За інформацією: Суспільне Харків.
Ветеран Станіслав Кульшан, який разом з дружиною створив дитячий будинок сімейного типу в Дергачах. Суспільне Харків
Станіслав півтора року служив на Донецькому та Сумському напрямку. Каже, оформляли дитячий будинок та проходили курси батьків-вихователів, коли він приїжджав у відпустку.
"Я дуже багато бачив дітей ближче до "нуля" — як вони там жили і як себе поводили. Мабуть, це вплинуло на таке рішення. Психологічно так ось, що діти… У зв'язку з такими обставинами, багато дітей втрачають батьків", — розповів батько-вихователь.
Подружжя має вже дорослого сина та онуку, а тепер виховує дев'ятьох прийомних дітей — перших трьох взяли у червні 2025 року, у вересні — ще двох, а три місяці тому — ще чотирьох, розповів батько-вихователь Станіслав. Всі діти — з територій, де йдуть або йшли бої: Куп’янщини, звільненої частини Чугуївщини, з Донецької області.
Ми з дітей не витягували, вони потихеньку розкривалися і казали, розповідали потихеньку. Ми не наполягали, не треба. Сиділи, вечеряли, щось розмовляли, хтось захотів — щось сказав. І ми потихеньку так збиралися до купки, щоб мати уяву про те, що в них було. Є такі трагічні історії, це, скажімо так, у старших дітей. Якщо вони вважатимуть за потрібне, зможуть розповісти.
Станіслав Кульшан з дружиною та дітьми. Суспільне Харків
Станіслав Кульшан обідає за столом разом із дітьми. Суспільне Харків
Коли у родині з'явилися перші троє дітей, постало питання щодо демобілізації Станіслава. Дружині було важко доглядати самій за дітьми та й для них мав бути чоловічий приклад, каже батько-вихователь.
Жінка побула, напевно, місяць чи півтора. І зрозуміла, що треба і мені. Каже: "Треба, щоб чоловік був під боком, щоб допомагав". Щоб і дітям якийсь приклад був. От і було прийняте рішення, що треба все ж назад.
"Я можу сказати, мабуть, змінилося (життя — ред.) в той бік, що немає вільного часу. Постійно зайняті, постійно якось весело, постійно якісь нові події, щось відбувається. Скажімо так, не скучно", — додав батько-вихователь.
Діти в дитячому будинку сімейного типу родини Кульшанів. Суспільне Харків
Чому родина Кульшанів залишається у прикордонній громаді
Родина розглядала виїзд до центральної частини України, проте вирішила лишитися у Дергачах, каже батько. Пояснює, родині тут спокійно, діти лишаються поряд з рідними місцями. Також допомагає громада — у вересні купила для родини будинок коштом державної субвенції.
"Подобається. Велика кухня, ми можемо сісти всі пообідати, повечеряти — це плюс. Також і зала гарна — використовуємо як ігрову. Чекаємо весни-літа, подивимося, як воно буде з територією, що біля дому. Хочемо поставити басейн для дітвори", — розказав Станіслав.
Оксана Кульшан разом із прийомними доньками. Суспільне Харків
Станіслав Кульшан тримає на руках прийомного сина. Суспільне Харків
За словами начальника Дергачівської міської адміністрації Вячеслава Задоренка, нині на території громади є два дитячі будинки сімейного типу, ще два — евакуювалися за межі Харківської області з початку повномасштабної війни.
Коли обирали будинок для багатодітної родини Кульшанів, перш за все, дивилися на його площу та безпекові умови, додав очільник громади.
"Щоб будинок принаймні мав підвальні приміщення, залізобетонне перекриття для того, щоб у разі повітряної тривоги у дітей була можливість перечекати у безпечних умовах. Цей будинок новий, сучасний. У нас прифронтова громада, то було зазвичай тяжко знайти гарний будинок для великої родини, але все ж ми такий знайшли, купили його", — розказав Задоренко.
Начальник Дергачівської МВА Вячеслав Задоренко. Суспільне Харків
Будинок, який за кошти державної субвенції придбали для родини Кульшанів у Дергачах. Суспільне Харків
За словами Сергія Кульшана, родина планує взяти під опіку ще одну дівчинку. Також у планах придбати власний мікроавтобус, щоб улітку всією сімʼєю поїхати на море.
Зараз буде весна, літо, я дуже хотів би дітей брати, вивозити десь у парки. У Харкові багато парків, той самий дельфінарій. Теж хотілося б у зоопарки десь з'їздити. Ми не маємо змоги взяти дітей зразу всіх і поїхати. У мене є машинка, але це я в сина попросив. Вона легкова, п'ятимісна. Якийсь мікроавтобус (потрібно, — ред.), щоб я міг із дітьми виїхати. І сподіваємось, що все налагодиться і поїдемо на море, бо багато дітей на морі не бували. Хочеться вивести їх, показати.
