Новини Харкова

“Вона дуже сильна характером”. Як відновлюється 15-річна Поліна, яка рік тому пережила удар “Іскандером” по Ізюму

За інформацією: Суспільне Харків.

Поліна Пліска. Фото надала Лілія Пліска

15-річна Поліна Пліска, яка дістала тяжкого поранення торік, 4 лютого, під час російського удару по Ізюму, заново вчиться сидіти, самостійно вдягатися та пересуватися за допомогою колісного крісла. Нині Поліна проходить курс реабілітації на Львівщині.

Реабілітація дівчини проходить у Модричах, розповіла Суспільному її мати Лілія Пліска.

"Зараз ми перебуваємо в реабілітаційному центрі "Модричі". Нам це проплатила благодійна організація. Ми багато займаємося. Ми вчимося, як вдягатися. Ми вчимося сидіти. Усьому вчимося. Складно все, тому що травма була доволі серйозна. Зараз ще є деякі нюанси зі здоров’ям, тому кожні вправи вимагають дуже багато сил. Кожна вправа дуже важка: це вертикалізація й плавання в басейні вимагає дуже багато сил", — говорить мати Поліни.

Поліна (знизу) та Лілія (згори) Пліски. Фото надала Лілія ПліскаОскільки ураження відбулося спинного мозку — не просто травма хребта, а спинного мозку — у світі ще не вигадали ніякого замінника. Тобто ми будемо у колісному кріслі. А там, може, якісь технології, нові розробки. Не втрачаємо віри, що щось вигадають й щось зміниться.

До реабілітаційного центру у Модричах Поліна приїхала наприкінці січня. До цього дівчина проходила курс в "Охматдиті", розповідає її мати.

"Загалом ми реабілітацію весь час проходили у Києві. Там в дитячій лікарні відкрився реабілітаційний стаціонар, там теж займаються реабілітацією. Тобто, там теж і вертикалізують, і якісь вправи роблять для того, щоб не було спастичного стану в організмі. Всюди нас навчають тримати баланс, тому що травма високого рівня — треба було навіть навчитися сидіти. Вчать пересаджуватися, користуватися колісним кріслом. Щось ми вивчили, щось ми закріплюємо, щось ми нове вивчаємо", — каже Лілія.

Поліна Пліска під час занять з реабілітації. Фото надала Лілія Пліска

Попереду у Поліни щонайменше ще чотири місяці реабілітації. Паралельно із курсом відновлення дівчинка навчається в онлайн-школі.

"Вона на сайт заходить, виконує коротенькі завдання. Її зареєструвала наша школа. На фоні тих завдань виставляються оцінки. Оскільська школа перебуває загалом на дистанційному навчанні, але у нас немає змоги у той час виходити на ці уроки, приєднуватися, тому що ми займаємося реабілітацією. Тобто, вона у вільний час ввечері може зайти на той сайт, виконати завдання, які мусить — і оцінку вона має", — зазначає мати Поліни.

У червні 2025 року дівчина разом з іншими дітьми, пораненими внаслідок російських ударів, їздила до Швеції.

Поліна Пліска (друга у нижньому ряду праворуч) разом зі шведською кронпринцесою Вікторією (друга у верхньому ряду праворуч) та королевою Сільвією (п’ята у верхньому ряду праворуч), червень 2025 року. Kungahuset/Facebook

"Волонтери організували масштабну поїздку для дітей, які постраждали від війни. Там були всі діти, які були під обстрілами. Це була масштабна така поїздка, тому що у нас були троє дітей на колісних кріслах. Це треба було все організувати, враховуючи, що у нас колісні крісла — ми не можемо всюди бути. Ми й в королівських палацах були, й в опері були", — каже Лілія.

Протягом року мати з донькою декілька разів їздили додому в Оскіл. Про повернення туди після завершення реабілітації не йдеться, каже мати дівчинки.

Поліна Пліска (по центру). Фото надала Лілія Пліска

"У нас там брат Поліни, бабуся з дідусем. Завдяки волонтерам надавався транспорт типу міні-"швидкої". Дорога дуже далека. Висидіти доволі важко. Ми їхали, вона лежала для того, щоб максимально полегшити її стан, щоб їй було максимально легко перенести це все. Ми тиждень влітку були, тиждень осінню. Враховуючи те, що влітку були влучання в Осколі, ми розуміємо, що додому ми не повернемося. Ми розуміємо, що село загалом не розраховане на колісне крісло. Якщо їхати в село, то це зачинитися у домі. По траві не поїдеш, дороги — не всюди. Просто сидіти вдома. А коли тобі 15 років — це не життя. Я не маю права з нею так вчиняти", — пояснює Лілія Пліска.

Поліна Пліска на реабілітації. Фото надала Лілія ПліскаЛінія фронту дуже близько. У погріб я з нею швидко не піду. В Харків повертатися й бути ближче до родини — теж лінія фронту надто близько, надто швидко туди долітає, занадто багато туди летить. Ми були в Києві. Київ обстрілюють рідше, але страшніше. Якщо Київ обстрілюють, то стріляють усім: "Шахеди", крилаті ракети, "Іскандери".

Поліна Пліска на реабілітації. Фото надала Лілія Пліска

Куди саме повертатиметься зі дочкою після завершення реабілітації Лілія поки не знає.

"Моє життя як мами змінилося максимально. Працювати я змоги не маю, тому що я постійно маю бути біля Поліни. Їй потрібна допомога. У неї вже оформлена інвалідність — найвищий ступінь. Працювати я поки змоги не маю, але доведеться, тому що треба якось платити за житло орендоване, а з того, що ми зараз 3500 гривень отримуємо соціальної допомоги й 3000 грн як ВПО — це, самі розумієте. 15 тисяч треба було сплатити за орендовану квартиру — це без урахування "комуналки". Чотири місяці пройде — і все. Я поки не знаю, куди їхати", — говорить мати дівчинки.

Підлітка Поліна Пліска на реабілітації після поранення внаслідок удару РФ по Ізюму на Харківщині 4 лютого 2025 року. Фото надала Лілія ПліскаНайболючіше — це житло. Треба, щоб воно було й не дуже високо. У Києві ми орендували на 14-му поверсі. Коли повітряна тривога, я не мала змоги з нею йти в укриття. Ми просто ховалися у ванній, коли летіло над головою. Коли ми їхали з Києва, у нас вимкнули світло, як у всіх вимикають, й ми спускали речі, спускали Поліну сходами. Тобто, житло має бути хоча б на рівні другого-третього поверху, щоб я могла її сама підійняти, або спустити.

28 січня Поліна відзначила 15-й день народження. Лілія Пліска зазначає, що попри пережите, дочка не падає духом.

Підлітка Поліна Пліска на реабілітації після поранення внаслідок удару РФ по Ізюму на Харківщині 4 лютого 2025 року. Фото надала Лілія Пліска

"Мене вона мотивує тим, що вона загалом не жаліється. Тобто, немає якихось "я втомилася", "мені дуже важко", "я не буду цього робити". Важко, у неї тремтять руки від зусиль, але вона продовжує далі, вона вперто йде далі. Дивлячись на неї, я розумію, якщо вона тримається, вона не опускає руки, то я не маю права тим паче опустити руки й казати, як мене це все задовбало: і стан, і бюрократія з документами, і постійне переживання, де взяти гроші, щоб сплатити за оренду житла. Борсаємось", — говорить мати Поліни.

Я не можу сказати, що дуже глобальний прогрес відбувся за цей час. Попри те, що вже рік пройшов, сприйняти й до кінця повірити… Ми вже розуміємо, що це травма дуже складна, що це буде до кінця. Мабуть, ні вона, ні я до кінця не сприйняли та не прийняли цієї ситуації, тому що це доволі важко. Ну, а так, ми намагаємося триматися завдяки тому, що вона дуже сильна характером. Вона тримається, мене тримає.

Удар по центру Ізюма 4 лютого 2025 року: що відомо

Росія завдала удару балістичною ракетою "Іскандер-М" по центру Ізюма на Харківщині близько 11:35 4 лютого. Щонайменше 55 людей постраждали, п'ятеро — загинули. Ракета влучила в адмінбудівлю. Пошкоджень зазнали майже 200 квартир.

Shares: