжу. Зробили, дякую, іноземні спеціалісти, й наші робили протез. Це вже другий", — каже Григорій Степюк.

Григорій Степюк із дружиною Людмилою Моргуновою. Суспільне Харків/Лариса Говина

Поряд із Григорієм — його дружина Людмила. Вона стежить, щоб чоловік ходив не менш як годину на день.

"Нам треба навчитися ходити із цим протезом, а тоді будуть робити більш постійний. Коліно буде згинатися", — розповідає Людмила Моргунова.

Це дуже важливо. Особливо, для таких простих людей, як ми, бо ми приїхали сюди без нічого. Нас навіть тут й одягли.

Григорій Степюк опановує протез. Суспільне Харків/Лариса Говина

Жінка розповідає, до лікарні поранений потрапив за день після поранення, 30 травня 2025 року.

Я як побачила… Якраз їздила в сусіднє село по ліки й що-небудь купити ж поїсти, бо у нас же ж там немає нічого. Йду — дивлюся, що його калоша, його відро. Думаю, що таке. Тут біжить сусідка й каже: "Григорія поранило".

"Там були постійні обстріли й машина не могла нас забрати вчасно. Ми добиралися на мотоблоці. Жінка за кермом. До Білого Колодязя нас довезли. Там вже військові до Гонтарівки. З Гонтарівки поліція довезла до Старого Салтова. А від Старого Салтова вже везла "швидка допомога", — згадує Людмила Моргунова.

"Ми хочемо підготувати пацієнта як фізично, так і емоційно перед тим, як почнемо процес виготовлення протеза"

Крім комплексної допомоги пацієнтам, лабораторія стане практичною базою для підготовки протезистів, яких нині в Україні бракує — їх з 2024 року почали готувати у харківському медуніверситеті, каже керівниця реабілітаційного центру Олена Марковська.

Ми все ж таки сподіваємося, що з наступного року долучаться наші спеціалісти, які закінчують освітню програму. І ось саме тоді, я думаю, що у два, а то й в три рази ми зможемо більше надавати допомогу у первинному протезуванні.

Рікарду Жорж Тейшейра Фернандеш із одним з апаратів кліінки протезування. Суспільне Харків/Лариса Говина

Студент медичного університету Дмитро Ківшар працює в лабораторії фізичним терапевтом та вчиться на протезиста. Каже, обрав цю спеціальність, коли побачив, що кількість людей з ампутаціями зростає.

"Одразу отримую фідбек. Тобто коли ми видаємо якийсь виріб, протез людині, одразу бачимо емоції, реакцію людини, коли людина, наприклад, стає на ноги", — розказав Дмитро Ківшар.

Дмитро Ківшар. Суспільне Харків/Лариса Говина

Досвідом зі студентами діляться спеціалісти з-за кордону. Серед них — фахівець із протезування та ортезування Рікарду Жорж Тейшейра Фернандеш.

Рікарду говорить, приїхав до Харкова два місяці тому. Він має досвід роботи із людьми, які втратили кінцівки у Сирії, Йорданії та інших країнах.

"Ми хочемо підготувати пацієнта як фізично, так і емоційно перед тим, як почнемо процес виготовлення протеза", — каже керівник відділу фізичної реабілітації Рікарду Жорж Тейшейра Фернандеш.

Shares: