За інформацією: Суспільне Харків.
Дмитро Любота. Суспільне Харків
Директор будівельного підприємства з Куп’янська Дмитро Любота на парламентських виборах 2019 року став кандидатом від партії "Слуга народу" і переміг в одномандатному окрузі №177. Його основним опонентом був нардеп сьомого та восьмого скликань Верховної Ради Віктор Остапчук.
Що Любота робив під час каденції у парламенті та на окрузі, як його діяльність оцінює політолог, читайте у проєкті Суспільного "Обранці".
Хто такий Дмитро Любота
Любота народився у 1981 році в Харкові. Він здобув освіту в Харківському державному технічному університеті будівництва та архітектури за спеціальністю "менеджер-економіст". На момент обрання в парламент був директором будівельного підприємства "Градострой", яке було зареєстровано в Куп’янську.
За даними Опендатабот, батько політика був власником ТОВ "Куп'янський промислово-будівельний Альянс". 30 березня 2021 року президент України Володимир Зеленський назначив члена партії "Слуга народу" Валерія Люботу головою Куп'янської районної державної адміністрації, на той час він був директором ТОВ "Гарант", депутатом Куп'янської міської ради.
Як Дмитро Любота обрався у парламент
На одномандатному окрузі №177, який охоплював Куп’янськ, Ізюм, Борівський, Ізюмський, Куп’янський та Шевченківський райони, Центральна виборча комісія у 2019 році зареєструвала шість кандидатів.
Серед опонентів Люботи був Віктор Остапчук, він набрав 18 324 голосів.
За кандидата від президентської політичної сили проголосували 27 358 виборців. У голосуванні взяли участь 69 710 мешканців округу.
Діяльність Дмитра Люботи у Верховній Раді
Посади у парламенті:
- член постійної делегації ВР у Парламентській асамблеї ЄС — Східні сусіди;
- голова підкомітету з питань економічного, секторального співробітництва та поглибленої і всеохоплюючої зони вільної торгівлі між Україною та ЄС комітету з питань інтеграції України до ЄС;
- заступник керівника групи з міжпарламентських зв'язків з Норвегією;
- член групи з міжпарламентських зв'язків з Іспанією, Нідерландами, Польщею, В'єтнамом, США, ФРН, Японією.
За свою каденцію в парламенті мажоритарник 20 разів виступав з місця, 12 — з трибуни. Він подав 25 депутатських запитів. Прізвище Люботи фігурує у майже 600 проєктах законів, 173 з них стали чинними.
Закони, ініціатором яких став нардеп, мали стосунок зокрема до імплементації положень міжнародних угод та директив ЄС у сфері охорони тваринного та рослинного світу, захисту трудових мігрантів та боротьбу з шахрайством у працевлаштуванні за кордон, врегулювання питань у сфері надання житлово-комунальних послуг.
Обранець 177 округу у листопаді 2023 року голосував за вилучення військового ПДФО із місцевих бюджетів.
Під час своєї каденції Любота був залучений у міжнародну діяльність, зокрема у червні 2025 року він виступав у Варшаві на Конференції комітетів у справах ЄС парламентів Євросоюзу та країн-партнерів (COSAC) на сесії, присвяченій боротьбі з дезінформацією.
Маркерні голосування
- 22 лютого 2022 року голосував за засудження агресії РФ на Донбасі;
- За легалізацію медичного канабісу. Закон полегшує лікування пацієнтів з онкологічними захворюваннями, епілепсією, ПТСР;
- За містобудівний кодекс, який, за оцінками експертів, має корупційні ризики;
- За заборону релігійних організацій, пов’язаних з РФ.
Перед вторгненням Дмитро Любота не голосував за санкції проти РФ
23 лютого 2022 року Дмитро Любота не проголосував за економічні санкції проти РФ. В коментарі Суспільному він пояснив, що це сталося з технічних причин – не спрацювала кнопка. В той день він повідомив у Facebook, що написав заяву, щоб його голос врахували у поіменному голосуванні щодо застосування санкцій.
"Я теж голосував «за» прийняття вказаної постанови, яка вкрай важлива у зв’язку з наявними і потенційними загрозами національним інтересам і національній безпеці України та повинна бути механізмом протидії потенційним загрозам національним інтересам, національній безпеці, суверенітету і територіальній цілісності України, терористичній діяльності та порушенням прав і свобод людини і громадянина", – зазначав політик.
На відео потрапив момент, як Любота підійшов до віце-спікера Верховної Ради Олександра Корнієнка й емоційно вимагав прочитати заяву про помилку, через яку не зарахувався його голос.
Дмитро Любота. Дмитро Любота/Facebook
За даними поіменного голосування на сайті Верховної Ради, Любота не голосував за проєкт постанови в цілому.
В коментарі Суспільне Харків нардеп це пояснив так: "Ви розумієте, те, що я написав заяву і сказав, воно ніяким чином не може змінити результат, як пройшло голосування. Це просто позиція людини, яку вона може висловити. І в нас, повірте, дуже часто буває таке, що в якісь важливі ситуації не спрацьовує кнопка. Там досить стара система Рада-3".
Кандидату політичних наук, політологу Антону Авксентьєву здається сумнівним технічний збій у сесійній залі напередодні вторгнення РФ.
"Я не дуже вірю, що кнопка за п'ять років не спрацювала саме на цьому маркерному голосуванні. Подивімось, хто ще не голосував: Дмитро Шенцев (за даними сайту ВР, він був відсутній під час голосування, – ред.), який представляв сусідній мажоритарний округ з центром в Чугуєві. Можна відверто сказати, що це проросійський депутат, який вибув і зник в невідомому напрямі. Те, що в нього були зв'язки і фінансові, і політичні з росіянами, не для кого не секрет. Не голосував нардеп від "Слуги народу" Андрій Одарченко (він також був відсутній під час голосування, – ред.), слова якого задокументовані на плівках, де він Мустафі Наєму розповідав, що "Росія – це міць", і що він не вірить в український Харків. Ну, в них втрьох, напевно, кнопка не спрацювала", – каже політолог.
За словами Авксентьєва, Любота і його батько могли розуміти, що влада Куп'янська не буде чинити опір окупантам.
"І, власне, так воно і сталося. Тому 23-го він не голосує за ці санкції, бо це була б точка неповернення щодо можливості якихось зв'язків з росіянами", – додає політолог.
Про що Дмитро Любота пише в соцмережах
На персональній сторінці у Facebook Любота повідомляв про закони, ухвалені Верховною Радою, про зустріч з омбудсменом Дмитром Лубінцем, іншими урядовцями, з якими обговорював проблеми людей, які постраждали під час окупації Куп’янська. Також народний обранець інформував про обстріли окупантами населених пунктів свого округу, в жовтні 2022 року постив фото знищеної ракетним ударом лікарні у Куп’янську.
Батько Дмитра Люботи у 2022 році зник безвісти
У перші дні повномасштабного вторгнення РФ в Україну Валерій Любота брав участь у зустрічі з окупантами разом з мером Куп'янська Геннадієм Мацегорою і виконавицею обов’язків начальниці Куп'янського районного відділу поліції Наталією Шевченко, про це писав KharkivToday.
"Вони домовилися про те, що у місті немає військових, що всі залишили місто, що можна заходити сміливо та нічого не боятися. Домовилися про те, що виділять три поліцейські машини для того, щоб супроводжувати колони. Він — мер міста, він на них чекав і він зробить усе для того, щоб тут було гідне, нове російське життя", – сказав Любота-старший 28 лютого 2022 року.
Пізніше він записав відео, в якому заявив, що казав ці слова під дулом пістолета. Любота-старший просив мешканців міста не відправляти дітей до шкіл та садків, щоб окупанти не використовували їх як живий щит, а також закликав вести підпільну боротьбу. Ще в одному відео тодішній голова Куп'янської РДА казав, що російські військові не чіпатимуть мирне населення, "якщо з нашої сторони не буде провокацій".
Після деокупації Куп'янська у вересні 2022 року Дмитро Любота в коментарі "Главкому" заявив, що його батько зник, зв'язок з ним обірвався на початку вторгнення.
Валерій Любота. Дмитро Любота
У коментарі Суспільне Харків нардеп сказав, що до нього доходили різні чутки про батька: що нібито його тіло бачили в річці або живим бачили десь в Польщі.
Сам політик сподівається, що його родич живий, можливо, він в полоні у росіян. Нардеп також розказав, що у 2024 році знайшли останки друга Валерія Люботи — Олександра Довженка.
"Їх винесло течією вниз по Осколу в районі Ківшарівки. Вони з батьком були разом весь час (з початку вторгнення РФ у лютому 2022, – ред.). Коли Куп’янськ було звільнено, я одразу подав заяву, що батько зник безвісти. Я консультувався зі Службою безпеки України, з Національною поліцією. Коли була окупована територія, не було сенсу подавати заяву, що він зник, але після я написав, здав зразки ДНК… Я знаю одне, що коли була окупація, він записав ролик, що йде у партизани, що "Путін — х**ло. І після цього зв'язок з ним було втрачено. Остання інформація – він намагався пробиватися разом з Олександром до мене", – розказав Любота.
У Купʼянську авіаційний боєприпас влучив у пʼятиповерхівку, 2 листопада 2024 року. Харківська обласна прокуратура
Звільнення Валерія Люботи з посади голови Куп’янської районної державної адміністрації Кабінет міністрів погодив у липні 2023 року.
Що Дмитро Любота робив для мешканців округу
Центр 177 виборчого округу — Куп’янськ — на початку повномасштабного вторгнення був окупований армією РФ. Нардеп писав у Facebook, що до нього надходило багато повідомлень від мешканців округу щодо евакуації.
"На жаль, зараз немає можливості створення гуманітарних коридорів. Окупант не надає такої можливості. Всі заявки ми бачимо, вони опрацьовані. Як тільки окупант дозволить це зробити, я особисто докладу всіх зусиль для забезпечення мешканців гуманітарною допомогою та створення зеленого коридору", – зазначив він у квітні 2022 року.
Дмитро Любота у Верховній Раді. Дмитро Любота
Нардеп через соцмережу інформував своїх читачів про те, як записатися до територіальної оборони, як подати заявку про пошкоджене майно на порталі "Дія", писав, як відбуватиметься вступна кампанія-2022. Пізніше він писав про можливість виїхати з окупації, постив відео, що робити мешканцям окупованих громад, якщо РФ змушує воювати. У вересні 2022 року повідомляв про складність евакуації з Куп’янська, радив людям виїжджати маленькими групами.
У листопаді 2022 року нардеп повідомив, що його громадська приймальня працює онлайн. Мажоритарник опублікував графік, номер телефону та електронну адресу для зв’язку.
Дмитро Любота разом з народною депутаткою Ларисою Білозір та благодійним фондом "Український Благодійний Альянс" після ракетного удару по селу Грозі Куп’янського району ініціювали збір коштів для родин загиблих.
Дмитро Любота у Верховній Раді. Дмитро Любота
Діяльність з лютого 2022 року:
- після деокупації Куп’янська привозив разом з волонтерами та колегами по ВР гуманітарну допомогу;
- разом з партнерами роздавав комплекти гуманітарної допомоги мешканцям Куп'янська;
- разом з партнерами доставив у Шевченківську громаду гуманітарну допомогу;
- разом з Міжнародним Комітетом Червоного Хреста привіз гігієнічні набори мешканцям Куп'янської громади;
- відвідав з гуманітарною місією селище Куп'янськ-Вузловий;
- у складі комітету ВР з питань європейської інтеграції відвідував пункт пропуску Ягодин-Дорогуськ на українсько-польському кордоні під час страйку польських перевізників;
- разом з колегами від "Слуги народу" брав участь в інвестиційному форумі Kharkiv Restart у Києві;
- у співпраці з у БФ нардепа Євгена Пивоварова та благодійною організацією Direct Relief привіз для лікарень Куп'янська медикаменти.
В інтерв’ю Суспільне Харків Дмитро Любота повідомив, що пів року після деокупації Куп'янська на власному автобусі розвозив гуманітарну допомогу.
"Тоді ще не було місцевої адміністрації в Куп'янську і там був хаос. Я як депутат туди їздив, благодійні фонди підключали, евакуацією займались. Але коли вже в Куп'янську повноцінно запрацювала військова адміністрація, з'явились гуманітарні хаби, на потік встала вся підтримка, мені вже їздити за кермом буса і розвозити гуманітарку, це був би просто піар. І, звісно, я від цього відмовився", – зазначив політик.
Андрій Беседін й Дмитро Любота. Дмитро Любота
Любота розказав, що його громадські приймальні були знищені під час атак окупантів. Помічники нардепа працюють онлайн, вони отримують звернення виборців у Facebook, телефоном та на електронну пошту. Фізично прийоми політик не проводить через небезпечну ситуацію на окрузі.
"Ми багато разів думали проводити у Шевченковому, бо там більш-менш спокійно, думали якось організовувати прийоми. З місцевою владою це обговорювали. Але немає можливості, бо будь-які скупчення, ви пам'ятаєте, що багато разів було. Якщо буде просто інформація, що якісь люди збираються, депутат проводить прийом… Це небезпечно”, – пояснює депутат.
Шукав партнерів для Куп’янська
У квітні 2024 року політик написав, що до лютого 2022 року у Куп’янська було лише одне місто-побратим – Алексєєвка Валуйського району Білгородської області. Любота назвав це провалом участі місцевого самоврядування у міжмуніципальному та транскордонному співробітництві.
Нардеп також повідомив, що впродовж 2023-2024 років зустрічався з представниками громад України з метою пошуку нових партнерів. Результатом таких зусиль стало підписання угод про співпрацю Куп’янська з Житомиром і Рівним.
"Раніше меморандум про партнерство було заключено з містом Прущ-Гданський (Польща), Округом Девіс штату Юта (США) та Новоселицькою міською громадою Чернівецької області", – зазначив мажоритарник.
Наслідки ударів по Куп’янську 12 липня. Харківська обласна прокуратура
У коментарі Суспільне Харків він додав, що після закінчення війни перед Харківською областю і зокрема Куп’янським районом постане питання відбудови.
"Ці партнерські відносини – запорука того, що в нас буде плече, на яке ми зможемо опертися", – сказав Любота.
Коментар політолога
За словами політолога Антона Авксентьєва, після перемоги Люботи на парламентських виборах 2019 року на Куп'янщині відбулася зміна політичного клану, попереднім патроном якого був нардеп Віктор Остапчук: "До 2019 року більшість місцевої політичної еліти були ставленики, вихованці Остапчука. Коли він програв Дмитру Люботі, почалася зміна клану. Він намагався вибудувати власний клан, щоб контролювати територію свого округу".
"У 2020 році його батько Валерій Любота брав участь у місцевих виборах, але програв Геннадію Мацегорі, який належав до клану Остапчука. Але потім, як у нас в принципі, часто і відбувалося, і особливо за цього політичного режиму, коли не вдається щось зробити електорально, вмикається селекторальний вимір політики, тобто призначення, а не обрання. І батька Дмитра Люботи врешті пролобіювали і призначили керівником Куп'янської районної державної адміністрації. Таким чином батько і син станом на 2021 рік і на початок вторгнення контролювали цю територію як голова району та народний депутат", – зазначає політолог.
Дмитро Любота з батьком Валерієм. Дмитро Любота
За його словами, впізнаваність політика в межах Харківської області невелика, але він зберігає вплив на окрузі.
"У нього вибув батько, який довгі роки був вагомою фігурою, мав будівельний бізнес. Я припускаю, що призначення Андрія Беседіна на посаду начальника Куп'янської міської військової адміністрації, відбувалося за певного сприяння Дмитра Люботи… Його можуть кудись призначити від політичної команди, до якої він лояльний. Або він може переобратися, якщо опиниться в прохідній частині, якщо це буде закритий список і від виборців не буде залежати персональний склад фракцій", — сказав Авксентьєв.
Активи нардепа Дмитра Люботи
В декларації за 2018 рік Любота декларував п'ять об’єктів нерухомості: квартиру площею 66,8 кв. м у Куп'янську, житловий будинок площею 307,3 кв. м у селі Осиново Куп'янського району та три земельні ділянки у селі Осиново (1800 кв. м, 2500 кв. м і 1764 кв. м). Також у нардепа був об’єкт незавершеного будівництва — будинок в Осиновому.
Політик мав автомобіль Honda Pilot універсал-B 2009 року. Він задекларував корпоративні права у будівельному підприємстві "Градострой", 3% від загального капіталу. Також він був бенефіціарним власником цього підприємства.
Джерелами доходу були: заробітна плата у ТОВ "Градострой" — 48 200 грн і дохід від підприємницької діяльності — 989 941 грн. Любота на той час заощадив 480 тис. грн і 230 тис. доларів готівкою, на банківських рахунках — 4224 грн.
Дмитро Любота у Верховній Раді. Дмитро Любота
У 2019 році нардеп декларував ті ж п'ять об’єктів нерухомості та незавершений будинок, автомобіль Acura MDX 2014 року. Джерелами доходу були: заробітна плата у ТОВ "Градострой" – 32 636 грн, дохід від підприємницької діяльності – 728 033 грн, зарплата у ВР – 158 586 грн, компенсація за навчання від партії "Слуга Народу" – 23 953 грн. Також він отримав 420 тис. грн від відчуження рухомого майна.
Політик мав 350 тис. грн і 230 тис. доларів готівкою, на банківському рахунку – 14 195 грн.
Дмитро Любота у 2020 році декларував чотири об’єкти нерухомості: квартиру і будинок у Куп’янську, земельну ділянку в Осиновому та орендовану квартиру площею 107,9 кв. м у Києві, два автомобілі Acura MDX 2014 року і Acura MDX універсал-B 2017 року.
Джерелом доходу нардепа була заробітна плата у ВР – 511 995 грн. Він мав 350 тис. грн і 190 тис. доларів готівкою, на банківському рахунку – 86 499 грн.
За 2021 рік у нардепа не з’явилось нових об’єктів нерухомості. Він задекларував два авто Олесі Еверт, з якою проживав спільно, але не був у шлюбі – Tesla model 3 AWD і Land Rover Discovery 2019 року.
Джерелами доходу були: зарплата у ВР – 547 502 грн і дохід від відчуження рухомого майна – 420 000 грн. Цивільна дружина отримала зарплату 413 625 грн за основним місцем роботи – у Верховній Раді.
Любота заощадив 100 тис. грн і 120 тис. доларів готівкою, 77 926 грн на банківському рахунку. Цивільна дружина мала 95 тис. грн і 15 тис. доларів готівкою.
За 2022 рік політик задекларував три об’єкти нерухомості: квартиру у Куп’янську, земельну ділянку в Осиновому, орендовану квартиру у Києві. Два авто цивільної дружини.
Джерело доходу – заробітна плата нардепа у ВР – 493 192 грн та зарплата дружини – – 443 651 грн. Заощадження нардепа: 120 тис. грн і 120 тис. доларів готівкою, 36 835 грн на банківському рахунку. Дружина мала 100 тис. грн і 40 тис. доларів готівкою.
Політик за 2023 рік декларував ті ж самі об’єкти нерухомості, автомобіль Mazda
CX-9 2020 року, який належав дружині. Джерела доходу: зарплата у ВР – 665 724 грн і виплата за програмою єПідтримка – 8 тис. грн. Дружина отримала 446 584 грн заробітної плати та 50 тис. грн виплати за програмою єПідтримка.
Любота заощадив 120 тис. грн і 118 тис. доларів готівкою, на банківському рахунку мав 37 817 грн. Дружина нардепа – 100 тис. грн і 25 тис. доларів готівкою.
Дмитро Любота: декларація за 2024 рік. Суспільне Харків
За 2024 рік народний обранець декларував:
- три об’єкти нерухомості – квартиру площею 66,8 кв. м у Куп'янську, земельну ділянку у селі Осиново Куп'янського району площею 1800 кв. м, орендовану квартиру площею 107,9 кв. м у столиці;
- автомобіль Mazda CX-9 2020 року, який належить дружині.
Джерела доходу:
- зарплата у ВР – 748 917 грн;
- виплата за програмою єПідтримка – 4 тис. грн;
- дохід дружини: зарплата – 511 198 грн, виплата за програмою єПідтримка – 10 тис. грн.
Заощадження Люботи — 100 тис. грн і 115 тис. доларів готівкою, 28 693 грн на банківському рахунку. Дружина нардепа мала 90 тис. грн і 22 тис. доларів збережень готівкою.
