За інформацією: Суспільне Харків.
Керівниця бізнесу з виробництва і торгівлі напівфабрикатами у Харкові Тетяна Юрченко. Суспільне Харків/Роман Кривко
Тетяна Юрченко зазначає, що її підприємство відчуває кадровий голод, який є у регіоні через повномасштабну війну.
"У нас харків'ян на виробництві досить мало, більше переселенців, з Куп'янська, Вовчанська. Люди за свій кошт самі знімають собі житло у місті", — говорить Юрченко.
Хочеться якоїсь підтримки бізнесу. А те, що я спостерігаю зараз, стає все важче і важче працювати. Тому що, ми працюємо чесно. У нас оформлені працівники, ми все купуємо легально. За період війни ми розширилися у два з половиною рази. Зараз у нас приблизно 70 працівників.
"Щоденні атаки та брак кадрів через мобілізацію": виклики для меблевої фабрики у Харкові
Як розповіли керівники харківської меблевої фабрики "Константа" Роман та Ганна, з початку повномасштабного вторгнення їхнє виробництво перемістилися у приміщення заводу.
"Пару місяців працювали під обстрілами, жили цілодобово з родинами там. І ми, і працівники. Виробництво не зупинялося, всі відвантаження здійснювалися вчасно. Наразі стикаємося з проблемами щоденних атак та пошуком кадрів, оскільки мобілізація значно впливає на виробничі процеси", — говорить підприємець.
Ганна додала, що за час повномасштабної війни попит на їхні меблі зріс, бо мало хто з виробників залишився у регіоні: "Але конкуренція велика з боку західної України, бо їх так не "зачіпає", як нас. Щодо китайської меблевої продукції, то вона зовсім не конкурентна, її не завозять".
Керівники харківської меблевої фабрики “Константа” Роман і Ганна. Суспільне Харків/Роман Кривко
"Ми зосередили свою увагу на автоматизації виробництва, закуповуємо нове обладнання, щоб менше використовувати людську силу. Бо коли товар важить більше ніж 100–150 кг, то жіноча праця недоречна. Так само жінки не можуть бути далекобійницями у нашій сфері, бо водії ще й розвантажують товар на місцях доставки", — розповів Роман.
За словами підприємців, зараз для них найактуальніше питання — чи буде звільнятися бізнес Харкова від податку на землю та нерухомість. Рішення має ухвалити місцева влада.
Спеціальний режим оподаткування для прифронтових територій: що пропонує бізнес
Керівниця харківської аудиторської компанії "Бізнес елемент" Ганна Чайка висловила думку, що, крім безпекової проблеми в регіоні, також є необхідність переглянути режим оподаткування.
"Як один із учасників робочої групи європейської бізнес-асоціації, я хочу ще раз наголосити на пропозиціях стосовно спеціального режиму оподаткування для прифронтових регіонів. Ми розуміємо, що не може бути рівних умов для всіх суб'єктів господарювання. Ми розуміємо, що не тільки Харків, а й усі прифронтові регіони — це і Дніпро, і Суми, Запоріжжя — вони мають працювати й тримати ситуацію в місті", — сказала Ганна Чайка.
Керівниця харківської аудиторської компанії “Бізнес елемент” Ганна Чайка. Суспільне Харків/Роман Кривко
"Ми розуміємо з чого складається собівартість товарів і робіт-послуг, більша частина — це фонд заробітної плати й податки на фонд заробітної плати. То ж для підприємств ми пропонуємо знизити ставку Єдиного соціального внеску. На сьогодні вона 22%, ми пропонуємо рівень 10%. Треба вести діалог і говорити про те, що ця ставка для "білого" бізнесу. З іншого боку ми просимо повернути нам ставку військового збору до 1,5%, як це було до грудня 2024 року", — розповіла Ганна Чайка.
Допомога бізнесу Харківщини від влади: що обіцяють представники ВР та мерія
За словами голови комітету Верховної ради з питань фінансів, податкової та митної політики Данила Гетманцева, він разом з підприємцями Харкова обговорив питання допомоги прифронтовим територіям і бізнесу на цих територіях.
Мова йде не лише про Харків, а і про Запоріжжя, Херсон, Миколаїв, Суми. Ці регіони своїми втратами, своєю боротьбою дають можливість всім іншим регіонам України існувати в більш менш безпечних умовах.
"Ми зобов'язані передбачити для них певні преференції, певні механізми страхування військових ризиків і компенсації — як прямих, так і не прямих збитків внаслідок війни. Ми зобов'язані передбачити для цих регіонів пільгове кредитування, бо абсолютно мізерний відсоток, трохи понад 5% всього кредитування за програмою "5-7-9" випадає на прифронтові регіони", — сказав Гетманцев.
Данило Гетманцев та Ігор Терехов у Харкові. Суспільне Харків/Роман Кривко
За його словами, поки що немає остаточних висновків, які винесуть на розгляд до Верховної ради.
"Але ми зараз будемо дуже динамічно і швидко розробляти конкретні напрямки роботи для того, аби створити спеціальний правовий режим, спеціальний податковий режим, спеціальний економічний режим для всіх прифронтових територій України", — додав Гетманцев.
Нардеп прогнозує, що на ухвалення рішення в Раді щодо спеціальних умов для бізнесу на прифронтових територіях знадобиться щонайменше два місяці.
"Я думаю, десь тиждень, два, три ми будемо збирати пропозиції й критику на наші пропозиції, обмінюватися думками. І десь в розрізі місяця-півтора будуть остаточні пропозиції, які ми представимо колегам в парламенті й Кабінету міністрів. Потім час на ухвалення, невеликий час, ми працюємо дуже динамічно в комітеті. І я думаю, що восени зможе вже і Харків й інші прифронтові території отримати спеціальні умови, які їх будуть підтримувати", — сказав Данило Гетманцев.
Презентація на зустрічі представників бізнесу у Харкові. Суспільне Харків/Роман Кривко
Міський голова Харкова Ігор Терехов нагадав, що у місті продовжили пільги для власників бізнесу на перший квартал 2025 року, їх компенсує держава.
"Ми будемо і надалі пролонговувати це. Крім того, питання на сьогодні від бізнесу Харкова – це кредитні умови, ресурси, залучення кредитів. Щодо програми "5-7-9", є певні сподівання на зовсім інші ставки по кредитах. Страхування військових ризиків — це також актуальне питання", — сказав Терехов.
Підприємці Харківщини зустрілися з головою комітету ВР Данилом Гетманцевим та мером Харкова Ігорем Тереховим. Данило Гетманцев/Telegram
