За інформацією: Суспільне Харків.
Олександр Сиров, староста Протопопівського округу, серпень 2025 року. Суспільне Харків/Вікторія Якименко
Олександр Сиров на меморіалі в Протопопівці, серпень 2025 року. Суспільне Харків/Вікторія Якименко
Протопопівка розташована за 20 кілометрів від Балаклії. Староста говорить, село залишалося "сірою" зоною до осіннього контрнаступу українських сил оборони. До вересня 2022 року удари росіян зруйнували або пошкодили майже 80 відсотків будівель, розповідає Сиров.
Протопопівка, Харківська область, серпень 2025 року. Суспільне Харків/Вікторія Якименко
Колона, яка рухалася у 2022 році, вона була майже 10-15 кілометрів. Вона йшла основною дорогою на село Петрівське. Мабуть, хотіли далі на Донбас піти. А вже основні бої: вони заходили зі сторони Ізюма, звідти. Вони в ліс цей зайшли, й намагалися перейти вже сюди, але своїм життям наші хлопці не дали цього зробити.
У 2023 році на місці загибелі оборонців Протопопівки їхні побратими встановили меморіал, а жителі, каже Олександр Сиров, доглядають його.
Меморіал пам’яті захисників Протопопівки на Харківщині, серпень 2025 року. Суспільне Харків/Вікторія Якименко
"Серце кров'ю обливається, тому що я про кожного хлопця дізнавався інтернетом: хто, що. Це хлопці з Волині. У кожного діти є, кожного чекала дружина, кожного чекала мати. Їм жити треба було, а вони тут життя віддали, щоб я тут стояв, щоб мої діти приходили сюди", — говорить староста.
Нам дісталася незалежність. Як ми звикли тоді, що нам якби подарував хтось. А зараз, дійсно, ми розуміємо, що наші сини, побратими віддають життя за цю незалежність.
Руїни сільради після удару “Іскандера”, Протопопівка, Харківська область, серпень 2025 року. Суспільне Харків/Вікторія Якименко
Це — руїни, на які перетворилася будівля сільради після удару ракетою "Іскандер", каже староста. Нині, говорить, працівники старостату працюють у приміщенні, де вціліли стіни.
Фонд у нас був Solidarités International — вони поставили вікна. Також ми отримали дві буржуйки на дві кімнати. Вже своїми силами, скажемо так, заклали пробоїну, яка тут була.
Приміщення, яке пристосували під потреби сільради після руйнування старого, Протопопівка, Харківська область, серпень 2025 року. Суспільне Харків/Вікторія Якименко
У нас нараховувалося 420 домогосподарств. З них — 35 будівель вщент були зруйновані. 37 — були зруйновані стіни, вікна, двері, але можна відбудувати. Близько 200 будівель — це вікна, дахи, двері. 70-80% будівель пошкоджених. А дахи — майже 100%
"У мене тільки про дім думки. Там садиба моя, усе"
Свій дім у центрі Протопопівки досі відновлює Валентина Лобінцева. Каже, три роки тому були змушені виїхати звідси через щільні російські обстріли.
"21 квітня пішли вже, як там українською — вертольоти. Це, звичайно, дуже страшно. Виїжджали спочатку в Лизогубівку. Місяць там пробули, поки не почали Чугуїв обстрілювати, а потім поїхали в Бутенки Полтавської області. І через рік ми повернулися", — розповіла жінка.
Валентина Лобінцева, жителька Протопопівки Харківської області, серпень 2025 року. Суспільне Харків/Вікторія ЯкименкоДах ми зробили своїм коштом, тому що приїхали — все тече. Знайшли гроші. Дах зробили. Всі матеріали нам дала сільська рада на дах. Спочатку трішки. Потім прийшли, перерахували — дали. Вікна — благодійний фонд. Галерея була розбита — я на "єВідновлення" подавала.
Валентина Лобінцева, жителька Протопопівки Харківської області, серпень 2025 року. Суспільне Харків/Вікторія Якименко
Валентина розповідає, зараз живе в селі з чоловіком та тіткою, у якої повністю зруйнована хата. Марії Новосельцевій — 90 років, вона переживає другу війну.
Марія Новосельцева, жителька Протопопівки Харківської області, серпень 2025 року. Суспільне Харків/Вікторія Якименко
"У мене тільки про дім думки. Там садиба моя, усе. Подумаю, подумаю — та й усе. Тут вже починаю звикати", — каже Марія Новосельцева.
Зруйнована садиба Марії Новосельцевої, Протопопівка, Харківська область, серпень 2025 року. Суспільне Харків/Вікторія Якименко
До повномасштабної війни у селі було понад 700 жителів, під час активних бойових дій залишалося п’ять родин, говорить староста Олександр Сиров, а нині тут живе 601 людина. З відбудовою осель людям допомагають волонтери та місцева влада, каже староста.
У нас люди, які залишилися зовсім без домоволодінь, вже отримали квартири. Покупляли у Харкові квартири, хто в Балаклії купив. Повернення трохи зупинилося, тому що люди, які виїхали за кордон, виїхали у західні області, вони бачать по пабліках, що можливі влучання, дрони й так далі. Вони ще бояться просто повертатися.
За словами Сирова, у селі є транспортне сполучення із містами поряд, також працюють над поверненням вуличного освітлення. А ось відбудувати інфраструктуру в центрі села, каже староста, зможуть тільки після закінчення бойових дій на Харківщині.
