За інформацією: Суспільне Харків.
Альона Яковенко з батьками, 2019 рік. Альона Яковенко
Її рідні загинули 9 березня 2022 року — коли росіяни скинули на їхню п’ятиповерхівку авіабомбу. За даними міськради, тоді під завалами загинула 51 людина.
"Здебільшого я потім себе винила, бо вони не хотіли йти в підвал. Але вже почалися масовані обстріли, і їм стало страшно, а там були всі сусіди, кликали їх. Я їм казала: «Можливо, так буде безпечніше. Будь ласка, спустіться в підвал». Вони спустилися", — розповідає дівчина.
6 березня я востаннє говорила з мамою. Вона каже: «Все добре, але цю ніч будемо в підвалі, бо дуже страшно». 7 березня вже не було зв'язку в місті, а 9 березня вони загинули, але я дізналася про це через півтора місяця.
Останні фото батьків Альони Яковенко, зроблені в Ізюмі 3 березня 2022 року. За кілька днів родину дівчини вбила російська авіабомба: маму, тата й бабусю Альони поховають у лісі. Альона Яковенко
"Окупанти залучали місцевих до розбору завалів, бо інакшого вибору не було. Місцевих, підключали якісь служби, які на той момент тут лишилися, щоб якось розбирати ці завали. Але за ці півтора місяця ніхто не дозволяв до того будинку підходити, бо там дуже багато людей загинуло. Вони прекрасно розуміли, що це не можна показувати, транслювати. А потім це була «рятувальна операція». Там діти були, там немовлята були. Там ціле покоління загинуло, ціла сім'я — вісім людей", — розповідає Альона.
Розбитий Росією у березні 2022 року будинок в Ізюмі, де загинули місцеві, які ховалися від обстрілів у підвалі, грудень 2025 року. Суспільне Харків/Валерія Ємець
"Моя бабуся була присутня на цих розкопках, щоб упізнати мою сім'ю. Ми ж маємо справу з нелюдами — вони просили надати докази, що вона мати, хто вона там така. Вона стоїть і дивиться на труп мами, а їй кажуть: «Покажіть документи, що це ваша дочка». Їй віддали від мами тільки резинку для волосся, але в мами не було голови, вона була пробита. Це все, що дозволили їй забрати. І потім шпурнули якийсь ланцюжок і обручку", — говорить уродженка Ізюма.
Розбитий Росією у березні 2022 року будинок в Ізюмі, де загинули місцеві, які ховалися від обстрілів у підвалі, грудень 2025 року. Суспільне Харків/Валерія Ємець
Альона тримає у руках фотографії батьків та бабусі, які загинули під час удару РФ по будинку, грудень 2025 року. Суспільне Харків/Валерія Ємець
Альона Яковенко в Ізюмі поблизу будинку, в якому загинули її рідні, грудень 2025 року. Суспільне Харків/Валерія Ємець
Загиблих у будинку поховали у лісі, у масовому похованні.
У них був свій журнал, вони записували, якщо знали ім'я, прізвище і вулицю, на якій знайшли тіло. Мама була похована під номером 164, бабуся — 174, батько — 199.
Здавала ДНК для упізнання близьких за кордоном
На могилах не було розпізнавальних знаків, тому для ідентифікації тіл треба було здати своє ДНК, говорить Альона Яковенко.
"Як тільки я дізналася, що йде збір ДНК для впізнання — я вже знала, що вони поховані в лісі, — то зацікавилася, як це можна зробити з-за кордону. Місяць пройшов, як мені зателефонувала слідча і сказала, що є збіги: «Всі три збіглися, і ви можете їхати забирати тіла». І я в кінці лютого 2023 року поїхала з Польщі і приїхала сюди. 8 березня я їх ховала", — розповідає Альона.
Всі так бігали: всі з квітами, всі щасливі, радісні. А я навіть в оточенні людей на той момент не могла перебувати, тому що у мене не свято було. Дуже важко було бачити, що всі навколо радіють, а я ще п'ять хвилин тому тут стояла, і в мене було три труни, і в кожну з них треба було кидати землю. У мене довго ще не проходив з голови стук цієї землі по труні.
Альона Яковенко на могилі у батька в Ізюмі, грудень 2025 року. Суспільне Харків/Валерія Ємець
"Розуміння, що рідні загинули не приходило дуже довго, і остаточно воно прийшло, коли я все ж таки приїхала на поховання. Тому що до цього — до збігу ДНК — здавалися, що це неправда, може помилилися. Були такі натяки, через які мені здавалося, що вони живі: наприклад, телефон в мережі. Але так вийшло, що телефон був у іншої людини", — каже Яковенко.
Коли я ховала своїх батьків, тут тільки в три ряди хрести стояли що з одного, що з іншого боку. А зараз от так. Майже всіх знайшли.
Могила Світлани Яковенко в Ізюмі, грудень 2025 року. Суспільне Харків/Валерія Ємець
"Важко дивитися на фотографії, тому що я знала, що поставили пам’ятники, але приїжджати сюди — не приїжджала. Я хотіла приїхати, коли вже фотографії будуть, але я не думала, що так важко буде дивитися. Я навіть зараз не можу дивитися на фотографії батьків, тому що тільки зараз з фотографіями — не з хрестами — приходить справді розуміння, що це вже труна, що це пам'ятник. Що це мій тато, мама і бабуся", — каже Альона Яковенко.
Кладовище в Ізюмі, на якому ховали ексгумованих з масового поховання в лісі, грудень 2025 року. Суспільне Харків/Валерія Ємець
448 тіл у лісі в Ізюмі: які причини смерті встановлювали слідчі
Ексгумація тіл з масового поховання в Ізюмі розпочалася 15 вересня 2022 року — після деокупації міста. Роботи тривали до 23 вересня, розповідає начальник слідчого управління поліції Харківщини Андрій Шарнін.
Начальник слідчого управління поліції Харківщини Андрій Шарнін. Суспільне Харків/Валерія Ємець
За його словами, тоді вилучили 448 тіл загиблих, серед яких було семеро дітей. Правоохоронці призначили 454 судово-медичні експертизи, щоб встановити причини смерті людей, каже слідчий.
"У цьому масовому похованні були особи, які загинули як внаслідок авіаудару по вулиці Пам’яті, так і внаслідок артилерійських обстрілів. Також були тіла зі слідами катування — як військові, так і цивільні", — говорить Андрій Шарнін.
Він наводить кілька прикладів.
"Наразі ми проводимо досудове розслідування по вбивству громадянина Є., труп якого був у масовому похованні. Приблизно 16 військовослужбовців «ЛНР» незаконно проникли на територію домоволодіння потерпілого, де надалі проводили обшук та побиття. Після скоєння цих злочинів двоє військовослужбовців винесли Є. під руки, помістили в багажник автомобіля, вивезли в невідомому напрямку, після чого застрелили. Причина смерті — наскрізне поранення і травма шиї вогнепальною зброєю. Наразі ми встановлюємо всіх причетних до цих злочинів та плануємо повідомити про підозру заочно цим особам", — розповідає начальник слідчого відділу поліції Харківщини.
Ексгумація тіл з масового поховання в Ізюмі, вересень 2022 року. Масове поховання в Ізюмі. Вересень 2022. Фото: АРГромадянин Р. утримувався в катівні, піддавався тортурам зі сторони військовослужбовців РФ, піддавався завданню тілесних ушкоджень. Коли він вже знепритомнів, тоді його з Ізюмської катівні доставили до лікарні, але він, не приходячи до тями, помер. При дослідженні трупу були встановлені переломи ребер, ознаки згинального характеру, що характерно для завдання тілесних ушкоджень.
Ексгумація тіл з масового поховання в Ізюмі, вересень 2022 року. t.me/V_Zelenskiy_official
"Було встановлено, що з 2015 по 2016 роки громадянин Ш. проходив службу в зоні АТО. Під час окупації Ізюмського району Ш. був затриманий окупаційними військами і незаконно утримувався в катівні Сніжківки. Після того його помістили у мікроавтобус з надписом «Z» і вивезли в невідомому напрямку. Потім в пабліках окупантів ми встановили фотокартку тіла чоловіка з надписом, мовляв, його кинули свої на полі бою помирати", ", — говорить Андрій Шарнін.
Ми не змогли остаточно встановити причину смерті Ш. через гнилисті зміни, але на трупі був наявний секційний розріз грудини та живота без ознак прижиттєвості, і були повністю відсутні внутрішні органи.
Ексгумація тіл з масового поховання в Ізюмі, вересень 2022 року. Ексгумація тіл вбитих російськими військами у Ізюмі, Харківська область, вересень 2022 року. Фото: Олександра Новосел/Суспільне
Чому 30 людей з поховання в Ізюмі досі неідентифіковані
Щоб ідентифікувати загиблих з масового поховання в Ізюмі, правоохоронці призначили 1467 молекулярно-генетичних експертиз. Їх проводили не лише в Харкові, а й на Закарпатті та Полтавщині. За допомогою ДНК-експертизи вдалося встановити імена 404 людей, шляхом впізнання — 12, слідчим шляхом — двох.
418 людей на початок 2026 року ідентифіковані, говорить Андрій Шарнін. 30 лишаються невідомими.
"ДНК-профіль по кожній особі виведений, але нам ні з чим порівнювати. Можуть бути різні причини для цього. По-перше, може бути, що в особи взагалі вже не було живих родичів. По-друге, може бути, що родичі особи, яку ми ексгумували, можуть загинути на фронті. І, по-третє, ці особи можуть перебувати за кордоном і не знати, що трапилось з їхніми родичами", — пояснює правоохоронець.
За словами Андрія Шарніна, ДНК-профілі невстановлених осіб внесли до Електронного реєстру геномної інформації людини.
Кладовище в Ізюмі, де перепоховали загиблих під час окупації. Ізюмська МВА
Усі тіла нині перепоховані, цей процес завершили у листопаді 2025 року, розповів заступник Ізюмського міського голови Володимир Мацокін.
"Не можна казати, скільки часу розслідування (злочинів в Ізюмі під час окупації — ред.) буде тривати. Строків давності справи по вбивствах не мають. Вони не закриваються за строками давності притягнення до кримінальної відповідальності. Але тут все залежить трохи від удачі і максимум від наполегливості роботи слідчих та оперативних підрозділів. Це дуже великий масив даних, який треба перепрацювати, проаналізувати, зробити висновки", — говорить начальник слідчого управління поліції Харківщини Андрій Шарнін.
