За інформацією: Суспільне Харків.
Конкурсний проєкт в соціальних мережах отримав назву “Одоробло”. Дмитро Булах
Згідно з проєктом, каже архітекторка Ольга Клейтман, колона мала розташовуватися в центрі круглої площі, ближче до Держпрому. У той час Ленін стояв на її початку.
Стелу спроєктували Павло та Сергій Чечельницькі. Останній у той час обіймав посаду головного архітектора міста.
Наступного року декілька харківських громадських організацій — Міські реформи, Критичне Мислення та Харківський антикорупційний центр — звернулися до суду, щоб оскаржити процедуру проведення конкурсу.
"Це був перший випадок, коли всі ходили на протести, в суди по черзі. Тоді виграли перший суд, після чого був призначений конкурс, який був з порушеннями. Це завершилось тим, що ніякого пам'ятника не зробили", — каже Клейтман.
У 2017 році громадські діячі перемогли в суді першої інстанції та апеляційному розгляді. Після цього справу направили до Касаційного суду, однак три роки вона не розглядалася у зв’язку із судовою реформою.
У 2020 році суд вирішив направити справу на новий розгляд у Шевченківський районний суд Харкова. Проте, поки тривали розгляди, реконструкція на площі Свободи завершилася. У сквері замість монумента збудували сухий фонтан.
Майдан Свободи, Харків, 24 серпня 2024 року. Суспільне Харків/В’ячеслав Мавричев
Фонтан з мавпами у саду Шевченка
23 серпня 2019 року в саду Шевченка відкрили фонтан з мавпами. Він складається з чотирьох рівнів, на яких були розташовані 13 мавп, які грають на музичних інструментах. Спочатку мавпи були "голими", однак на наступний рік їх одягли в костюми.
"Це класичний приклад скульптур не в тому місці та не в той час. Фонтан з мавпами начебто мав розважати дітей, які прийшли до зоопарку, але встановили їх не у самому зоопарку, а в саду Шевченка у 2019-му, припускаю, через те, що відкриття зоопарку затрималось до 2021 року", — розповів у коментарі Суспільному краєзнавець Іван Пономаренко.
Фонтан з мавпами у саду Шевченка у Харкові, 2024 рік. Харківська міська рада
Фігури мавп були зроблені в Туреччині. Їхнім автором є турецький скульптор Сукру Еренлер.
"Еренлер мав своє почуття прекрасного, бо виглядали мавпи жахливо навіть як дитячі скульптури, про що писали професійні харківські скульптори", — каже Пономаренко.
Краєзнавець зазначає, що інсталяція на фонтані постійно забруднювала звуковий простір парку музикою, яка повторно програвалася.
Також через те, що скульптури були електромеханічні, на зиму доводилося закривати фонтан захисним тентом у формі піраміди, яка, за словами Іван Пономаренка, тільки підсилювала сюрреалістичне враження.
У 2024 році всі 13 фігур мавп з музичного фонтану у саду Шевченка відправили на техобслуговування, повідомила Суспільне Харків Ірина Сайко, яка в той час обіймала посаду речниці "Харківзеленбуд".
За її словами, підприємство буде власними силами ремонтувати скульптури. Строків, коли мавп-музикантів повернуть на місце, фахівці не дали. Станом на серпень 2025 року їх ще не встановили.
Реконструкція "Каскаду"
У 2017 році у Саду Шевченка в Харкові розпочалася реконструкція фонтану "Каскад".
У старому варіанті фонтан мав вигляд водоспаду — по центру вода стікала по широких порогах, обабіч були сходинки, якими користувалися люди.
Який вигляд “Каскад” у Харкові мав до реконструкції. io.ua
За новим проєктом, який було презентовано у квітні 2019 року, "Каскад" перетворився на гранітні сходи з двома чашами фонтанів — перед підйомом та на майданчику нагорі. Вода порогами більше не стікала.
Каскад після реконструкції. Депо.Харків
"Нестійкий ґрунт на якому цей фонтан ще і з такою кількістю води, він просто не устояв би. Уявіть собі економічний складник утримання Каскаду. Скільки зараз коштує вода, скільки вона коштувала у радянські часи. Метро поряд, постійні вібрації, плаваючий ґрунт, протікання. Його зберегти було неможливо", — пояснив тоді речник Харківської міськради Юрій Сидоренко.
У травні представники групи зі збереження об’єктів культурної спадщини SaveKharkiv почали збирати підписи харківців, щоб тимчасово зупинити будівельні роботи на фонтані та провести незалежну експертизу. Як пояснили тоді організатори ініціативи, експертиза потрібна, щоб встановити, чи можливо відновити Каскад в первинному вигляді.
Однак 23 серпня 2019 року у Саду Шевченка закінчили реконструкцію оновленого "Каскаду". За словами представника Харківського антикорупційного центру Євгена Лісічкіна, реконструкція фонтану коштувала міському бюджету 84 мільйони гривень
"Перший договір уклали на 56 мільйонів з київською компанією. […] І потім, з нею ж уклали додатковий договір […] на 28 мільйонів гривень. Проєкт переробляли. Чернігівський архітектор Артем Прощенко, якому замовили за півтора мільйона проєкт “Каскаду”, він підкреслював, що спочатку було замовлення того, щоб був фонтан. Фактично вода текла по щаблях", — розповів Лісічкін.
Архітекторка Ольга Клейтман також розповіла Суспільному, що перший варіант реконструкції не сподобався керівництву міста: "Тоді просто взяли й списали ці сходи з Pinterest. Вони там дуже недоречні. Подивіться, як люди їх використовують! Вони їх оминають, тому що там влітку спекотно, а взимку холодно".
Каскад після реконструкції. Суспільне Харків
Клейтман каже, через те, раніше "Каскад" був вужчим, посередині була вода, а вздовж фонтану з обох сторін росли великі дерева, містяни могли піднятися та спуститися в тіні. Зараз це неможливо, додає архітекторка, оскільки зрубали всі дерева вздовж об’єкту і зробили сходи такими широкими, що немає, де сховатися від сонця.
Також архітекторка зазначає, "Каскад" не надто видатна споруда, однак вона була частиною душі міста.
"Це було затишне, чудове місце, всі його любили. Навіщо було його так спотворювати? Хто їм (керівництву міста — ред.) дає право зносити все те, що зробили люди до них? Хто їм дає право зносити дерева, які вони не саджали? Хто їм дає право зносити будинки, які вони не будували? Такого ж багато", — каже Ольга Клейтман.
Пам’ятник Героям Небесної сотні
Восени 2018 року у Харкові розробили проєкт пам’ятника Героям Небесної Сотні. Його мали встановити на однойменному майдані. Площа мала бути розбита на кілька зон — рекреаційну, паркову, дитячу ігрову, а також місце для зустрічей.
Пам’ятник мав зображати клин зі 107 журавлів та бути заввишки від 8,5 до 11 метрів, розповідав Суспільному автор композиції, архітектор Олександр Гришнов.
Проєкт пам’ятника Героям Небесної сотні у Харкові. Харківська обладміністрація
Станом на лютий 2020 року був майже готовий проєкт, однак залишалися деякі неузгоджені моменти з міською владою, говорив архітектор.
"Ще не отримали деякі документи. Під час того, як вони підготують, ми теж будемо готові для того, щоб здати цей проєкт", — сказав Гришнов.
30 грудня на позачерговій сесії міськради тоді ще секретар Харківської міськради Ігор Терехов зазначив, що на реконструкцію майдану не вистачає тільки міського бюджету.
"Я розумію, що потрібно робити цей меморіальний комплекс. Він великий, він глобальний. Можу сказати, за один рік його не зробиш. Але він коштує неймовірних коштів. Один міський бюджет там не зможе впоратися", — додав він.
Проєкт пам’ятника Героям Небесної сотні у Харкові. Харківська обладміністрація
За словами Терехова, під час того, як посаду голови Харківської ОДА обіймала Юлія Світлична, була обіцянка надати відповідне фінансування.
"Була чітка домовленість, що ми проходимо свій шлях, і Богач (директор департаменту комунального господарства — ред.) працював над цим, а обласна державна адміністрація проходить свій шлях і дає субвенцію, співфінансування, але, на жаль, обіцянка залишилася нереалізованою", — сказав Терехов.
Проєкт пам’ятника Героям Небесної сотні у Харкові. Харківська обладміністрація
Майже через рік, у листопаді 2021 року тодішній тимчасовий виконувач обов’язків голови Харківської ОДА Олександр Скакун на зустрічі з представниками харківського Євромайдану також казав, що для зведення пам’ятника необхідні гроші та дозволи на землю.
"Олександр Скакун повідомив, що керівництво області буде готове допомогти Харківській міськраді в реалізації цього проєкту, зокрема — у питаннях співфінансування його з обласного бюджету. Також керівник області запропонував спільно розробити дорожню карту реалізації проєкту — та рухатись за наміченим планом", — повідомляла пресслужба Харківської ОДА.
Зустріч у Харківській ОДА щодо проєкту пам’ятника Героям Небесної сотні у Харкові, 2021 рік. Харківська обладміністрація
Тоді координатор харківського Євромайдану Володимир Чистилін зазначив, у Харкові варто створити робочу групу щодо реконструкції. Земельне питання, за його словами, слід було вирішити того ж року.
Станом на серпень 2025 року ситуація не змінилася, каже Чистилін.
"Дуже скоро Скакун пішов з посади, а Синєгубов заступив губернатором. Потім почалася повномасштабна війна, і вся ця історія відійшла на другий план. Про неї ніхто не згадував і не згадують", — розповів в коментарі Суспільному координатор харківського Євромайдану.
Проєкт пам’ятника Героям Небесної сотні у Харкові. Харківська обладміністрація
Він підтвердив, що проєкт повністю готовий та затверджений, однак втілити його сподівається вже після завершення війни.
"Ми реально дивимося на ситуацію, і зараз вона така, що навряд хтось буде щось робити. Проєкт готовий, і він повинен бути втілений. Це питання часу і грошей. До повномасштабної війни там була сума кілька сотень мільйонів гривень».
"Стоунхендж" на ХТЗ
У 2021 році в рамках конкурсу «Бюджет участі» у Харкові переміг проєкт "Скіфська спадщина". Ним було передбачено будівництво інсталяції, яку містяни назвали "харківським Стоунхенджем", оскільки він нагадував оригінальний Стоунхендж, розташований у Великій Британії. Однак у харківському варіанті також були орнаменти та фігури на скіфську тематику.
"Це були бетонні кубики, які імітували половецьких баб, лави з орнаментами у "древньому" стилі, бетонні змії, ящірки, декілька металевих листів на тему скіфського золота. Виглядало це дуже бюджетно, але краще, ніж просто пустир зі скошеною “в нуль” травою", — розповів Суспільному харківський краєзнавець Іван Пономаренко.
“Стоунхендж” на ХТЗ. Суспільне Харків
В описі проєкту на сторінці голосування було зазначено, що "об’єкт буде цікавим, як більшості жителів нашого міста, так і туристам, які відвідують місто Харків".
Пономаренко пригадує, проєкт був виконано неякісно: бетон був сирим та кришився у руках, а між блоками стирчали нитки та шматки поліетилену.
"Масштаб був "дитячий" та явно не тягнув за розмірами на справжній Стоунхендж навіть дуже віддалено. Все було зроблено з бетонних блоків одного розміру, наче з кубиків Лего. Це мало ультрабюджетний вигляд, навіть небезпечний для дітей. Наче було зроблено "на відчепись" в останні дні бюджетного року", — підкреслює краєзнавець.
“Стоунхендж” на ХТЗ. Суспільне Харків
Загальна вартість проєкту склала майже 1,5 мільйона гривень. Однак 25 грудня 2021 року речник міськради Юрій Сидоренко повідомив у Facebook, що виконавці "Скіфською спадщини" не отримають коштів: "У такому вигляді "ця споруда" прийнята не буде. Відповідно, про жодну оплату мови також не йде".
“Стоунхендж” на ХТЗ. Суспільне Харків
Вранці 4 січня 2022 року інсталяцію демонтували. Автор проєкту Євген Кулик сказав у коментарі Суспільному, що проєкт не був закінчений.
"Він мав пройти стадію декорації. Він мав бути весь у моху, змінити колір, тут мали були бути висаджена трава і декілька гілок дикого винограду. Набути вигляду такої конструкції, яка тут нібито стояла близько тисячі років і до нас дійшла", — розповів після демонтажу інсталяції Кулик.
Офісна будівля в Саржиному яру
Влітку 2023 року "Харківзеленбуд" замовив проєкт будівництва "багатофункціонального центру" на території парку Саржин яр за понад 7,5 мільйонів гривень.
8 серпня речник Харківської міськради Юрій Сидоренко пояснив, що доручення збудувати безпечний простір дав Президент України Володимир Зеленський під час однієї з робочих поїздок.
Учасниця акції проти забудови Саржиного яру у Харкові. Суспільне Харків
За словами Сидоренка, у проєкті було передбачене бомбосховище, де зможуть перебувати сотні людей, адже три чверті будівлі будуть під землею. Проєкт мала профінансувати держава, а місто — тільки проєктну документацію.
Також речник міськради сказав, що будівництво відбуватиметься на території, яка не є частиною Саржиного Яру, а прилягає до проспекту Науки.
13 серпня близько 200 людей зібралися на пікнік, щоб таким чином виступити проти будівництва.
Архітекторка Ольга Клейтман виступила на акції проти забудови Саржиного яру. Суспільне Харків
Ольга Клейтман, бюро якої раніше працювало над розробкою реконструкції парку, розповіла Суспільному, що в проєкті центру було багато проблем.
"Вони (представники міськради — ред.) казали, що це будівництво безпечного простору, але в тому проєкті, який подавала міськрада, були офіси класу А. Причому в дуже великій кількості. А також кафетерії, ресторани й так далі. І вже потім в переліку було передбачене бомбосховище", — говорить Клейтман.
Таким чином, за словами архітекторки, будівля не могла бути безпечною, оскільки укриття замовлялося окремо.
Також гроші, які мали спрямувати на будівництво об'єкта, йшли з фонду ліквідації наслідків збройної агресії РФ.
"Гроші були надані для відновлення, але це було ніяке не відновлення, а нове будівництво. Таким чином, за гроші на відновлення, наша міська рада вирішила побудувати офісний центр. І не знайшла нічого кращого, ніж побудувати його в Саржиному Яру", — каже Клейтман.
Реконструкція скверу біля Вічного вогню
6 червня "Харківзеленбуд" оголосив тендер на капітальний ремонт скверу біля Вічного вогню, що розташований на пагорбі між вулицями Університетська та Клочківська. Очікувана вартість склала майже 38 мільйонів гривень.
Пропозиції від потенційних підрядників приймали до 24 червня, однак за чотири дні до кінцевого терміну пресслужба Харківської міської ради повідомила, що роботи на об’єкті вже тривають.
Реконструкція скверу біля Вічного вогню у Харкові, 13 серпня 2025 року. Суспільне Харків/Вікторія Якименко
Реконструкцію проводили через зсув ґрунту на схилі скверу внаслідок російських атак, тоді ж розповів директор Департаменту будівництва та шляхового господарства Дмитро Липовий.
"Якби ми не вжили термінових заходів, це могло б призвести до трагедії: внизу розташовані вулиця Клочківська та узвіз, і є реальна загроза для життя людей", — сказав Липовий.
У серпні пресслужба міськради написала в Telegram, що роботи завершуються. Там укріпили схил, облаштували систему водовідведення тощо, а також встановили інсталяцію — штучне багаття.
Жительки Харкова дивляться на інсталяцію у сквері біля Вічного вогню, 13 серпня 2025 року. Суспільне Харків/Вікторія Якименко
Місцевий гід Максим Розенфельд каже, розташована там нова інсталяція пов'язана з історією міста і відходить від радянської символіки. Зокрема, вона нагадує про "сигнальні вогнища", які запалювали у козацьких фортецях для попередження про небезпеку. За словами гіда, на місці, де встановлено вогнище, у XVII сторіччі була побудована Харківська фортеця.
Архітекторка Ольга Клейтман у коментарі Суспільному зазначає, що міськрада не мала права зривати частину схилу, де поставили вогнище.
"Це наша спадщина, і за рішенням когось одного ніхто не має права підійти і розрити курган або наш схил, на якому стояла фортеця. Це не їхній рівень повноважень. Це ж спадщина наша всіх, а не Терехова або проєктанта, який це зробив", — говорить Клейтман.
Інсталяція Вічного вогню у Харкові, 13 серпня 2025 року. Суспільне Харків/Вікторія Якименко
Раніше архітекторка розповідала Суспільному: подібні конструкції виробляє комерційна компанія, яка зводить ідентичні об'єкти зокрема й у США.
"Є фірма, яка такі “козацькі вогнища” випускає і по всьому узбережжю Америки вони стоять. У Сіетлі точно таке ж стоїть. Це — просто смішно. Це все одно, що матрьошку поставити й сказати, що це — скіфська баба. Вони навіть не купили у тієї фірми по-чесному, а підробили", — зазначила Клейтман.
"Я тільки звикла до одного безглуздя, як з'являється інше": архітекторка — про міський простір Харкова
Ольга Клейтман розкритикувала рішення Харківської міськради, які впливають на місцевий простір. Зокрема, інсталяції, які встановлюються в центральній частині міста, до пам’ятних дат, свят тощо.
Наприклад, у березні місто прикрасили гігантськими штучними квітами, а на Великдень — не менш великими крашанками та ще більшою паскою, яка розташовувалася на платформі біля Харківського національного академічного театру опери та балету.
"Я тільки звикла до одного безглуздя, як з'являється інше. Спочатку з’являються істоти із зеленого штучного газону. Тепер — жовто-зелені прапори, які демонструють кольори герба імперських часів, що нав’язаний нам Росією. Навіщо це?", — говорить Клейтман.
Харків прикрасили до Дня міста, 22 серпня 2025 року. Суспільне Харків/Вікторія Якименко
Також архітекторка вважає невиправданими витрати, які йдуть на прикрашання міста подібними інсталяціями: "Чому за мої гроші мене мучать цими інсталяціями? Це ж не за гроші Терехова або когось. Це за мої гроші, які я здаю як платник податків".
Своєю чергою речник міськради Юрій Сидоренко зазначив, до Дня міста Харків прикрашали коштом благодійників. За його словами, жодної копійки з бюджету на прикраси й інсталяції не витратили. Хто саме профінансував прикрашання Харкова до Дня міста, речник міськради не уточнив.
