Дороги вкривають антидроновими сітками, але й вони не завжди рятують.
За останній рік ворог почав масово використовувати безпілотники на оптоволокні та FPV-дрони для ударів по цивільних та волонтерах. Це вплинуло на будь-які поїздки на півночі та сході області та дуже ускладнило евакуацію.
Машини екстреної допомоги, автобуси та евакуаційні автомобілі — улюблені цілі російських дроноводів. Саме вони останнім часом найчастіше стають мішенями для удару безпілотниками.
Безпечної зони вже немає
Ще два роки тому цивільні могли до останнього лишатися в населених пунктах, на які наступала російська армія. У 2024 році поліцейські та волонтери вивозили людей з Вовчанська, коли в місто вже зайшли ворожі підрозділи. Масоване використання FPV-дронів докорінно змінило правила пересування дорогами в Харківській області. Зараз кожна евакуація — це спецоперація, де військові та цивільні мають максимально узгоджувати свої дії, аби всі лишились живими.
Небезпечна зона починається вже на Окружній дорозі Харкова — з кінця минулого року її почали затягувати антидроновою сіткою. Дорожники кажуть, що це поки що превентивний захід і великої небезпеки для автомобілів, що їдуть Окружною, зараз немає. Але у найближче передмістя Харкова — Руську Лозову — вже не їздять рейсові автобуси, бо 11 лютого в один з них вдарив дрон.
“Більше та менше небезпечних зон вже немає. Це так було раніше, коли ще були артилерійські обстріли, міномети. Зараз дрони дістають на відстань 30 кілометрів”, — розповів KharkovNEWS.info командир загону швидкого реагування Українського Червоного Хреста у Харківській області Ігор Клименко.
Дрони дістають на відстань 30 кілометрів — Ігор Клименко. Фото: І. Клименко/Facebook
Зона евакуації — усе ближча до обласного центру. Зараз це не тільки Куп’янський та Вовчанський напрямок і прикордоння Харківського району. Люди виїжджають і з умовно недалекої Старосалтівської громади — наприкінці січня Рада оборони ухвалила рішення про обов’язкову евакуацію сімей з дітьми з кількох сіл, але люди почали самі виїжджати ще до офіційного оголошення.
“Ворожі безпілотники щодня долітають усе далі, а найближчі населені пункти Старосалтівської громади систематично зазнають обстрілів”, — повідомив поліцейський Олексій Харківський, який регулярно їздить у небезпечні райони, аби вивезти цивільних до Харкова.
20 лютого загинули двоє його колег, поліцейські з евакуаційного підрозділу “Білі Янголи” Юлія Келеберда та Євген Калган. Вони їхали на евакуація в Куп’янський район, коли їхній автомобіль атакував ворожий “Ланцет”. 23 лютого дрон атакував автомобіль волонтера Дениса Христова у Куп’янському районі.
Міжнародна спільнота забороняє захищатись
Військові можуть протидіяти FPV-дронам за допомогою антидронових рушниць або РЕБів, які встановлюють на дах автомобіля. Волонтерам усе це заборонено. Згідно з міжнародним правом, цивільні не можуть користуватися товарами подвійного призначення — а саме такими є всі засоби протидії безпілотникам. Фактично волонтерські екіпажі, які виїжджають на евакуації — беззахисні перед обстрілами.
“У нас є детектори дронів — і це все. Але вони не діють проти дронів на оптоволокні, яких зараз — не менше половини”, — каже Ігор Клименко.
Зараз єдина можливість максимально убезпечити себе — дуже ретельно планувати операцію у взаємодії з поліцейськими, військовими та правильно обирати час і дорогу.
Антидронові сітки рятують, але їх мало. Фото: Сергій Козлов/KharkovNEWS.info
“Координація, особливо з військовими — критично важлива. Військові слідкують за ворогом, його звичками і можуть підказати час, коли є менший рівень небезпеки. Тому ми підгадуємо і найбільш сприятливу погоду і найбільший вдалий час, щоб здійснювати такі місії. На жаль, ми змушені обмежуватися саме цим”, — розповів KharkovNEWS.info голова “Координаційного гуманітарного центру” Євген Коляда.
За його словами, рятують і антидронові сітки, але їх замало.
Є шанси, що невдовзі українським волонтерам все ж дозволять захищатися. “Координаційний гуманітарний центр” веде перемовини з донорами зі Швейцарії, вони пообіцяли вплинути на законодавчі зміни.
“Швейцарія — батьківщина міжнародного гуманітарного права, і вони нам пообіцяли, що включаться в адвокацію цього питання на на рівні всіх інших донорів, і посольств, і урядів для того, аби ми могли офіційно використовувати РЕБи, закупляти їх з гуманітарних коштів. Вони будуть зафіксовані як засіб прямого захисту гуманітарного працівника та волонтера, а не як засіб подвійного призначення”, — каже Євген Коляда.
Але голова “Координаційного гуманітарного центру” побоюється, що для такого рішення знадобиться забагато часу, а коли воно буде ухвалене — з’являться якісь інші ударні засоби, від яких теж не буде захисту.
Автор: Олена Павленко
