За інформацією: Суспільне Харків.
Діана Гончарова. Фото надала співрозмовниця
20-річна Діана Гончарова з Балаклії Харківської області стала однією з 17 переможців Радіодиктанту національної єдності-2025: дівчина зробила одну помилку у тексті. Радіодиктанти Діана пише щороку: у 2022 році, після пережитої російської окупації, каже, традицію не пропустила.
"Знайшла у себе помилки, не очікувала перемогти"
Про свою перемогу Діана Гончарова дізналася від журналіста Українського Радіо Харкова.
"Чесно: в повному шоці. Це було максимально неочікувано для мене, оскільки я навіть зараз не переглядала, не слухала представлення переможців. Я вже не перший беру участь у написанні диктанту і завжди там були якісь помарочки, помилочки. Для мене це була вже просто як традиція, тобто не задля перемоги, а просто щоб підтримати такий процес національної єдності", — розповіла Діана.
Діана Гончарова у Балаклії після деокупації. Фото надала співрозмовниця
За її словами, цьогорічний диктант написала без особливої підготовки.
"Повторювала деякі правила, переглядала новий правопис перед диктантом. Писала вдома і працюю весь час вдома. Ситуація важка, дуже часто обстріли. Тривоги майже цілодобово. Практично щоночі тут "Шахеди" пролітають. Якби не було — до цього вже так звикли. Я знайшла у себе декілька помилок: здається, в декількох розділових знаках, але, якщо чесно, не очікувала з помилками перемогти", — розказує дівчина.
Діана живе та навчається у Балаклії.
Діана Гончарова у Балаклії. Діана Гончарова/Facebook
"Навчаюсь я одночасно у двох українських університетах, на педагогічних спеціальностях. В одному — на вчителя початкових класів, в іншому — на вчительку математики. В онлайн-школі викладаю математику. Коли навчалася ще в школі, у мене було таке протистояння: чи я буду педагогом саме з української мови, чи з математики. Вибір впав на математику, але українську мову я завжди знала доволі непогано, брала участь і в різних конкурсах, і в різних олімпіадах, і у написанні радіодиктанту", — говорить переможниця.
Вперше радіодиктант спробувала написати у другому класі: "Перша моя вчителька долучила тоді майже весь клас до написання. З року в рік це було спочатку як шкільний захід, а потім я вже писала сама. Тому це така традиція".
"Ми вже були деокуповані, традиція не перервалася жодного разу"
Радіодиктант Діана Гончарова написала навіть після деокупації рідного міста у 2022 році.
"Коли Балаклія була в окупації, то я і моя родина були тут. Не мали можливості виїхати звідси. Це страшно, жахливо, жодному ворогу такого не можна побажати, але трималися з останніх сил. У мене тоді було навчання — немає зв'язку, інтернету. Ходили в єдине місце, де був зв'язок. Там було дуже багато людей, але треба було якось навчатися, виживати", — згадує дівчина.
Балаклія після окупації. Балаклія після окупації. Вересень 2022 року. Фото: Офіс президентаМи дочекалися 8 вересня. Навіть в той рік я змогла написати радіодиктант. Ми вже були деокуповані, традиція не перервалася жодного разу. Сильно не готувалися, але все одно написали.
Діана розповідає, що росіяни взагалі не розуміли української мови, але ставилися до неї зверхньо.
Діана Гончарова у Балаклії після деокупації. Фото надала співрозмовниця
"В окупації найбільше відчувається момент мовного питання та національної ідентичності. Те, як росіяни ставляться до цього… Окупанти спотворювали українські слова. Коли ти спілкуєшся українською, вони нічого не можуть зрозуміти: ані усно, ані коли українська в документах. Вони щось намагалися там прочитати і якщо це паспорт-книжечка, то ще більш-менш зрозуміють, а коли це ID-картка, де прописка окремим документом, то нічого не розуміли, стояли крутили в руках", — каже дівчина.
На той момент я ще була неповнолітньою, завжди пересувалася з мамою. Але було і таке, що могли проїжджати біля нашого подвір'я, зупинитися, щось їм треба було запитати. Тоді говорили з ними вже суржиком або російською доводилося, бо хто зна, що можна було очікувати.
"Без мови не буде нас"
Попри критику прочитання цьогоріч, Діана говорить, що встигала писати текст.
"Написання було трошечки важким, у деяких моментах було зашвидко. Але великих проблем не було, встигала дописати якісь речення після повторного прочитання. Плюс ще додатково, коли диктант завершився, переслухала, аби розібратися з розділовими знаками", — розказує вона.
Діана щорічно пише диктанти від руки. На фото — написання радіодиктанту у 2025 році. Фото надала співрозмовниця
Кожен радіодиктант Діана Гончарова пише вручну: "Треба не забувати, як то робиться".
За словами переможниці, сама вона не має секрету успіху написання диктантів.
"Я дуже багато читаю. Постійно купую якісь книжки, в різних авторських стилях розглядаю пунктуаційні знаки. Повторенню правил приділяю не дуже багато часу. Якщо чесно, пишу завжди, як відчуваю", — стверджує Діана.
Діана Гончарова. Діана Гончарова/Facebook
Текст Євгенії Кузнєцової сподобався, говорить дівчина.
"Щороку текст диктанту розчулює, постійно викликає емоції, викликає певні відчуття. Авторка Євгенія Кузнецова — мені завжди дуже подобались її твори. Я читала "Спитайте Мієчку", "Драбину". Очікувала, що текст на радіодиктант буде з чуттєвими описами. До сліз не довело, але справді дуже-дуже розчулила", — сказала Діана Гончарова.
Під час написання диктанту відчувається реальна національна єдність. Ми всі перебуваємо в різних куточках не лише України, а і світу. Коли пишеш, то є відчуття, що пишеш з усіма українцями й існує невидимий ланцюжок, який ніби нас з'єднує. Це про нашу ідентичність, це про нашу мову, яку треба берегти, якою треба обов'язково спілкуватися, тому що без мови не буде нас. Це дуже важлива традиція і хочеться вірити, що вона буде у нас ще багато років надалі.
