За інформацією: Суспільне Харків.
Олег Кошовий під час військової служби. Фото надав Олег Кошовий
У 2014 році 24-річному Олегу Кошовому з Валківської громади Харківщини не прийшла повістка — районний військком просто зателефонував і запропонував долучитися до війська. Він погодився і став добровольцем-прикордонником. Коли ж почалося повномасштабне вторгнення, чоловік поїхав у свій підрозділ.
Напередодні Дня українського добровольця начальник другої прикордонної застави четвертого прикордонного загону Олег Кошовий розповів Українському Радіо Харкова, як змінилася війна за понад 10 років та що допомагає йому триматися на фронті.
Олег Кошовий. Суспільне Харків/Роман Кривко
"Це була просто пропозиція долучитися до лав захисників"
Військовий шлях Олега Кошового розпочався у березні 2014 року. Він каже, що на той час обіймав цивільну посаду — працював на фабриці. Після однієї з нічних змін повернувся додому, коли йому зателефонував районний військовий комісар і запропонував службу.
"Це була просто пропозиція долучитися до лав захисників (а не повістка — ред.), вже після подій Революції Гідності, уже після так званих формувань "ЛНР", "ДНР". Це була перша хвиля часткової мобілізації", — згадує Кошовий.
Олег Кошовий з побратимами. Фото надав Олег Кошовий
На той час Олегу було 24 роки. Каже, що свого часу закінчив кафедру підготовки офіцерів запасу при Харківському інституті танкових військ і отримав звання молодшого лейтенанта запасу.
"Був свідком того як Батьківщина зробила свій свідомий вибір, куди надалі рухатися. Після того ж Криму, "ЛНР", "ДНР", розумів, що рано чи пізно роль і місце саме армії стане тим чинником рушійним, який зможе попередити хаос і розрізнення всередині країни", — розповідає Олег Кошовий.
Прикордонник Олег Кошовий. Фото надав Олег КошовийМама була категорично проти цього. Вона мене виховувала одна, і син — це надія, опора. Вона переживала, щоб, звісно, живий, здоровий повернувся, щоб все було добре.
Олега Кошового призначили служити у Державну прикордонну службу в Козачій Лопані. Каже, там і провів весь період мобілізації, і з того ж підрозділу поїхав у зону АТО на Луганщину, де воював у районах Щастя, Герасимівки та Юганівки.
У зоні АТО прикордонник пробув 43 доби, а рівно через рік, у березні 2015 року, був демобілізований.
Зачіска Олега Кошового з тризубом. Фото надав Олег Кошовий
"Мені 25 років, молодий хлопець, мені дуже хотілося завести власну родину, народити дітей. І прийняв для себе рішення, що, оскільки конфлікт зараз більш локальний, не потребує постійної участі, то повернувся до цивільного життя і спробував реалізувати себе в ньому", — говорить прикордонник.
Олег Кошовий з побратимом. Фото надав Олег Кошовий
Про початок повномасштабного вторгнення росіян у 2022 році
Повномасштабне вторгнення застало Олега Кошового у Харкові.
"Зранку, десь о 06:00, я намагався вже виїхати із того місця, де я проживав, але через такий масовий потік людей за дві години я просунувся, грубо кажучи, на 400 метрів. Я розумів, що їхати можу ще кілька діб, тому я розвернувся і попрямував безпосередньо в четвертий прикордонний загін", — говорить Кошовий.
Прикордонник Олег Кошовий з побратимами. Фото надав Олег Кошовий
Пізніше потрапив у відділ прикордонної служби Веселого, після чого підпорядковувався вже 92-й бригаді, згадує прикордонник. Каже, разом із Силами оборони тримали окружну в Харкові, обороняли стратегічні об'єкти та об'єкти критичної інфраструктури, а потім залучалися до чергування на блокпостах, щоб зупиняти розвідувальні сили росіян.
"Кожен із нас, хто зараз діє у військах, не народжений воювати і не народжений вбивати"
Починаючи з 1 січня 2023 року застава Олега Кошового обороняє рубіж на Білгородському напрямку. Каже, крім нього в підрозділі ще є добровольці, а є й військові, яких мобілізували.
"У мене в підрозділі є три когорти: люди, які прийшли добровільно; люди, яких мобілізували, наприклад, коли вони прийшли уточнювати якісь дані; і люди, яких, примусово (мобілізували — ред.), "невдало вийшли по хліб". Тому, відповідно, мотивація у кожної із цих категорій людей буде різною. І тут дуже важливу роль і місце має саме командир. Не лише я, як командир підрозділу, а й мої молодші командири, начальники взводів, відділень. Тому що завдяки вдалим діям командира можна підняти будь-яку мотивацію", — говорить Кошовий.
Олег Кошовий під час військової служби з побратимами. Фото надав Олег КошовийКожен із нас, хто зараз діє у військах, він не народжений воювати і не народжений вбивати. І все те, що вміє кожен із нас — це результати підготовки і власних тренувань. Тому хочу запевнити кожного, хто ухвалить таке рішення, що наша задача — не вмирати, а вбивати за Україну. І чим більше нас стане зараз до строю, тим більше ми наб'ємо к***пів і тим швидше настане наша перемога.
У підрозділі Олега Кошового є військові, які у цивільному житті мали різні спеціальності — від ветеринара зоопарку та начальника зміни металургійного заводу до бізнесмена та електрика, каже прикордонник.
"Головне — долучити людину в стрій. Потім, після того, як вона пройде уже навчання, з нею поспілкуєшся, зрозумієш, чим вона займалася в цивільному житті, я можу переміщувати між різними посадами в межах свого підрозділу", — говорить військовий.
Недоцільно програміста, грубо кажучи, використовувати як помічника гранатометника або водія, якщо я його можу залучити більше за своєю специфікою. Або ж людину, яка все життя пробула далекобійником, у неї відкриті всі категорії, ставити на якогось кулеметника.
"Зараз йде війна дронів"
Під час АТО було більше протистояння артилерії та мінометів, це був більш дистанційний бій, говорить Олег Кошовий. Каже, прикордонників завжди прикривали підрозділи Збройних сил, які мали більш потужне озброєння. Нині ж відбувається війна дронів.
"Контраст дуже значний. У порівнянні з тим, що відбувається зараз, то війна 2014 року — це, грубо кажучи, була легка прогулянка. Зараз, на жаль, найголовніша проблематика — це те, що ворог постійно моніторить і контролює небо. Зараз йде війна дронів, як на небі, так і наземних дронів. Все це ускладнює як виконання бойових завдань безпосередньо на позиціях, так і елементарно захід-вихід із самої позиції, а також здійснення логістики, тому що мені головне, щоб мої військовослужбовці мали що поїсти, у них було забезпечення елементарне, вода і так далі", — розповідає прикордонник.
Доброволець Олег Кошовий з побратимами в лісі. Фото надав Олег КошовийЦе все ускладнюється тим, що постійний моніторинг, і FPV-дрони завдають постійне вогневе ураження. Це унеможливлює ефективну роботу піхоти. Це набагато технологічніша війна.
Олег Кошовий з побратимом. Фото надав Олег Кошовий
Триматися фізично та психологічно Олегу Кошовому, за його словами, допомагає дружина, яку він зустрів у 2014 році в Козачій Лопані.
"Вона була молода дівчинка, старшина, яка була діловодом, яка дуже переймалася нашою долею в АТО. Далі ми здружилися, просто спілкувалися, і вже під час повномасштабного вторгнення ми знову здружилися, і ця дружба переросла в почуття, почуття — в стосунки, і я ухвалив рішення, що під час війни маю одружитися, і маю зараз дружину", — говорить військовий.
Вона — мій головний стимул, моя підтримка на цей момент. Вона також чинний офіцер Державної прикордонної служби, вона разом зі мною служить. Я вважаю, що кожен із нас бореться саме за своїх близьких, за свою сім'ю, за майбутнє своїх дітей, за те, щоб кожен міг народити, виховати своїх дітей у вільній країні, і дати після себе оце життя, майбутнє своїх дітей.
