За інформацією: Суспільне Харків.
Мати загиблого військового Лариса Ковалевська тримає у руках портрет сина Антона Луцишина. Суспільне Харків/Валерія Ємець
"Він хотів в тероборону, щоб його записали, але не взяли. Став тільки волонтером, але не заспокоювався. Знайшов повідомлення, що набирають на навчання у тероборону. Він їм написав чесно: "Я ніде не служив. Візьмете такого чи ні?". Вони просто йому дали адресу. Після навчання їх кидали під Балаклію. Хоча я про це дізналася тільки через рік. А через два дізналася, що вони зі 127-ю (бригадою — ред.) виходили на кордон державний. В основному потім тримали район Руської Лозової", — каже Лариса.
Мати загиблого військового Антона Луцишина Лариса Ковалевська тримає у руках фото себе та сина. Суспільне Харків/Валерія Ємець
Антон Лучишин загинув поблизу Питомника внаслідок артобстрілу у липні 2022, йому було 24 роки.
"Загибель члена родини… Але те, що ми його мрію вирішили втілити — потім ця мрія витягла всю родину із того важкого стану, у якому ми були перший рік війни", — говорить тітка бійця Валентина Астап’єва.
Тітка Антона Луцишина Валентина Астап’єва. Суспільне Харків/Валерія Ємець
Мати захисника Лариса розповідає, що назвала чайну на честь сина: у війську він мав позивний "Джоконда". Так само називався і його улюблений чай.
Улюблений чай полеглого Антона Луцишина “Джоконда”. Суспільне Харків/Валерія Ємець
"Коли у них були стрільби, треба було намалювати коло. Він каже: "Я можу". Намалював гарно, і кажуть: "Ну, Джоконда!", — пояснює позивний племінника його тітка Валентина.
Чайна “Джоконда” у Харкові. Суспільне Харків/Валерія Ємець
Трав'яні чаї Лариса збирає з десяток років. Відкриттю родинної чайної завадила повномасштабна війна. Повернутися до відкриття закладу змогли тільки у 2023 році.
Чаї у закладі “Джоконда”. Суспільне Харків/Валерія Ємець
"Коли ми зрозуміли, побачили, що з'явилися люди, з'явилися машини на вулицях — тобто Харків почав оживати — можна втілювати цю ідею. Нам дуже сподобалося місце розташування, тому що це історичний центр, дуже тихенький. Приміщення було після влучань у дуже розбитому стані", — каже тітка полеглого воїна.
Лариса Ковалевська та Валентина Астап’єва. Суспільне Харків/Валерія Ємець
Щоб зробити ремонт та закупити обладнання, родина подалася на грант. Частину грошей зібрали родичі Антона, на чайну мати спрямувала й компенсацію за його загибель.
Чайна “Джоконда” у Харкові. Суспільне Харків/Валерія Ємець
"Мені легше. Тому виходить, і чайна — це втілення його мрій і його підтримка. І, власне, якась пам'ять про нього. Він любив мінімалізм, щоб так по-домашньому було, щоб не дуже нагромаджене таке все. Це його вибір. Він не хотів висуватись. Тому якщо йти за Антоном, то про це кричати не можна. Він хотів пригощати запашними чаями, смачною кавою, домашніми смаколиками. Пам'ятаючи про такі мрії, рідні та друзі заснували цей заклад", — розказує Лариса Ковалевська.
Відвідувач у чайній “Джоконда”. Суспільне Харків/Валерія Ємець
Читати ще
Читати ще
“Це — знамениті харківські бювети”. Ветеран з Харкова після поранення відновив виробництво фонтанчиків для очищення води
Читати ще
Повернулася з-за кордону і будує бізнес у деокупованій Малій Рогані на Харківщині: історія Ольги Бакутяк
Читати ще
Відновили майстерню, щоб виконати обіцянку побратиму — створити вітрину для нагород: історія бізнесу з Харкова
Читати ще
Власна справа втримала художницю від еміграції: історія майстрині з петриківського розпису з Харківщини
Читати ще
Сири з трюфелем і вином у прифронтовому селі: як на півночі Харківщини в умовах обстрілів і браку людей працює ферма
