Вперше росіяни зруйнували дамбу ще в 2022 році.
Через три дні після того, як росіяни пошкодили дамбу на Печенізькому водосховищі, все ще існує ризик підтоплення навколишніх селищ та сіл. Місцеві громади готуються до можливої масштабної евакуації, але деякі жителі вже самі переїхали на “велику землю”.
Руйнування важливого логістичного шляху ускладнило життя не лише військових, але й цивільних. Аби дістатися Харкова з Печенігів, Великого Бурлука та інших населених пунктів, доводиться їхати значно довше.
Рівень води не піднявся
7 грудня росіяни завдали удару по проїжджій частині Печенізької дамби ракетами. Рух через цю дорогу припинився. Окрім того, росіяни зруйнували переправу у Старому Салтові. Населені пункти, що знаходяться по лівий берег Сіверського Дінця, опинилися у скрутному становищі.
Для п’ятитисячної Великобурлуцької громади Печенізька дамба була єдиним шляхом виїзду до Харкова. На щастя, ще в перший день вдалося оперативно налагодити логістику: пасажирський автобус поїхав іншим шляхом, також новим маршрутом доставляють пошту, завозять товари в магазини. Час поїздки збільшився, але на темпи евакуації пошкодження дамби не вплинуло.
Ще одне селище, Печеніги, розташоване на самому березі водосховища. Там схожа ситуація: доводиться далеко об’їжджати, аби дістатися до обласного центру. Але зберігається і більший ризик: у разі прориву греблі частина громади може бути затопленою.
“Ми провели штаби, евакуаційні комісії, закріпили відповідальність за посадовими особами і працюємо у режимі підвищеної готовності. Поки що ми не бачимо, аби рівень води піднявся”, — розповів KharkovNEWS.info голова Печенізької громади Олександр Гусаров.
У зоні ризику підтоплення — самі Печеніги, а також два сусідніх села, Кицівка та П’ятницьке. Загалом у цій зоні проживають чотири тисячі людей, але в разі прориву греблі не усім їм знадобиться відселення, а лише жителям кількох вулиць, що знаходяться ближче до води. Начальник ХОВА Олег Синєгубов говорив, що в зоні потенційної загрози живуть понад 13 000 мешканців.
Росіяни вже один раз серйозно шкодили Печенізькій дамбі, коли відступали з Харківщини восени 2022 року. 20 вересня вони завдали двох ракетних ударів та знищили верхній шлюз дамби. Тоді місцевим жителям довелося деякий час перепливати водосховище човнами, так само завозили і гуманітарну допомогу. Три роки тому людей також попереджали про ймовірне відселення, але обійшлося.
Люди їдуть в евакуацію не через греблю
Після ударів по дамбі кілька родин з дітьми переїхали з Печенізької громади, не чекаючи на ймовірне погіршення ситуації чи примусове відселення. Жителі Великобурлуцької громади поки що лише консультуються.
“Евакуації посиленої не відбувається, паніки немає, просто люди стали частіше звертатися на “гарячу лінію”, питають, коли нас заберуть, куди нас повезуть, які там будуть умови для життя. Питають також, коли відремонтують дамбу”, — розповів KharkovNEWS.info керівник “Координаційного гуманітарного центру” Євген Коляда.
Втім саме у Великобурлуцькій громаді найважче відслідкувати міграційні процеси. Як правило, люди їдуть звідти самостійно. За даними “Координаційного гуманітарного центру”, усього в Харківській області з 1 по 7 грудня було евакуйовано 456 людей, з яких 339 — жителі саме Великобурлуцької громади. Це — 75% від загальної кількості мешканців області, яким довелося залишити домівки.
Люди частіше виїжджають з Великобурлуцької громади своїми силами. Фото: Нацполіція
Але гребля тут ні до чого. Великий Бурлук зараз — напрямок потенційної атаки росіян, які переходять державний кордон і намагаються атакувати з боку Дворічної. Усе це супроводжується посиленням обстрілів, тому люди й залишають громаду. Руйнування дороги через дамбу ускладнило цей шлях, евакуаційним бригадам доводиться їхати довше, але дорога є.
Ще одна проблема для волонтерів і місцевих жителів північних та північно-східних громад області — дрони-матки. Це відносно нова тактика росіян: одна “Молнія” є носієм для кількох FPV-дронів. Таким чином зона потенційного ураження збільшується з 20 до 40 кілометрів. Останнім часом для евакуації з прикордонних районів усе частіше застосовують бронеавтомобілі та швидкісні позашляховики. Волонтерам не вистачає антидронових сіток: громади закривають небезпечні дороги, але таких доріг із кожним днем більшає.
Автор: Олена Павленко
