За інформацією: Суспільне Харків.
Олександр Чернишенко. Суспільне Харків/Валерія Ємець
Попри небезпеку, вдруге Олександр виїжджати не збирається. За цей час їм з дружиною вдалося полагодити будинок, зокрема, завдяки програмі "єВідновлення".
Ми як приїхали, ні світла не було, нічого. Ні вікон, ні дверей, і ми жили, як цигани. Трішки позабивали вікна там, щоб горобці не залітали, так і жили. Потім по програмі з відновлення поставили нам вікна, дах зробили, у хаті стелі підбили – та й вже нічого. Трошки підладили опалення та водопровід. У мене свердловина залишилася, слава Богу, ціла. Помпу купили, вкинули — і є вода.
Олександр Чернишенко на подвірʼї будинку. Суспільне Харків/Валерія Ємець
Чоловік каже, має сумніви, що антидронові сітки убезпечать дорогу.
"Сітку натягають по трасі. Так от, говорять, протидронна сітка. Та я чогось сумніваюся, але не знаю. Ну, раз натягають, то вони щось думають", — зазначив Чернишенко.
"Раніше клуби були, народу було багато"
Місцевий житель Микола Кузьмін працює в охороні два з половиною роки. Чоловік розповідає, що наразі росіяни не атакують село дронами.
Микола Кузьмін. Суспільне Харків/Валерія Ємець
"Раніше вдень, вночі КАБи прилітали, а зараз тихо стало. Транзитом вночі ("Шахеди", — ред.) літають на Полтаву. Фронт ближче, звісно. Що там далі буде, не знаємо", — каже Микола Кузьмін.
Було, що люди ремонтували, їм гроші видавали, вони ремонтували. Я на іншій стороні такий будиночок поставив, тому умови є. Газ розбомбили, немає газу. Вода у кого є, у кого немає. Світло відновили, інтернет провели.
В селі, за його словами, живе близько 80 людей. Більшість жителів — пенсіонери.
Руїни будинку в Камʼянці. Суспільне Харків/Валерія Ємець
"Тут більше пенсіонерів. Але є молодь, є і дітки. Чоловік п'ять маленьких дітей. Молоді мало. Хороше село було. Школа розбита. А раніше клуби були, народу було багато, магазини були. Зараз один, правда, відкрився магазинчик", — розповів Микола Кузьмін.
"Стояла пожежна машина — гасили цей трактор"
Олександр Орел зазнав поранення 18 січня 2023 року — підірвався на міні на власному подвірʼї.
Олександр Орел. Суспільне Харків/Валерія Ємець
"Міна у бур'яні була. Не побачив у сухій траві й підірвався. Родич мене вивіз. Зараз на протезі ходжу. Це Харків мені видав два протези. Оце взагалі купальний протез. А той, що ходити — я в ньому просто не можу ходити. Він важкий. Ну, і натирав ногу сильно. До цього вже звик. Можу і ходити, і працювати. Бігати, звичайно, поки ні, я на ньому сильно не розбіжуся", — каже Олександр Орел.
Місце на трасі Ізюм-Словʼянськ, де горів трактор. Суспільне Харків/Валерія ЄмецьЯ їхав на підробіток у Довгеньке. Бачив, як трактор горів, як стояла поліція, стояла пожежна машина — гасили цей трактор. Люди кажуть, це був FPV-дрон. Літають там якісь спеціальні дрони. І оце спеціально випускаються на військових. Наприклад, ви їдете, чи я йду, вони ж не рухаються. Вони рухаються на військових. Ці сітки, які ставлять, вони не допоможуть нічому. Вони капронові. Один снаряд чи дрон впаде — прорве, інший злетить.
"У нас тоді не було змоги виїхати"
Жителька Камʼянки Наталія Здоровець пережила окупацію села.
Наталія Здоровець. Суспільне Харків/Валерія Ємець
"Це був жах. У нас тоді не було змоги виїхати. Евакуації у нас не було в селі. Свого транспорту у нас не було. Нас було шестеро людей. Я тільки перехворіла на коронавірус — була дуже хвора, я не могла до калитки дійти. Чоловік помер, я залишилася жива. Так склалось обставини, що ми просто не могли виїхати. А потім все було настільки швидко, що ми залишилися", — каже Наталія Здоровець.
Пошкоджений будинок у Камʼянці. Суспільне Харків/Валерія Ємець
Жінка додає, що російські військові поводилися по-різному.
Одні хотіли розстріляти, а інші навіть вибачення просили: "Ми не думали, що так буде. Ми такого не хотіли". Ну, це одиниці просили вибачення.
"Поки що відтоку населення з громади немає"
Голова Ізюмської громади Сергій Федченко каже, що наразі від Ізюмської громади до лінії фронту — 31 кілометр. Від 3 травня в громаді ведуть журнал, у якому реєструють кількість влучань і види озброєння, яке використовують російські військові.
Сергій Федченко. Суспільне Харків
За його словами, зараз в Ізюмській громаді живе 31 тисяча людей. 2900 із них — діти. Близько 800-700 людей — переселенці.
"Населення переживає, але поки що відтоку населення з громади немає, евакуації немає і до нас поки офіційно не зверталися, щоб евакуюватися. Дрони невеликих розмірів у нас майже щодня, більші — наприклад, "Шахеди" — буває, два-три тижні спокійно, а потім тиждень поспіль влучання за влучаннями", — каже Сергій Федченко.
"Очікувати ударів вглиб варто, тому до цього варто готуватися"
Начальник штабу зенітної ракетно-артилерійської дивізії Третьої ОШБр Артем "Артист" Болюх розповідає, що армія РФ найактивніше застосовує дрони на відтинку траси Долина-Хрестище. Також на ділянці Хрестище-Селезнівка є розриви сітки внаслідок ударів БпЛА.
Антидронова сітка над трасою Ізюм-Словʼянськ. Суспільне Харків/Валерія Ємець
"Якщо мені не зраджує пам'ять, є офіційно підтверджені випадки використання FPV-дронів противника в районі населеного пункту Богородичне — це до траси три кілометри приблизно", — каже Артем Болюх.
Це звичайна практика — брати логістику противника під вогневий контроль, і саме цього наш ворог намагається досягти. Навіть якщо ми з вами скажемо, що лінія фронту буде стала і не буде рухатись, то всі ми маємо бути все одно готові до того, що динаміка війни змінюється, засоби так само змінюються, вони покращуються у нашого ворога, на жаль, так само. Відповідно, очікувати ударів вглиб варто, тому до цього варто готуватися.
Антидронова сітка на трасі Ізюм-Словʼянськ. Суспільне Харків/Валерія Ємець
Як захистити людей від дронів
За словами військового, для захисту від дронових атак потрібен комплексний підхід із застосуванням інженерних загороджень: спеціальних коридорів, сіток і мобільних вогневих груп.
"Скоріше за все, люди не побачать і не почують дрон. Це можливо влітку, коли вони пересуваються з відкритими вікнами, відповідно, є певний шанс почути цей дрон. Він невеликий, тому побачити його ймовірність не дуже висока. Зараз у нас наступають холоди. Розраховувати на те, що ви його почуєте, коли ви їздите з закритими вікнами, теж не доводиться", — розказує Артем Болюх.
Антидронова сітка над трасою Ізюм-Словʼянськ. Суспільне Харків/Валерія Ємець
Військовий додає — якщо дрон летить на автомобіль спереду, не потрібно прискорюватися. Якщо ж БпЛА позаду — треба набрати максимальну швидкість. Також не можна скупчуватися, якщо в автомобілі кілька людей, адже ціллю дрона, найімовірніше, буде сам транспорт, каже Артем Болюх.
Найголовніше, що я міг би порадити — при всіх можливостях не попадати взагалі в ситуацію, де FPV-дрон може бути для вас загрозою. Для цивільного населення — максимально уникати наближеності до лінії бойового зіткнення.
