За інформацією: Суспільне Харків.
Ельвіра Сеідова-Богословська і Роман Кривко. БО “Координаційний гуманітарний центр”
Хто проводить і хто фінансує моніторинг рівня безбар'єрності
Про наявність проблематики знали давно і розуміли, що рано чи пізно доведеться проводити моніторинг, говорить Ельвіра Сеідова-Богословська. Каже, відповідне рішення з'явилося після старту проєкту "Зміцнення громад та підвищення стійкості вразливих груп населення по всій Україні", який фінансує громадська організація Help — Hilfe zur Selbsthilfe в Україні.
Реалізує моніторинг інфраструктурних об'єктів Харкова благодійна організація "Координаційний гуманітарний центр" у співпраці з департаментом інклюзивної доступності та безбарʼєрного середовища.
"Коли департамент інклюзивної доступності та безбар'єрного середовища звернувся з пропозицією співпраці в цьому напрямку, то ми розуміли, що воно нам відгукується, і саме в напрямку діяльності проєкту воно відгукується дуже сильно. Ми написали пропозицію нашому донору (ГО Help — Hilfe zur Selbsthilfe), і ми щиро вдячні за те, що вони це підтримали, бо саме завдячуючи їхньому фінансуванню, ми маємо можливість це робити", — розповідає Ельвіра Сеідова-Богословська.
Фахівці "Координаційного гуманітарного центру" були найняті на роботу. Вони зараз виконують поставлені задачі, для них закупили необхідне обладнання. Це сім співробітників: керівник команди моніторингу та шість підлеглих. Це люди з профільною освітою, досвідом роботи у сфері будівництва, архітектури, і саме вони проводять цю роботу, бо вона має бути зроблена фахівцями.
Фахівці БО “Координаційний гуманітарний центр” проводять моніторинг рівня безбар’єрності в Харкові. БО “Координаційний гуманітарний центр”
Які об'єкти інфраструктури Харкова підлягають моніторингу рівня безбар'єрності
Моніторинг проводиться на 100 об'єктах міської інфраструктури, розповідає проєктна менеджерка. Каже, деталізовано вивчають всі аспекти від вхідної групи до маркувань — все, що входить до оновлених державних будівельних норм та Національної стратегії безбар'єрності.
"Перше, на що ми звертаємо увагу, — це фізична архітектурна безбар'єрність, тобто вхідна група та доступ до будівлі. Починається все з зупинки транспорту, бо ми розуміємо, що, якщо людина не може дістатися до цієї будівлі, то все, що там знаходиться всередині, вже не має сенсу", — говорить Ельвіра Сеідова-Богословська.
Починаючи від транспорту, зупинки, далі йде вхідна група, облаштування пандусів, ліфтів, підйомників, пройоми дверні — має бути певна відстань. В ідеалі має бути пониження бордюру або накат, щоб людина мала змогу на кріслі колісному вийти з транспорту, спуститися з цієї зупинки, перейти через дорогу, якщо це треба, і потрапити в будівлю.
Проведення моніторингу рівня безбар’єрності у лікарні в Харкові. БО “Координаційний гуманітарний центр”
За словами проєктної менеджерки, моніторинг сфокусований переважно на тих об'єктах, які надають державні послуги: лікарні, ЦНАПи, автостанції.
"Коли ми підходимо до будівлі, ми досліджуємо, чи є пандус, який нахил у пандуса. Бо є момент того, що пандуси були встановлені до оновлення законодавства, і раніше це було рекомендовано, а зараз вже обов'язково має бути дотримано. Розширили перелік необхідного для того, щоб кожна людина абсолютно безбар'єрно могла потрапити в те чи інше приміщення", — розповідає Ельвіра Сеідова-Богословська.
В транспорті має бути заниження підлоги або якісь відкидні пандуси. Це має бути, і це є великою проблемою, бо, якщо ми беремо трамваї, ми розуміємо, що це майже неможливо.
Фахівці БО “Координаційний гуманітарний центр” проводять моніторинг рівня безбар’єрності в Харкові. БО “Координаційний гуманітарний центр”
Роботу почали у вересні, говорить представниця громадської організації. Каже, точних прогнозів щодо терміну завершення поки що дати не може, все залежить від фінансування.
"Сподіваємося, що 100 об'єктів ми завершимо до кінця листопада, робота триває. Ми бачимо дуже багато невідповідностей. Роботи буде дуже багато, бо у зв'язку з оновленням законодавства те, що було раніше рекомендовано, зараз є обов'язковим. Те, що з нуля зараз зводиться, воно обов'язково має відповідати всім нормам, те, що було зроблене раніше, воно має бути модифіковане", — говорить Ельвіра Сеідова-Богословська.
Які проблеми вже виявили під час проведення моніторингу
На сьогодні вже перевірили 25 об'єктів зі 100 запланованих, готують звітність, розповідає представниця "Координаційного гуманітарного центру". Каже, попередні висновки можна вважати задовільними, але є проблеми, які потрібно усунути.
"Медичні заклади мають більш жорсткі вимоги, вони завжди їх мали, тому в медзакладах більш-менш ситуація унормована, адмінбудівлі, ЦНАПи також оновлені. По висновках є будівля, в якій є пандус, індивідуальний кут нахилу, але немає маркування, не вистачає табличок. Сказати, що все погано, я не можу, але треба буде доробляти. Я, як людина з інвалідністю, можу сказати задовільно, але з натяжкою. Є над чим працювати, і роботи буде багато", — говорить проєктна менеджерка.
Фахівці БО “Координаційний гуманітарний центр” проводять моніторинг рівня безбар’єрності в Харкові. БО “Координаційний гуманітарний центр”
За її словами, після перевірки четвертої частини запланованих об'єктів найбільше невідповідностей знайшли на автостанціях.
"Нахили пандусів, маркування, дублювання для людей з порушеннями зору та слуху — все це вимагає додаткового фінансування, і тому це не завжди виконується. Коли буде проведено повністю весь моніторинг, ми зробимо свою внутрішню аналітику, ми надамо висновки цих моніторингів і в адміністрації, і в департамент, і вже далі зможемо це питання вирішувати для того, щоб стан поліпшився", — каже Ельвіра Сеідова-Богословська.
Про мапу безбар'єрності
За результатами проведеного моніторингу буде заповнена мапа безбар'єрності, говорить проєктна менеджерка. Каже, з її допомогою кожна людина зможе скласти собі маршрут, як краще дістатися потрібного місця.
"Зараз ми надамо усі результати, коли проведемо весь моніторинг. Ми розуміємо, що мапа буде виглядати, можливо, не дуже презентабельно, бо є над чим працювати. Але кожна людина зможе знати, які перепони є на її шляху, щоб уникнути їх", — каже Сеідова-Богословська.
Кожна людина зможе без сторонньої допомоги дістатися до будь-якої будівлі, до будь-якого адміністративного центру з надання послуг, парку, до будь-чого.
За словами представниці громадської організації, Мапа безбар'єрності буде оприлюднена на сайті Департаменту міської ради.
Чому важливо зробити Харків безбар'єрним
Нині моніторингу підлягають лише об'єкти міської інфраструктури, спеціалізовані на наданні послуг населенню, говорить Ельвіра Сеідова-Богословська. Каже, надалі планують розширити перелік об'єктів.
"Кожна людина стикається з тим, що їй треба оформити довідки, переоформити документи, або звернутися за наданням пенсії, тобто ми вибрали такі критичні об'єкти для всіх містян. Надалі, можливо, буде фінансування і ми зможемо масштабувати цей проєкт на всі об'єкти, і не тільки на об'єкти державної міської інфраструктури, а й на приватний сектор", — говорить проєктна менеджерка.
Ельвіра Сеідова-Богословська і Роман Кривко. БО “Координаційний гуманітарний центр”
"Я є людиною з інвалідністю, і свого часу мені треба було потрапити з одного району Харкова в інший. І саме на розуміння, як прокласти той маршрут, щоб я могла впоратись сама, доводилося витрачати кошти на таксі, щоб дістатися з точки А в точку Б, але ми ж розуміємо, що, якщо це людина з інвалідністю, якщо вона отримує мінімальну соціальну допомогу по інвалідності, у неї немає цих коштів", — каже Ельвіра Сеідова-Богословська.
Також я стикалася з тим, що немає, наприклад, треба піднятися на другий поверх, ліфта немає, пандуса немає, підйомника немає, і ти йдеш по сходинках, а твій стан здоров'я не дозволяє піднятися. І тоді вже хтось з родини має взяти на себе цю допомогу, щоб підтримати тебе і допомогти тобі піднятися.
Проєктна менеджерка БО "Координаційний гуманітарний центр" каже, що хотіла б у майбутньому масштабувати цей проєкт і робити його не тільки в Харкові, а й в області, і включити у нього всі можливі об'єкти інфраструктури, але це, за її словами, вимагає додаткового часу та фінансування.
"Коли ми кажемо про маломобільних — це не тільки люди з інвалідністю або людина на кріслі колісному. Це людина на милицях, кожен з нас може зламати ногу й опинитися у цьому стані. Це жінка з дитячим візком або чоловік. Ми розуміємо, що проїхати з дитячим візочком, коли там бордюри, коли там перепони, дуже важко. І не кожен має той стан фізичного здоров'я, коли може підняти й перенести. Все це для всіх людей", — говорить Ельвіра Сеідова-Богословська.
У європейських країнах це все зроблено. Людина з інвалідністю не є заточеною у своїй квартирі. Вона має змогу вийти, прогулятися, відвідати будь-які установи, тобто людина живе повним життям і ми маємо прагнути до цього.
