За інформацією: Суспільне Харків.
Рівень води у річці Лопані знизився, 1 серпня 2025 року. Суспільне Харків/Марія Солодовнік
"Останні роки зберігається стійка тенденція до зниження рівнів як ґрунтових вод, так і зменшення опадів і надходження до ставків. Більша частина водних об'єктів, якщо брати ставки по Харківській області, зараз навіть не наповнюються до свого нормального підпірного рівня", — каже Валуєв.
Підпірний рівень — це рівень, при якому повністю ставок наповнений і відбувається перелив через гідротехнічну споруду у нижній б'єфділянка рухомої води або води, розміщеної за водонапірною спорудою. Зараз більш ніж половина ставків наповнені лише частково. Взагалі літній період характеризується періодом межені, коли великі втрати води через випаровування, незначна кількість опадів і водопостачання закінчується.
Рівень води у річці Лопані знизився, 1 серпня 2025 року. Суспільне Харків/Марія Солодовнік
За словами Олександра Валуєва, через війну відбувається забруднення водойм на Харківщині, а також руйнується земляний покрив, що негативно впливає на повноводність.
"Зараз будується дуже велика кількість фортифікаційних споруд, це і протитанкові рови, і інші укриття. Проблема в тому, що порушується земляний покрив, вирубуються дерева, і іноді глибина цих ровів настільки велика, що там навіть збирається вода. Втручання в гідрологічний режим поряд з річками, поряд з водними об'єктами, негативно впливає", — розповідає Валуєв.
Кожна копанка, кожнен викопаний кар'єр чи яма, яка акумулює собі воду поряд з цим водним об'єктом, знижує рівень ґрунтових вод. Все це впливає на забезпеченість водними ресурсами як річок, так і струмків. Це має каскадний характер.
У річці Харків через зниження рівня води утворився “острів”, 27 липня 2025 року. Суспільне Харків/Марія Солодовнік
Будування гідротехнічних споруд, греблі ставків, зарегульованість річок, потічків і струмків також негативно впливають на рівень води, розповідає Олександр Валуєв.
"Якщо зараз утворюється ставок, і він не наповнюється повністю, то нижче за течією немає переливу. Відповідно, там, де раніше протікав струмок, він зникає. Так може відбуватися впродовж десятиліть. А потім рівень ґрунтових вод починає знижуватись, і ставок починає підсихати, поки повністю не зникне", — каже заступник начальника регіонального офісу водних ресурсів у Харківській області.
На присадибних ділянках люди мріють про свій водний об'єкт і в два-три метри глибиною викопують копанку. Тут одразу кілька негативних наслідків в такій діяльності. По-перше, навколо цієї копанки відбувається акумуляція води і зменшується рівень ґрунтових вод, а ще порушується гідрологічний режим. Якщо там поряд була якась річка, чи джерело підземне існувало, то таким чином воно руйнується. І воно більше не живить річку.
Краснопавлівське водосховище. vodokanal.kharkov.ua
Законодавством це не регулюється, каже Валуєв, окрім масштабних випадків, які можна інкримінувати як зміну цільового призначення земельної ділянки для сільськогосподарської діяльності.
"Якщо свердловина використовується для промислових потреб і об'ємом понад п'ять метрів кубічних, то на це потрібно отримувати дозвіл на спеціальне водокористування. Якщо це при садибній ділянці господар собі для особистих потреб викопав, такий дозвіл не потрібен", — зазначає Валуєв.
У нас в Харківській області запаси великі, але не можна сказати, що вони не вичерпні. Раніше чи пізніше закінчуються і, можливо, це є однією з причиною, чому знижується рівень ґрунтових вод.
Як можна зарадити зниженню рівня води у водоймах Харківщини
Найбільш критична ситуація щодо падіння рівня води в південних районах Харківщини, а особливо навколо Краснопавлівського водосховища, розповідає Олександр Валуєв. За його словами, наповнення водосховища має проводитися регулярно, тому що саме воно не наповнюється коштом припливу, а забір води та втрати на випаровування досить великі.
Краснопавлівське водосховище. Суспільне Харків
Дуже перспективна тенденція — ревіталізація річок — повернення їх до природного стану, каже Валуєв.
"Щоб повернути, треба в першу чергу ліквідувати всі ці гідротехнічні споруди, всі ці греблі невеличких ставків, які практично і не використовуються. Вони тільки несуть за собою втрати на випаровування через поверхні водного об'єкта з поверхні рослин", — розповідає Олександр Валуєв.
Якщо збудувати ставок площею 10 гектарів, то за рік втрати тільки на випаровування з поверхні води будуть складати 70 тисяч метрів кубічних. Якщо раніше ця вода, яка йшла струмком, далі нижче за течією живила річку, то зараз такого живлення немає.
Також заступник начальника регіонального офісу водних ресурсів вважає, що потрібні зміни на законодавчому рівні про порядок обмеження прав водокористувачів.
"Одна й та ж сама річка: вище за течією воду викачують для зрошення, а нижче за течією вже не вистачає води. Станом на 2000 рік по Харківській області обліковувалося 2538 водних об'єктів це ставків, озер і 57 водосховищ. Нині може набратися вже близько п'яти тисяч. Кожен такий водний об'єкт зменшує водність річки загалом і негативно впливає на водозабезпеченість області", — каже Валуєв.
За його словами, потрібно врегулювати самовільне викопування копанок, тому що вони порушують гідрологічний режим через поверхні водного об'єкта, а також збільшувати кількість лісонасаджень, тому що дерева утримують воду і впродовж року служать джерелом живлення невеличких струмків та потічків.
