За інформацією: Суспільне Харків.
Суддівський молоток. Суспільне Харків/Вікторія Якименко
Жителя Козачої Лопані на Харківщині, який під час окупації у 2022 році, за даними слідства, возив на шкільному автобусі російських військових та гуманітарну допомогу, визнали винним у колабораціонізмі. У зв'язку із закінченням строків давності реального терміну покарання він не отримав.
Про це йдеться у вироку Дергачівського районного суду від 19 січня 2026 року.
Обставини справи
Згідно з документом, уродженець Молдови, який є громадянином України, з середини квітня 2022 року по 11 вересня 2022 року добровільно перевозив російських військових від Козачої Лопані до кордону з РФ на автобусі, який йому не належав. Також чоловік перевозив боєприпаси, зброю, продукти харчування та гуманітарну допомогу, зазначено у вироку.
Що у суді розповів обвинувачений
Під час засідання житель Козачої Лопані розповів, що 25 лютого 2022 року російські військові проводили обшуки та перепис транспортних засобів у селищі. У чоловіка на подвір'ї стояло два автобуси: шкільний — марки ISUZU, та власний — марки Volvo.
15 березня він з дружиною поїхав за продуктами до Прудянки, але дорогою їх зупинили військові РФ, які висадили жінку в іншу автівку, а самі пересіли в авто до обвинуваченого.
"Вони приїхали до його будинку, де стояли два легкових автомобілі й приблизно 10 російських військових, які сказали, що їм потрібні автобуси. Обвинувачений сказав, що автобус не його, а шкільний, він не має права його віддавати. Його власний автобус зламаний, на ньому не було турбіни. Російські військові сказали, що шкільний автобус забирають і наказали обвинуваченому їхати з ними — він їм потрібен як водій автобуса", — йдеться у вироку суду.
Коли він відмовився, вони приставили автомат до його ноги з погрозами прострелити ногу. Дружина почала плакати і кричати, тоді він погодився. Обвинуваченому наказали розвозити гуманітарну допомогу для місцевих жителів.
Розбита ферма у Козачій Лопані, де стояли російські війська, листопад 2022 року. Розбита ферма, де стояли російські війська. Листопад 2022 року. Фото: Дмитро Гребінник/Суспільне
Вранці 17 березня, за словами обвинуваченого, він приїхав до школи, де внаслідок обстрілу зазнав тяжкого поранення лівої ноги.
"Крім нього було багато поранених людей, яких він на автобусі вивіз до кордону. Він не відмовлявся везти поранених, тому що були "розірвані" люди, поранені діти. На кордоні їх забрали машини швидкої допомоги й доставили у лікарню в Бєлгороді. Там обвинуваченому була зроблена операція, йому дали знеболювальні препарати та виписали на лікування за місцем проживання", — зазначено в документі.
Далі, за словами обвинуваченого, родичі, які живуть у Бєлгороді, допомогли йому дістатися митниці. Шкільного автобуса там не було, а дорогою він побачив, що автобусом розвозять працівників митниці.
17 квітня чоловік, за його словами, впав біля свого будинку та зламав ногу, і його знову ушпиталили до Бєлгорода. 23 липня лікарі зняли апарат та наклали на ногу гіпс, з яким він проходив два місяці. 6 вересня у Бєлгороді обвинуваченому зняли гіпс, а 11 вересня українські військові деокупували Козачу Лопань, розповів чоловік.
Весь час окупації він був ув апаратахдля лікування ноги — ред. і те, в чому його обвинувачують він не міг зробити. Була загроза ампутації ноги після деокупації. Лікарем Дергачівської лікарні він був направлений для призначення групи інвалідності. Шкільний автобус було повернуто школі й після деокупацїї він возив на ньому дітей на екскурсію.
Російські боєприпаси в Козачій Лопані, листопад 2022 року. Російські боєприпаси в Козачій Лопані. Листопад 2022 року. Фото: Дмитро Гребінник/Суспільне
У суді чоловік додав, що у нього з дружиною була можливість виїхати з-під окупації, але в них була худоба, яку вони не могли залишити. Він зазначив, що вважає, що свідки надали проти нього неправдиві покази, тому що самі під час окупації вчиняли неправомірні дії.
Також обвинуваченим під час судового розгляду до суду подавались клопотання про те, щоб суд врахував, що він має трьох дітей, чотирьох онуків, до війни мав постійну роботу, позитивно характеризується у селищі. Його син служить в ЗСУ.
Що про обвинуваченого розповіли в суді свідки
Один зі свідків у суді розповів, що він виїхав з Козачої Лопані у лютому 2022 року. Від друзів своїх дітей він дізнався, що обвинувачений зробив у його гаражі майстерню для ремонту техніки й поселив у будинку військових. Чи перевозив чоловік російських солдатів, особисто не бачив, але про це йому розповіли знайомі.
Інша свідок — дружина сусіда — про те, що обвинувачений возив на шкільному автобусі військових РФ та продавав їм молоко і яйця, дізналася також він друзів дітей.
"Сім'я повернулася додому у квітні 2023 року. Їхній будинок та майстерня були із "Z-символікою". Бачили відео в мережі інтернет, як на жовтому шкільному автобусі обвинувачений возив військових. Відео було на старому телефоні й не збереглося. Це відео бачили діти, а скинув відео син, який загинув. Телефон сина повернули, але він зламаний, і відтворити відео неможливо", — розповіла у суді свідок.
Обидва свідки також розповіли, що до між їхньою родиною та родиною обвинуваченого до окупації були суперечки та конфлікти.
Обстріл Козачої Лопані, 2 лютого 2023 року. Обстріл Козачої Лопані. 2 лютого 2023 року. Фото: Вячеслав Задоренко
Ще троє свідків, яких допитали під час судового засідання, розповіли, що з обвинуваченим не були знайомі, але бачили його біля автобуса, пофарбованого у зелений колір. Свідки зазначили, що особисто не бачили, щоб чоловік перевозив військових РФ, спілкувався з ними, але про це їм розповідали знайомі.
Також у суді допитали декількох жителів селища, які розповіли, що обвинувачений мав проукраїнську позицію, не перевозив росіян, а після деокупації ремонтував техніку ЗСУ.
Який вирок виніс суд
Під час засідання суддя зазначив, що жоден зі свідків не повідомив суду про те, що особисто бачив, як обвинувачений спілкувався з російськими військовими, або як ті йому погрожували. Також жоден зі свідків не був під час обстрілу біля школи 17 березня, про який розповідав обвинувачений.
"Пояснення свідків сторони захисту, які є приятелями обвинуваченого та мають з ним тривалі дружні стосунки, фактично зводяться до пояснень про надання їм продуктів харчування, пояснень щодо обстрілу, безпосередніми свідками якого вони не були, отже повної обізнаності про конкретні обставини дій обвинуваченого під час окупації не мають", — йдеться у документі.
Суд визнав чоловіка винним у колабораціонізміч. 2 ст. 111-1 КК України, але звільнив його від кримінальної відповідальності у зв'язку з закінченням строків давності. До оголошення вироку чоловік перебував під вартою у "Харківському слідчому ізоляторі" — його звільнили з-під варти у залі суду.
Триває строк на апеляцію.
