За інформацією: Суспільне Харків.

Сергій Авраменко. Суспільне Харків/Олександра НовоселЯ особисте задоволення отримую від того, коли я біля рослин, я бачу результат: як квітують, як зав’язують плоди. Це як одні люди заводять рибок в акваріумі, вони стрес знімають, дивляться. Для мене свого роду — це стрес знімаю. Не тільки стрес війни. Коли на роботі я спілкуюся з фермерами, з аграріями. Розказуєш: "Нічого страшного з твоєю пшеничкою не буде. А соняшник виросте. Заспокойся. Все нормально". І ось таке. І ти приїжджаєш додому вижатий вже. І просто заходиш сюди, бачиш все це діло — краса така росте, то для мене це підіймається настрій.
У контейнерах та у відкритому ґрунті: як агроном вирощує гранати
Для вирощування гранатів Сергій Авраменко розробив ділянку на своєму подвірʼї. Агроном каже — на ній були бурʼяни та дикий виноград.
Щоб повторно все це не заростало бур'янами, цими хащами, то накрили такою плівкою. Вирішили зробити вглиблення під кожен контейнер. Коли влітку сильна спека, сонце, то дуже перегрівається коренева система там. І тут, коли воно у такому вглибленні, корінь не сильно перегрівається. Це один плюс. Другий плюс: коли йдуть дощі, або коли поливаєш, туди стікає вода, й вона там більше затримується. Хоча ми теж робили такі отвори у плівці, щоб занадто не було тривалого застою води.

Ділянка, на якій Сергій Авраменко вирощує гранати. Суспільне Харків/Олександра Новосел
Агроном вирощує гранати у відкритому ґрунті та у пластикових контейнерах. За його словами, поки що ця рослина — нетипова для вирощування на півночі та сході України через весняні заморозки, які можуть її знищити, а також через коротший вегетаційний період порівняно з південними областями.
Це листопадна культура. Гранат — це рослина так званих холодних субтропіків, як й інжир. На зиму листя опадає й це дає можливість до його вирощування в регіонах, які не мають субтропічного клімату. Наприклад, ось у нас Харківська область — його вже можна вирощувати. Поки що є складнощі. Ми їх тут вивчаємо.

Гранат, вирощений агрономом. Суспільне Харків/Олександра Новосел
"У відкритому ґрунті він більше такий, як для декорації. Він квітує, але плодів дуже мало зав’язує, й вони не встигають достигати. А якщо вирощувати ось так, у контейнерах, як ми в цьому випадку, то тоді можна, як ви бачите, одержувати врожай", — каже Сергій Авраменко.

Гранати, вирощені в пластиковому контейнері. Суспільне Харків/Олександра НовоселЯ рекомендую вирощувати в контейнерах, щоб об’ємом вони були не менше 20 літрів, щоб нормальне плодоношення можна було. Поки що ми переробили — таке повторне використання — це каністри з-під засобів захисту рослин. В аграріїв попросив ці каністри, їх переробив на такі горщики. Наступного року плануємо пересадити в красивіші. Або це 20-літрові відра будуть чорні, або спеціальні місткості на 20-25 літрів для рослин.
Ідея виникла 15 років тому
Ідея вирощувати гранати з’явилася близько 15 років тому, каже Сергій Авраменко. За його словами, у відкритому ґрунті вони росли понад 10 років.
"Частина — тут, у Харкові, частина у Барвінківському, зараз — Ізюмський район Харківщини. Але результату такого ми не бачили. Цвіли рослини, але плодів не було. Торік на одній рослині плодик один зав’язався, але він не дозрів у відкритому ґрунті", — каже агроном.

Гранат, вирощений агрономом. Суспільне Харків/Олександра НовоселЯ шукав можливості. Я вже, було, опустив руки, що скільки років витратив. Ось інжир вийшло, все виходило, почав плодоносити. Сорти різні почав підбирати. По гранатах — тут 12 сортів було, й навіть ще більше — жоден сорт не проявлявся ніяк. І я вже опустив руки. Хотів вже всі ці гранати розпродати, або подарувати комусь, щоб голову з ними не морочити.
Перший урожай за 10 років: як плодять гранати
Агроном розповідає — має 12 сортів гранату. У 2025 році плоди вдалося отримати на третині з них. Щодо вирощування гранатів Сергій Авраменко консультувався з Віктором Ковриженком, фахівцем із вирощування субтропічних рослин у горщиках, який працював у ботанічному саду.

Сергій Авраменко на ділянці. Суспільне Харків/Олександра Новосел
"Ми обмінювалися досвідом, інформацією. Він мені підказав, каже: "Слухай, ти ніколи не доб’єшся зараз результату. Тільки треба вирощувати в горщиках, в контейнерах". Я вирішив дати ще один шанс своїм гранатам. І ті, які навіть росли у відкритому ґрунті, попересаджував у горщик. І цього року вони порадували. Більш як половина з них цвіла, а десь на третині з цих сортів утворилися ще й плоди", — каже агроном.

Гранати, вирощені в пластиковому контейнері. Суспільне ХарківВони дають плоди навіть попри несприятливі погодні умови. У нас було три хвилі приморозків. Потім таке літо не дуже сприятливе. Попри це отримали такий от перший врожай. З кожним роком врожайність буде збільшуватися. Це перше плодоношення, і то ще не на всіх сортах є. На той рік ми сподіваємося, буде більше, а потім — ще більше. На зиму треба цю рослину заносити у льох, або у прохолодне приміщення, щоб температура там була не мінусова.

Гранати на подвірʼї Сергія Авраменка. Суспільне Харків/Олександра Новосел
Плоди мають дозріти до кінця жовтня, говорить Сергій Авраменко. Він планує збирати їх перед початком морозів, коли гранати наберуть вагу та стануть солодшими.
Птахи й білки можуть шкодити гранатам
Навесні агроном підживлював рослини органічними добривами, а нині стежить за тим, щоб плоди не з’їли птахи та білки.

Гранати на подвірʼї Сергія Авраменка. Суспільне Харків/Олександра НовоселСлимаки є, які можуть заважати. Але слимаки, вони більше інжирові шкодять. Гранатам — поки що птахи. Це сороки. Щастя, що вони шкірку покуштували — несмачна, і улетіли. Якщо вони доберуться до зерняток, то всі інші так будуть розгризати. Білки теж. Якщо одна надибає десь: чи слива росте, чи виноград, інжир — теж саме, то потім по тих же стежках й інші друзяки починають бігати. Цієї білки. Все теж дегустацію знімають.
"Я вірю, що все буде нормально": ситуація в селі Рідному Барвінківської громади
Окрім гранатів у Харкові Сергій Авраменко вирощує інжир на плантації в селі Рідному Барвінківської громади на Ізюмщині.
Туди я їжджу практично кожного тижня. Ситуація з кожним разом погіршується, тому що постійно, майже щоночі над нами літають «Шахеди», ракети. Вся ця ситуація, бачиш якесь нагнітання обставин, але попри це все одно я не опускаю руки. Ми навіть цього року продовжували ремонт нашого будинку. Я вірю, що все буде нормально. У 2022 році росіяни до нас не дійшли. Вони, коли з Ізюма на Барвінкове сунули, ми були останнім селом, куди не ступала нога росіянина.












