За інформацією: Суспільне Харків.
Заступник начальника Ізюмської МВА Олексій Гоман. Суспільне Харків/Валерія Ємець
Працівниця комунального підприємства прибирає сніг, Ізюм, 30 грудня 2025 року. Суспільне Харків/Валерія Ємець
Ізюм, 30 грудня 2025 року. Суспільне Харків/Валерія Ємець
Через наближення фронту військові почали закривати Ізюм антидроновими сітками, але поки що у місті не фіксували російські FPV-дрони, говорить Гомон. За його словами, це превентивна дія для захисту містян.
Військовий натягує антидронову стіку в Ізюмі, фронт до якого наблизився на 20 км. Суспільне Харків/Валерія Ємець
В Ізюмі, до якого фронт наблизився на 20 км, натягують антидронові сітки. Суспільне Харків/Валерія Ємець
Антидронові сітки на вулицях Ізюма. Суспільне Харків/Валерія Ємець
"Це було взагалі страшно"
Ввечері 20 грудня декілька авіабомб впали на будинок сусідів Галини Зіміної. Жінка каже, тоді загинуло подружжя, жінка була поліцейською.
"Я була в себе вдома. Чую — спочатку прилетіло дві бомби в той будинок. Вікна повідчинялися, так сколихнуло, посипався тиньк. Я вийшла в коридор. Це було взагалі страшно, дуже-дуже гучно. Один, а потім другий. Я виглянула, а тут — зараз сніжком припорошило, не видно — оця цегла червона в порох. Все воно було червоним засипано. Пиляка така була, як туман, тільки червоний — нічого видно не було", — пригадала події того вечора Галина.
Я ж пам'ятаю: вона така молода, 40 років, отаке волосся в неї довге, світле. І вона так йде, виносить сміття. Ну, я ж бачу — так іде стрункою. Я кажу: "Боже, що ж вона так ходить?" Вона, виявляється, в нашій поліції служила, у неї виправка була. Шкода.
Жителька Ізюма Галина Зіміна, 30 грудня 2025 року. Суспільне Харків/Валерія Ємець
Будинок, який був зруйнований через удар росіян по Ізюму. Суспільне Харків/Валерія Ємець
Будинок в Ізюмі, який був зруйнований внаслідок російського удару. Суспільне Харків/Валерія Ємець
"На душі таке — аби ж був мир і спокій"
Попри небезпеку у місті протягом року збільшилася кількість магазинів та кав’ярень, розповів заступник начальника МВА. Алла Ославська продає чаї та сухофрукти. Говорить, клієнти є щодня: приходять місцеві, а також приїжджають жителі сусідньої Донеччини.
"Вже б не хотілося виїжджати. Вже хочеться просто мир, вдома залишатися. Скільки ж можна отак дітей (возити, — ред.). Процвітають магазини, відкриваються. Наче трошки і радісно, що магазини відчиняються, якась надія є, а буває таке, що не віриться… На душі таке — аби ж був мир і спокій, щоб пережити ці дні, щоб залишитися живими", — каже продавчиня.
Жителька Ізюма Алла Ославська. Суспільне Харків/Валерія Ємець
Ізюм, 30 грудня 2025 року. Суспільне Харків/Валерія Ємець
Ізюма з Довгенького три з половиною роки тому переїхала Наталія Налижата. Жінка каже, виїжджала до рідних у Львів, але повернулася назад.
"Будинку вже немає, але ближче до будинку хочеться. Там своя культура, а тут все рідніше. Це наша маленька батьківщина, тут все рідніше, люди свої", — говорить Наталія.
Розуміючи їхні масштаби зараз, якщо перший раз було вторгнення — було більш-менш — не можна сказати спокійно, але більш-менш не таке страшне. Але зараз вони просто все нищать на своєму шляху і нічого не залишається. Ми розуміємо, що якщо, не дай Боже, буде вдруге, то тут нічого не залишиться.
Переселенка Наталія Налижата, яка переїхала до Ізюма з Довгенького, 30 грудня 2025 року. Суспільне Харків/Валерія Ємець
Жінка йде повз стеди “Я люблю Ізюм”, 30 грудня 2025 року. Суспільне Харків/Валерія Ємець
Жінка торгує домашньою консервацією та сушкою в Ізюмі. Суспільне Харків/Валерія Ємець
Нині в Ізюмі залишається 30 тисяч людей, з них — близько дев'ять тисяч ВПО та дві тисячі дітей, говорить заступник начальника міської військадміністрації. За словами Гомона, масового виїзду людей не спостерігають, а оголошувати евакуацію поки не планують.
