За інформацією: Суспільне Харків.
Тетяна Гаркавчук. Суспільне Харків/Вікторія Якименко
"Оскільки він захищає Куп’янський напрямок, його вдома немає, і я кожен місяць їздила по лікарнях. Спочатку по лікарнях, потім до чоловіка. Рік ми намагалися це вирішити самі. Потім ми звернулися до приватних клінік. Ми були й у Рівному, і в Хмельницькому, і в Харкові ми лікувалися два роки від безплідності", — згадує Тетяна.
Нам ЕКЗЕкстракорпоральне запліднення — метод лікування безпліддя, при якому запліднення яйцеклітини сперматозоїдом відбувається поза організмом жінки, в лабораторних умовах. Потім ембріон переносять у матку для подальшого розвитку вагітності. не рекомендували. Ніхто не брався. Намагалися надати безліч ліків, які не допомагали.
"Я поїхала до чоловіка у Куп’янськ, й два роки я кожен день йому давала ліки. Кожен день трималась там. Всі дзвонили, кажуть: “Чого ти там сидиш? Нащо воно тобі все треба?” Це дуже важко. Коли кожен тиждень ти робиш тести, коли ти бачиш, що там відбувається, намагаєшся завагітніти й поїхати", — говорить жінка.
Тетяна Гаркавчук. Суспільне Харків/Вікторія Якименко
"Я почала спілкуватися з військовими. Багато військових, лікарів, медиків — харків'яни. Вони порекомендували нам зробити чисто випадково зробити інсемінацію. Я вибила чоловіка у підполковника. Притягла його сюди, в лікарню. Приїхали сюди. Вона дивиться всі аналізи. Каже: “У вас всі показники на ЕКЗ”. Ми ЕКЗ взагалі не планували", — каже пацієнтка Харківського центру акушерства й репродуктології.
Тетяна Гаркавчук. Суспільне Харків/Вікторія Якименко
"Знайшли у мене поліп, який за три роки ніхто ніде не бачив. Відразу призначили операцію. Мені видалили два поліпи. Я залишилась в лікарні. І за тиждень ми подали документи на ЕКЗ. Всі кажуть: "Може, ви вже самі". Я кажу: "Я вже не хочу чекати. Хочу побачити ці дві смужки — і все". Ми потрапили на цю безплатну програму, завдяки Наталії Геннадіївні (Ганжі — ред.)", — розповідає Тетяна.
Нині Тетяна Гаркавчук чекає первістка.
"У нас вийшло взагалі все з першого разу. Я думаю: все, зараз я їду, робимо процедури, робимо підсаджування — і я їду додому, в Куп’янськ, до чоловіка. Будемо чекати ХГЛгормон, який виробляється плацентою під час вагітності, і його рівень в крові використовується для діагностики вагітності та контролю її перебігу. Вони кажуть: “Ми вас нікуди не відпускаємо. У вас там буде стрес. Залишаємо тут”. Чоловік за моєю спиною винайняв квартиру, вивіз наші речі з Куп’янська. І я вже тут, у Харкові", — каже Тетяна.
Чоловік сказав, поки не народжу, звідси не відпустить. Дуже вдячна. За три місяці я вже тут, як з рідними. Ставлення настільки тепле.
Тетяна Гаркавчук . Суспільне Харків/Вікторія Якименко
"Звертайтеся до нас!": як у Харкові діє безплатна програма для лікування безпліддя
У липні 2024 року Центр у Харкові став одним з двох державних медичних закладів, які уклали договір з Національною службою здоров’я за пакетами, що стосуються лікування безпліддя за допомогою репродуктивних технологій та зберігання репродуктивних клітин військовослужбовців. Ці послуги пацієнтам надають безоплатно, говорить Наталія Ганжа.
Фотографії дітей у харківському Центрі акушерства, гінекології та репродуктології. Суспільне Харків/Вікторія Якименко
"Прикро, що мало розголосу надається тому, що люди можуть використати свій шанс за державний кошт. Багато до нас приходять, на жаль, запізно. Я б хотіла звернутися до наших потенційних пацієнтів: звертайтеся до нас. Не обов’язково це має бути ЕКЗ. Можливо, причина буде в чомусь іншому. Ми виконуємо безліч гінекологічних операцій, в тому числі направлених на відновлення репродуктивного здоров’я. Але, якщо більш як один рік ви живете регулярним статевим життям — і не вагітнієте, звертайтеся. Не обов’язково звертатись кудись, брати направлення. Можете звертатись відразу до нас", — говорить Наталія Ганжа.
На жаль, навіть наші колеги — акушери-гінекологи або не знають, або спеціально скеровують пацієнтів в приватні клініки, хоча програма є, вона функціонує. Прекрасні результати ми отримуємо.
Наталія Ганжа, медична директорка державного некомерційного підприємства “Український медичний центр акушерства, гінекології та репродуктології МОЗ України”. Суспільне Харків/Вікторія Якименко
Медикиня каже, щомісяця тут проводять 40 циклів лікування безпліддя.
"В чому переваги теперішньої програми? В тому, що значно розширилися покази для екстракорпорального запліднення. Якщо раніше це був лише трубний фактор, то зараз включено й ендокринне безпліддя, і чоловіче безпліддя. Навіть безпліддя іншого генезу, що значно розширює можливості та сприяє вирішенню теперішньої демографічної ситуації в Україні", — каже Ганжа.
УЗД жінки у харківському Центрі акушерства, гінекології та репродуктології, липень 2025 року. Суспільне Харків/Вікторія ЯкименкоПакет програми медичних гарантій передбачає дві спроби екстракорпорального запліднення на рік до виповнення повних 40 років, або до народження живої дитини. Не обов’язково це має бути повний цикл лікування безпліддя. Якщо, наприклад, ви пройшли повний цикл лікування безпліддя зі стимуляцією, пункцією фолікулів — і залишилися хороші ембріони, але за якоїсь причини не відбулася вагітність, то як другу спробу цього року можете використати кріопротокол: підсадити ті ембріони, які зберігаються в нашій клініці в спеціальних умовах.
Харківський Центр акушерства, гінекології та репродуктології, липень 2025 року. Суспільне Харків/Вікторія Якименко
За словами медичної директорки центру Наталії Ганжі, якщо закладу збільшать фінансування, то зможуть купувати нове обладнання й проводити втричі більше циклів лікування безпліддя — медперсоналу для цього достатньо.
Як Харківський центр акушерства, гінекології та репродуктології працював на початку вторгнення
З першого дня повномасштабного вторгнення центр ні на день не зупиняв свою роботу, говорить медична директорка Наталія Ганжа. Звернень від сімей, які не можуть народити дитину через проблеми зі здоров’ям, під час війни побільшало.
Репродуктологічне відділення у харківському Центрі акушерства, гінекології та репродуктології, липень 2025 року. Суспільне Харків/Вікторія Якименко
"Наш заклад ні на один день не припиняв своєї роботи. 24 лютого (2022 року — ред.) у нас були заплановані операції, були заплановані підсаджування ембріонів. Ми, консиліумом, порадившись із пацієнтами, вирішили підсаджувати ці ембріони", — розповідає медична директорка.
І у нас вже народилися діти — ті, які були ембріончики підсаджені 24 лютого.
Пацієнтка спілкується з лікаркою у харківському Центрі акушерства, гінекології та репродуктології, липень 2025 року. Суспільне Харків/Вікторія Якименко
"Ми продовжили надавати допомогу. Були такі часи, коли ми деякі операції, маніпуляції вимушені були робити в бомбосховищі. Але це жодним чином не вплинуло на нашу роботу. Єдине, що перші пів року ми переформатували свою роботу у тому, що приходили лікарі, молодший медичний персонал, залишалися на 5 діб, на 6 діб, вахтовим методом, бо були великі проблеми з логістикою", — каже медична директорка.
Близько 800 діток вже народилися від початку повномасштабного вторгнення.
Через війну довелося рятувати ембріони
"Коли на початку повномасштабного вторгнення у березні 2022 року були загрози артилерійських обстрілів міста Харкова, то Харківський автогенний завод, який постачає нам рідкий азот для збереження ембріонів у кріобанку, вимушений був тимчасово закритися. І постало питання збереження цих ембріонів. Близько 5 тисяч ембріонів зберігається роками, й навіть десятиліттями", — розповідає Наталія Ганжа.
Медикині у центрі репродуктології, Харків, липень 2025 року. Суспільне Харків/Вікторія Якименко
"Була загроза того, що вони можуть загинути. Ми зверталися до волонтерів. І директор автогенного заводу з міста Кам’янського Дніпропетровської області двічі безплатно надавав нам азот. Волонтери доставляли — і таким чином ми мали змогу забезпечити належне збереження ембріонів. Ми вже підсаджували, й народилися дітки. Багато людей брали участь в тому, щоб вони збереглися в належному стані", — каже медична директорка.
