За інформацією: Суспільне Харків.
Підземні ходи, які знайшли у Харкові в сквері “Стрілка”, 1 серпня 2025 року. Суспільне Харків/Вікторія ЯкименкоЯ з сумнівом ставлюся до існування там саме історичних підземель, які можуть бути пов'язані з XVII-XVIII сторіччям. Це, скоріш за все, дійсно, кінець XIX, початок XX сторіччя.
За словами геолога, у Харкові більшість підземних локацій розташовані в так званому "нагірному районі", який не затоплювали ґрунтові води.
"Це Університетська вулиця і все, що поряд. Вулиця Квітки-Основ'яненка, Павлівська площа. Там були старовинні, досить цікаві будинки, наприклад, Будівля Дворянського зібрання. Зараз вони не існують, але колись були. І там, можливо, й були підземні ходи, які мають історичну цінність", — каже Андрій Ковальов.
Які знахідки виявляла команда Андрія Ковальова у Харкові
Андрій Ковальов. розповідає, що дослідження його команди охоплювали всю територію Харкова. Одне з них провели під час будівництва корпусу Харківської міськради.
"У 2003 році наш інститут виконував вишукування під будівництво нового корпусу міської ради. Це на вулиці Квітки-Основ'яненка. От якраз при будівництві були знайдені підземні такі споруди, саме історичні", — розповів Андрій Ковальов.
Провалля, яке відкрилося у Харкові . Фото з архіву Андрія Ковальова
За його словами, команду наукових співробітників і геологів на місце будівництва викликали представники міської влади.
Механізатори вже пробурили свердловини, почали заливати туди бетон. І тут міксер пішов кудись під землю, в "невідомі краї". І тоді викликали нашу команду, і ми почали шукати на цій території підземні простори. І ми знайшли дійсно порожнину. Вона була на глибині 7,5 метрів від поверхні.
Як розповів геолог, порожнина заходила під фундаменти старої будівлі мерії.
"Ми тоді це все закартографували, й почали також досліджувати на прилеглих територіях підвали старовинних будівель. І через дорогу там був будівельний технікум. Та він і зараз, мабуть, там ще є. Так в його підвалах також знайшли вхід в підземелля", — розповів Андрій Ковальов.
Підземний Харків. Фото з архіву Андрія Ковальова
За його словами, ще один вхід у підземелля знайшли на вулиці Римарській, під будівлею філармонії.
"Також в будинку ФрейманаБудинок Фреймана у Харкові, також відомий як прибутковий будинок Фреймана. Спочатку збудований у 1887 році, він був реконструйований у 1910-х роках архітектором Борисом Корнієнком., це Римарська, 23, там від більш-менш сучасного підвалу є вхід у старовинне підземелля", — говорить Андрій Ковальов.
Я за те, щоб всі підвали старовинних будівель досліджувати, бо із них могли бути такі відгалуження.
Підземелля у Харкові. Фото з архіву Андрія Ковальова
Андрій Ковальов говорить, що у підземеллях Харкова вони з колегами знаходили зразки скляного, фарфорового посуду, статуетки, предмети з металу.
"Знаходили залишки зброї, наприклад. Це все кінець XIX початку XX сторіччя. От такого в наших підземеллях повно. Більше старовинного, на жаль, нічого такого ми не знаходили", — сказав Ковальов.
Підземелля у Харкові. Фото з архіву Андрія КовальоваАрхеологів ми запрошували, щоб вони подивилися, але вони одразу сказали, що це — не археологія. Археологія в нас — це до XVII сторіччя.
У чому особливості харківських підземель
За словами Андрія Ковальова, підземелля у Харкові дуже різні за своєю будовою.
"В деякі з них — доступ вільний. Наприклад, у нас є дуже чудернацькі дренажні тунелі, вони теж царського періоду, дореволюційні, але до них можна вільно пройти, подивитись. Вони доволі великі. Наприклад, один колектор — майже 750 метрів, і теж склепіння цегляне. Це поряд з Гончарівською греблею у Харкові", — каже Андрій Ковальов.
Коли у нас почала перша цегла з'являтися, це перша половина XVIII сторіччя, почалися будуватися перші цегляні ходи. Інформації, що вони раніше були, у нас немає.
Підземелля у Харкові. Фото з архіву Андрія Ковальова
Андрій Ковальов вважає, що такі підземелля будували купці та підприємці за власною ініціативою, зокрема — для збереження цінних речей на випадок пожежі. За його словами, підземні ходи використовували у Харкові приблизно до 1900 року, потім їх покинули.
Самі ж підземелля у Харкові не суттєво відрізняються від тих, що є, зокрема, в Одесі, Полтаві або Бердичеві, на території яких також раніше проживали купці, додав геолог.
Чи треба вивчати та зберігати підземний простір у Харкові: думка Андрія Ковальова
Андрій Ковальов вважає, що практично всі підземні локації у Харкові необхідно досліджувати.
"Я виступаю за те, щоб будь-який підземний простір був досліджений спочатку, а тоді результати дослідження вже покажуть, що з ним робити: чи повністю, наприклад, цей котлован вкривати й засипати, як це зробили на Квітки-Основ'яненка, або, можливо, продовжувати якісь дослідження", — каже Андрій Ковальов.
Підземелля у Харкові. Фото з архіву Андрія Ковальова
Він зазначає, що треба шукати компроміс між розбудовою Харкова та збереженням підземних пам'яток.
"Я вважаю, що істина лежить десь посередині. Адже місцевий, скажімо так, наш ресурс — це в тому числі й історичні пам'ятки. А, наприклад, в західній Європі на місці розкопок музеї одразу відкривають. І це вирішує міське самоврядування. А Харків — це дуже велике місто, і в ньому знайдуться й інші місця для нового будування", — говорить Андрій Ковальов.
Але якщо ми саме в старовинній частині знаходимо якусь цікаву пам'ятку, то все ж таки доцільніше докласти зусиль і кошти для того, щоб її зберегти. Бо вона тоді відшкодує витрати через роки, може, десятиріччя її існування. Світовий досвід це підтверджує.
Підземелля у Харкові. Фото з архіву Андрія Ковальова
"Коли одне з підземель ми трохи змогли окультурити, розчистити, то там стояла черга на екскурсію. Людям цікаво. Так влаштована природа, їх цікавлять таємниці підземелля. Це як можливість по-іншому глянути на цей світ з-під землі", — каже Андрій Ковальов.
"Деякі локації, можливо, втрачені назавжди": як вплинуло повномасштабне вторгнення РФ
За словами геолога, на території Харківщини є підземелля, доступ до яких втратили через бойові дії. Зокрема, на території Липецької громади.
"В районі Липців, наприклад, були підземелля. І вони були захоплені ворогом, вони в них розташували свої штаби, чи склади, або якісь воєнні об'єкти. І вони (підземелля — ред.) були зруйновані", — розповів Андрій Ковальов.
Підземелля у Харкові. Фото з архіву Андрія Ковальова
Також, за його словами, ще одна підземна локація зазнала пошкоджень й у самому Харкові.
"Що стосується Харкова, частково був пошкоджений саме той об'єкт, який ми готували для підземного музею. Але там тільки часткові пошкодження. Здається, це була ракета С-300", — каже Андрій Ковальов.
Він зазначив, що нині немає можливості повноцінно моніторити всі підземні споруди у Харкові через безпекову ситуацію.
"І тому повної інформації ми не маємо зараз. Це будемо вже з'ясовувати після війни, коли будуть спокійні часи. Я сподіваюся, що наша команда збережеться до того часу, і ми зможемо продовжити наші дослідження і відтворення підземного музею. І культурної спадщини", — сказав Андрій Ковальов.
