За інформацією: Суспільне Харків.
Горщик, знайдений сапером на півночі Харківщини. Суспільне Харків/Вікторія Якименко
"Горщик не цілий, а був знайдений у фрагментах. Крім цього горщика, у нас є ціла група знахідок, яка була передана однією людиною. Виявлено в розмиві західного берега Салтівського водосховища — мається на увазі Печенізьке водосховище. Крім того, людина скинула точну геолокацію", — розповів Пеляшенко.
Якщо це розмив Печенізького водосховища, то це найімовірніше, не поховання, і за матеріалом, за контекстом ми бачимо, що це — поселення. Це давнє поселення, яке розмивається водами Печенізького водосховища. Раніше це була річка Сіверський Донець, потім вода поглинула сушу, і якраз захопила деякі давні поселення.
Тисячолітня кераміка, знайдена сапером на півночі Харківщини Суспільне Харків/Вікторія Якименко
Тисячолітня кераміка, знайдена сапером на півночі Харківщини Суспільне Харків/Вікторія Якименко
Тисячолітня кераміка, знайдена сапером на півночі Харківщини Суспільне Харків/Вікторія Якименко
Тисячолітня кераміка, знайдена сапером на півночі Харківщини Суспільне Харків/Вікторія Якименко
Тисячолітня кераміка, знайдена сапером на півночі Харківщини Суспільне Харків/Вікторія Якименко
Тисячолітня кераміка, знайдена сапером на півночі Харківщини Суспільне Харків/Вікторія Якименко
Тисячолітня кераміка, знайдена сапером на півночі Харківщини Суспільне Харків/Вікторія Якименко
Тисячолітня кераміка, знайдена сапером на півночі Харківщини Суспільне Харків/Вікторія Якименко
Горщик, знайдений сапером на півночі Харківщини. Суспільне Харків/Вікторія Якименко
Бачимо різноманітні орнаменти. По-перше, орнамент покривав всю посудину, і тут є наліпні кружки рельєфні, але головний орнамент, різні мотиви, зроблені в техніці відбитків шнура — його прикрашали тим, що придавлювали тасьму, шнур в різних сюжетах.
За словами музейника, знахідці може бути понад три тисячі років.
Ми можемо сказати, що це, скоріше за все, так звана Осколодонецька катакомбна культура, яка була розповсюджена у басейні річок Сіверський Донець, якраз, де був знайдений горщик, і річка Оскіл.
Горщик, знайдений сапером на півночі Харківщини. Суспільне Харків/Вікторія Якименко
Яке взагалі значення цих знахідок? Ми тепер знаємо ще одне поселення. Воно вважається багатошаровим. Взагалі для нашої території поселення катакомбників так званих — вони дуже рідкісні.
Цю посудину реставрували не музейники. Тобто, це та людина, яка знайшла — військовий — мала якийсь досвід реставраційних робіт, й намагалася сама його реставрувати.
Сокиру часів Хазарського каганату знайшли під час Харківського контрнаступу 2022 року
Ще один артефакт, який передали музейникам за час повномасштабної війни — металева сокира часів Салтівської археологічної культури, датована восьмим-дев'ятим століттями.
"Це час Хозарського каганату. Вона репрезентує нам такий вже північно-західний кордон Хозарського каганату. Тобто, по Сіверському Донцю розташовувалися фортеці: Верхній Салтів, у Старому Салтові теж є городище, фортеці цієї держави, Хозарського каганату, далі — в Чугуєві, й так вони по Сіверському Донцю розташовані. Там же є могильники ґрунтові — це катакомбні поховання, ґрунтові поховання. Якраз у таких катакомбних похованнях і знаходять подібні сокири. Такий був поховальний обряд — залишати ще й зброю", — пояснив археолог.
Сокира часів Хазарського каганату, знайдена під час Харківського контрнаступу 2022 року. Суспільне Харків/Вікторія Якименко
Вона належить до категорії особових знахідок. Археологи так виділяють: буває масовий матеріал, й особові знахідки, які досить рідко трапляються.
Її знайшов кандидат наук університету Каразіна, який працює в інституті археології та нині служить у війську, розказав Костянтин Пеляшенко.
"Тут цікаві обставини цієї знахідки. Вона була знайдена не в культурному шарі, не в окопі, тобто, вона походить не з ґрунту, а просто була десь, за його словами, знайдена на подвір’ї. В неї був встромлений якийсь дерев’яний держак, тобто, хтось намагався її використовувати як сучасну сокиру. Версія така, що під час окупації Вовчанського району хтось, або копали фортифікаційні споруди, або десь в землі знайшли", — каже музейник.
Середньовічна залізна сокира, яку військові знайшли під час Слобожанського контрнаступу. Суспільне Харків/Вікторія Якименко
Її можна хронологічно атрибутувати — це середньовіччя. Скоріше за все, Салтівська археологічна культура. Вона була знайдена, ця сокира, на околицях міста Вовчанськ восени 2022 року, під час звільнення територій.
Сокира часів Хазарського каганату, знайдена під час Харківського контрнаступу 2022 року. Суспільне Харків/Вікторія Якименко
Такі знахідки, крім того, що мають історичну археологічну цінність, також (мають і) музейну — це вже музейний експонат, який можна використовувати на виставках. Він не фрагментарний, цілий.
Робота археологів під час повномасштабної війни
На півночі та сході Харківщини тривають бої, тому там неможливо проводити розкопки, а розмінування може тривати десятиліттями, каже Пеляшенко. За його словами, наукові розвідки нині продовжують завдяки таким знахідкам та вивченню супутникових знімків — на них археологи відстежують пошкодження пам’яток.
Сьогодні ми маємо доступ до супутникових знімків високої роздільної здатності. Ми вивчаємо спочатку старі мапи. Бачимо, що теж позначені кургани. Курганні поля — це місця поховань. При чому, тут у нас поховання від ямної культури — це ранній бронзовий вік — закінчуючи середньовіччям. Досліджувалися ці кургани в різні роки.
Мапа, з якою працюють археологи. Суспільне Харків/Вікторія Якименко
Звіряючи старі мапи та знімки з супутників, говорить Пеляшенко, науковці виявили пошкодження курганного могильника скіфського часу на північній околиці Харкова, біля Циркунів та Північної Салтівки.
Костянтин Пеляшенко, завідувач відділу музею археології ХНУ ім. Каразіна. Суспільне Харків/Вікторія Якименко
Музей археології ХНУ ім. Каразіна у Харкові Суспільне Харків/Вікторія Якименко
Колекція музею археології ХНУ ім. Каразіна Суспільне Харків/Вікторія Якименко
Колекція музею археології ХНУ ім. Каразіна Суспільне Харків/Вікторія Якименко
Музей археології ХНУ ім. Каразіна у Харкові Суспільне Харків/Вікторія Якименко
Музей археології ХНУ ім. Каразіна у Харкові Суспільне Харків/Вікторія Якименко
Музей археології ХНУ ім. Каразіна у Харкові Суспільне Харків/Вікторія Якименко
Музей археології ХНУ ім. Каразіна у Харкові Суспільне Харків/Вікторія Якименко
Археологи на Харківщині нині займаються рятівною археологією, каже Пеляшенко.
Ці пошкодження важливо теж зафіксувати, тому що потім можна оглянути цю територію, знайти якісь предмети, які, можливо, під час обстрілів та влучання снарядів у землю були вивернуті на поверхню, зібрати хоча б ці матеріали.
Читати ще
Читати ще
В Ізюмі демонтували половецьких баб: їх чекає реставрація, а потім — повернення на Крем’янець
Читати ще
Як у Харкові готується до зими та живе під час вторгнення музей археології, де зберігаються понад 300 тисяч експонатів
